ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/13444/13 26.11.13
За позовомПублічного акціонерного товариства "Фінбанк"доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк"простягнення 99 847,05 грн.Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача:Данільченко А.М. (дов. №01-28/1842 від 15.05.2013 року)від відповідача:не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 листопада 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за Генеральним договором про порядок проведення міжбанківських операцій № МБ-75/2006 від 26.09.2006 року у розмірі 99 847,05 грн., а також просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.08.2013 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року у зв'язку із неявкою представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 27.08.2013 року.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року у зв'язку із перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці справу №910/13444/13 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року суддею Бондарчук В.В. прийнято до провадження справу №910/13444/13, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу №910/13444/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В. у зв'язку із його виходом з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддею Стасюком С.В. прийнято до провадження справу №910/13444/13.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року у зв'язку із клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 18.10.2013 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2013 року у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 07.11.2013 року.
06.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою узгодження позивачем та відповідачем по справі мирової угоди.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2013 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 26.11.2013 року.
26.11.2013 року представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі, згідно змісту яких позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.
У судовому засіданні 26.11.2013 року представник позивача також підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 26.11.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
26.09.2006 року між Акціонерним комерційним банком "Фінбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Фінбанк") та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Інтербанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Інтербанк") було укладено Генеральний договір про порядок проведення міжбанківських операцій № МБ-75/2006 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 предметом цього Договору є загальні умови і порядок здійснення сторонами операцій на міжбанківському валютному й грошовому ринках, на вторинному ринку цінних паперів, а також відповідальність сторін. Дія цього Договору поширюється на будь-які види угод між сторонами, що можуть бути подані як комбінація конверсійних і/або кредитних/ депозитних угод, операцій з цінними паперами.
Відповідно до пункту 5.1. Договору, умови угод, що укладаються відповідно до цього Договору, визначаються у кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між уповноваженими співробітниками сторін за допомогою системи REUTERS DEALING чи іншим погодженим засобом зв'язку і вважаються укладеними, якщо сторони погодили істотні умови угоди і висловили взаємну згоду на її укладання, письмово підтвердивши основні умови угоди за допомогою системи зв'язку SWIFT, TELEX, електронній пошті НБУ у форматах МТ 300, МТ 320 або по "Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України" Національного банку України. При цьому протокол переговорів по системі REUTERS DEALING, письмові підтвердження визнаються сторонами офіційними документами і можуть бути використані як докази в господарському суді у випадку виникнення спору.
Згідно з пунктом 5.3. Договору, сторони домовилися, що підставою для здійснення платежу є:
- протокол переговорів дилерів за угодою, яка укладена за допомогою REUTERS DEALING, без можливості відмови від виконання угоди жодною зі сторін;
- одержання письмового підтвердження за допомогою системи зв'язку SWIFT, TELEX, електронній пошті НБУ у форматах МТ 300, МТ 320 або по "Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України" Національного банку України, якщо угода укладається по телефону.
У відповідності до підпункту 5.5.1. Договору, сторони надають одна одній термінові міжбанківські кредити (МБК)/міжбанківські депозити (МБД) у вільно конвертованій валюті (ВКВ) і обмежено конвертованій валюті (ОКВ). При наявності тимчасово вільних грошових ресурсів або потреби в їх придбанні, зацікавлена сторона за цим Договором повідомляє про це іншу сторону з метою узгодження умов угоди (підпункт 5.5.2. Договору).
Згідно з підпунктом 5.5.3. Договору під час переговорів сторони домовляються про наступні істотні умови угоди: сума і валюта операції; дата і час надання МБК/МБД; відсоткова ставка; дата і час повернення МБК/МБД і сплата відсотків по МБК/МБД; умови забезпечення; трасу платежу для постачання і повернення коштів.
Відсотки за користування МБК, відповідно до підпункту 5.5.4. Договору, нараховуються за період з дня надання МБК по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування МБК. День надання і день повернення МБК вважаються одним днем.
Згідно з пунктом 3.2. Договору, угодами типу "СВОП" є:
- Угоди, за якими здійснюються одночасна купівля і продаж однієї і тієї ж суми іноземної валюти з різними датами валютування;
- Угоди по обміну МБК деномінованих у різних валютах на рівні терміни з обов'язковим зворотним обміном.
