Рішення № 35863414, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16794/13 13.11.13

За позовомМоторного (транспортного) страхового бюро УкраїнидоЦентр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил Українипростягнення 26 228,65 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Патрік Г.Г.від відповідача:Пальчиков - Козуб Д.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - «позивач») звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу збройних сил України (надалі - «відповідач») про стягнення 26 228,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що МТСБУ внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено відшкодування власнику автомобіля марки «Пежо», реєстраційний номер АР 2591 АР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником транспортного засобу - автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер 7031 А1 є Центр забезпечення службової діяльністю структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу збройних сил України, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено до 04.10.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2013 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 09.10.2013 р.

В судовому засіданні 09.10.2013 р. представником відповідача надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2013 р. замінено відповідача по справі 910/16794/13, Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу збройних сил України (ік. 24978319), його правонаступником, а саме Центром забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (ік. 24978319), розгляд справи відкладено до 06.11.2013 р.

У судовому засіданні 06.11.2013 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2010 р. в адміністративній справі №3-10605/10 винним у скоєнні спірного страхового відшкодування визнано Притиковського А.В., який на час розгляду справи звільнений з лав Збройних сил України, у зв'язку із чим позивачу необхідно звертатися із позовом саме до останнього. Також, представник відповідача заперечував в стягненні з нього витрат на послуги адвоката.

В судовому засіданні 06.11.2013 р. оголошено перерву до 13.11.2013 р.

У судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, в задоволенні позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2010 р. о 08:25 год. на проспекті Перемоги, 11 в м. Києві сталося ДТП за участі автомобіля марки «Хюндай», реєстраційний номер 7031 А1, та автомобіля «Пежо», реєстраційний номер АР 2591 АР а саме: Притиковський А.В. не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Пежо», реєстраційний номер АР 2591 АР, під керуванням Міщенко І.О.

Факт скоєння ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2010 р. в адміністративній справі №3-10605/10, відповідно до мотивувальної частини якої Притиковського А.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2010 р. в адміністративній справі №3-10605/10 вбачається, що Притиковський А.В. є водієм автомобільного відділення 1 автомобільного взводу 1 автомобільної колонії та проходить військову службу у Центрі забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України.

Крім того, згідно витягу з наказу №266 від 05.11.2010 р. «Про результати службового розслідування за фактом пошкодження службового автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер 7031 А1 » начальника Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України (з адміністративно-господарської діяльності) вбачається, що Притиковського А.В. притягнуто до матеріальної та дисциплінарної відповідальності за порушення правил експлуатації службової автомобільної техніки, що призвело до її пошкодження.

Із довідки №8671772 про обставини дорожньо-транспортної пригоди ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва від 28.09.2010 р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Хюндай», реєстраційний номер 7031 А1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Пежо», реєстраційний номер АР 2591 АР належить відповідачу, та знаходився під керуванням Притиковського А.В.

Станом на 18.08.2010 р. Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України не застрахувало свою цивільно-правову відповідальність щодо транспортного засобу - автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер 7031 А1, у визначеному законом порядку, тому 20.09.2010 р. потерпіла Міщенко І.О. звернулася до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу та виплати заподіяної шкоди з вини Притиковського А.В.

Згідно з п. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до звіту про оцінку №402, складеного 07.09.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-сервіс», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Пежо», реєстраційний номер АР 2591 АР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 38 881,57 грн.

Як вбачається, з матеріалів справи позивачем 19.11.2010 р. у розмірі 728,65 грн. було сплачено вартість послуг аварійних комісарів, що підтверджується платіжним дорученням №4785 від 19.11.2010 р.

На підставі наказу №3507 від 07.12.2010 р. позивач виконуючи свої зобов'язання згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", сплатив потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5037 від 07.12.2010 р.

Згідно з п. 38.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, до МТСБУ перейшло в межах суми 26 228,65 грн. (25 500,00 грн. страхове відшкодування + 728,65 грн. вартість послуг аварійних комісарів) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

28.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензією 25071/3-2-05 з вимогою не пізніше 7 днів з моменту отримання даної претензії сплатити суму завданих МТСБУ збитків в розмірі 26 228,65 грн.

Листом №25071/3-2-05 від 28.12.2010 р. відповідач на адресу позивача надіслав відповідь на претензію, за змістом якого зазначив, що відповідач являється державною бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету України і кошторисом якого не передбачено кошти на відшкодування матеріальних збитків третім особам.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання по відшкодуванню шкоди у розмірі 26 228,65 грн., заподіяної внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Хюндай».

Мотивувальною частиною постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2010 р. в адміністративній справі №3-10605/10 встановлено, що спірна ДТП трапилася внаслідок порушення Притиковським А.В. п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

За встановленими вище судом обставинами справи, вбачається, що на момент ДТП, відповідач був володільцем джерела підвищеної небезпеки, а Притиковський А.В. керував транспортним засобом «Хюндай» в силу службових обов'язків.

Доказів заволодіння неправомірного Притиковським А.В. транспортного засобу «Хюндай» матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, суд відзначає, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди Притиковський А.В. перебував на посаді водія автомобільного відділення 1 автомобільного взводу 1 автомобільної колонії та проходив військову службу у Центрі забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, що підтверджується матеріалами справи та керував транспортним засобом «Хюндай», реєстраційний номер 7031 А1 в силу службових обов'язків на підставі наказу №87 від 21.06.2010 р. «Про закріплення автомобіля заводіями Центру», а отже обов'язок з відшкодування шкоди вислу положень ст. 1172 Цивільного кодексу України покладається саме на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що матеріальний збиток позивача, заподіяний пошкодженням автомобіля «Пежо», реєстраційний номер АР 2591 АР внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 25 500,00 грн.

Враховуючи викладені обставини та згідно п.п. 38.2.1 та 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позовні вимоги в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з п. 40.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Матеріалами справи (платіжним дорученням №4785 від 19.11.2010 р.) підтверджується оплата позивачем вартості послуг аварійного комісара у розмірі 728,65 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення із Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України на користь МТСБУ шкоди у розмірі 25 500,00 грн. та вартості послуг аварійного комісара у розмірі 728,65 грн.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 1 000,00 грн. суд відзначає наступне.

28.09.2012 р. між МТСБУ та СПД Патрик Г.Г. було укладено контракт про надання правової допомоги №б/н від 28.09.2012 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання надання правову допомогу замовнику у частині стягнення заборгованості, представництва замовника в судах усіх інстанціях у справах, пов'язаних з проведенням регламентних виплат, а також представництва замовника на стдії виконавчого провадження у справах в яких замовник є стягувачем, а виконавець зобов'язаний оплачувати послуги виконавця.

Позивач зазначає, що поніс витрати на правову винагороду у розмірі 1 000,00 грн., які на думку останнього, повинні бути відшкодовані відповідачем.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

При цьому, до матеріалів справи, позивачем не додано документу, що підтверджує сплату останнім послуг адвоката.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

В свою чергу, виконавцем згідно умов контракту про надання правової допомоги №б/н від 28.09.2012 р. виступає СПД Патрик Г.Г., в той час як положення ст. 44 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість віднесення до судових витрат послуг з оплати адвоката, а тому суд не вбачає правових підстав для віднесення сплачених позивачем на користь СПД Патрик Г.Г. коштів до судових витрат і покладення їх на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (03047, м. Київ, вул. пр.-т. Перемоги, 55/2; ідентифікаційний код 24978319) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313; ідентифікаційний