За угодами типу «СВОП»:
- 1-й варіант (угода з МБК): сторони обмінюються МБК у різних валютах в еквівалентних сумах з однаковими термінами (підпункт 5.6.1. Договору)
- 2-й варіант (конверсійна угода): сторони здійснюють конверсійну операцію з одночасним здійсненням зворотної операції через фіксований термін за курсами, які зазначені при укладанні угоди (підпункт 5.6.2.Договору)
Підпунктом 5.7.1. Договору визначено, що при переговорах по конверсійним угодам сторони визначають наступні істотні умови угоди: вид угоди (ТОМ, ТОД, СПОТ, ФОРВАРД, СВОП, ОПЦІОН); суму валюти, що продається/купується; курс купівлі/продажу (можлива вказівка: "за курсом НБУ на дату", "за курсом УМВБ на дату"); дати валютування за розрахунками в обох валютах; курс контр-угоди (для угод типу СВОП); розмір, валюта та строк виплати премії, яку покупець сплачує продавцю (в угодах типу "ОПЦІОН"); траса платежу; особливі умови.
Відповідно до пп. 5.7.2. Договору, сторони не мають права відмовитися від виконання укладених угод в односторонньому порядку, крім спеціальних умов угод типу "ОПЦІОН", визначених у підпункті 5.7.4 Договору.
Згідно з підпунктом 5.7.3. Договору, угода вважається завершеною з дати поставки/повернення коштів на рахунок покупця і продавця відповідно.
Умовами підпункту 5.9.1. Договору передбачено, що у випадку, якщо на дату валютування обидві сторони повинні платити за укладеними угодами в одній і тій же валюті, то суми, які виплачуються кожною стороною в цій валюті на певну дату валютування, повинні підсумовуватися, і
- якщо загальна сума зобов'язань однієї сторони в цій валюті перевищує загальну суму зобов'язань іншої сторони в цій валюті, то різниця повинна виплачуватися тією стороною, що має більшу суму зобов'язань;
- якщо загальні суми платіжних зобов'язань сторін в одній і тій же ж валюті одна перед одною рівні, то вони регулюються без руху коштів.
При укладанні будь-якої угоди зобов'язання сторін здійснити відповідні платежі повинні бути автоматично і безумовно виконані. Однак, якщо зустрічні зобов'язання сторін на одну дату валютування виникають в одні і тій же валюті, то при взаємній згоді сторін, застосовуються умови, зазначені вище.
Наприкінці кожного робочого дня сторони обмінюються підтвердженнями за укладеними угодами. За угодами, що підлягають неттингу, не пізніше 18-00 за Київським часом відповідної дати валютування, сторони обмінюються підтвердженнями неттингу за допомогою системи REUTERS DEALING. Різниця, якщо така є, повинна бути переведена у відповідну дату валютування на кореспондентський рахунок сторони-одержувача (підпункт 5.9.2. Договору).
Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Договору, сторони здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, а також укладеними на його основі угод відповідно до чинного законодавства України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань за Договором або укладеними на його основі угод не допускається. Всі платежі за Договором, а також укладеним на його основі угодами, повинні бути здійснені таким чином, щоб сторона-отримувач коштів одержала належну їй суму в повному обсязі без відрахування будь-яких сум, за винятком сум податків, які встановлені законодавством України.
11.02.2013 року Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" надало Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Інтербанк" міжбанківський кредит (deal tіcкеt № 2 від 11.02.2013 року) на суму 500 000,00 євро 0,5% річних на строк до 12.03.2013 року зі сплатою 0,5% річних, що дорівнює сумі 201,39 євро, що було підтверджено за допомогою системи зв'язку S.W.I.F.T.
Крім того, 11.02.2013 року позивач надав відповідачу міжбанківський кредит (deal tіcкеt №1 від 11.02.2013 року) на суму 5 345 000,00 грн. під 8,5% річних строком до 12.03.2013 року зі сплатою 8,5% річних, що дорівнює сумі 36 097,05 грн., що також було підтверджено за допомогою системи S.W.I.F.T.
12.03.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Форексний правочин згідно якого Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" придбало у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" 500 000,00 євро за курсом на дату укладення правочину 1056,25 грн., що склало в гривневому еквіваленті 5 281 250,00 грн. (підтверджено за допомогою системи S.W.I.F.T).
Як підтверджується матеріалами справи придбані позивачем за Форексним правочином 500 000,00 євро було перераховано відповідачу в рахунок погашення заборгованості, а також було сплачено проценти за користування грошовими коштами у розмірі 201,39 євро, що підтверджується меморіальним ордером №2135213 від 12.03.2013 року.
Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідачем погашено заборгованість у розмірі 5 281 250,00 грн. (еквівалентно 500 000,00 євро) без руху коштів, що призвело до припинення зобов'язань сторін в частині перерахування грошових коштів за вищевказаними правочинами в євро.
Сторонами здійснено взаємозалік загальної суми двох угод що було підтверджено по системі S.W.I.F.T. (повідомлення формату МТ-399), за наслідками якого заборгованість Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" склала 63 750,00 грн., що було підтверджено по системі S.W.I.F.T. (повідомлення формату МТ-399). Крім того, відповідачем не було сплачено відповідачу суму відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 36 097,05 грн.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 99 847,05 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено Генеральний договір про порядок проведення міжбанківських операцій № МБ-75/2006 від 26.09.2006 року, яким сторони погодили загальні умови і порядок здійснення сторонами операцій на міжбанківському валютному й грошовому ринках, на вторинному ринку цінних паперів, а також відповідальність сторін.
Частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Стаття 1 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2013 року Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" надало Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Інтербанк" міжбанківський кредит (deal tіcкеt № 2 від 11.02.2013 року) на суму 500 000,00 євро 0,5% річних на строк до 12.03.2013 року зі сплатою 0,5% річних, що дорівнює сумі 201,39 євро.
Окрім того, 11.02.2013 року позивач надав відповідачу міжбанківський кредит (deal tіcкеt №1 від 11.02.2013 року) на суму 5 345 000,00 грн. під 8,5% річних строком до 12.03.2013 року зі сплатою 8,5% річних, що дорівнює сумі 36 097,05 грн.
12.03.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Форексний правочин згідно якого Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" придбало у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" 500 000,00 євро за курсом на дату укладення правочину 1056,25 грн., що склало в гривнему еквіваленті 5 281 250,00 грн.
Зазначені вище факти підтверджуються як самими договорами, що оформлені у вигляді переговорів сторін по системі REUTERS DEALING та підтверджень по системі S.W.I.F.T., а також не заперечуються сторонами.
Умовами підпункту 5.9.1. Договору передбачено, що у випадку, якщо на дату валютування обидві сторони повинні платити за укладеними угодами в одній і тій же валюті, то суми, які виплачуються кожною стороною в цій валюті на певну дату валютування, повинні підсумовуватися, і
- якщо загальна сума зобов'язань однієї сторони в цій валюті перевищує загальну суму зобов'язань іншої сторони в цій валюті, то різниця повинна виплачуватися тією стороною, що має більшу суму зобов'язань;
- якщо загальні суми платіжних зобов'язань сторін в одній і тій же ж валюті одна перед одною рівні, то вони регулюються без руху коштів.
При укладанні будь-якої угоди зобов'язання сторін здійснити відповідні платежі повинні бути автоматично і безумовно виконані. Однак, якщо зустрічні зобов'язання сторін на одну дату валютування виникають в одні і тій же валюті, то при взаємній згоді сторін, застосовуються умови, зазначені вище.
Наприкінці кожного робочого дня сторони обмінюються підтвердженнями за укладеними угодами. За угодами, що підлягають неттингу, не пізніше 18-00 за Київським часом відповідної дати валютування, сторони обмінюються підтвердженнями неттингу за допомогою системи REUTERS DEALING. Різниця, якщо така є, повинна бути переведена у відповідну дату валютування на кореспондентський рахунок сторони-одержувача (підпункт 5.9.2. Договору).
Частиною 3 статті 203 та частиною 1 статті 220 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 статті 601 ЦК України.
Судом встановлено, та не заперечено сторонами, що між Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Інтербанк" здійснено неттинг (взаємозалік) загальної суми двох угод що було підтверджено по системі S.W.I.F.T. (повідомлення формату МТ-399), за наслідками якого заборгованість Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" склала 63 750,00 грн., що було підтверджено по системі S.W.I.F.T. (повідомлення формату МТ-399).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як вже було зазначено вище позивач надав відповідачу міжбанківський кредит (deal tіcкеt №1 від 11.02.2013 року) на суму 5 345 000,00 грн. під 8,5% річних строком до 12.03.2013 року зі сплатою 8,5% річних, що дорівнює сумі 36 097,05 грн.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 36 097,05 грн. несплачених процентів.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" в частині стягнення 99 847,05 грн. заборгованості, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" 99 847,05 грн. заборгованості визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, ідентифікаційний код 14358604) на користь Публічного акціонерного товариства "Фінбанк" (65023, м. Одеса, проспект Шевченка, 4А, ідентифікаційний код 20041917) заборгованість у розмірі 99 847 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 05 коп. та судовий збір у розмірі 1 996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 94 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 02.11.2013 року
Суддя С.В. Стасюк
Судове рішення № 35863435, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/13444/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: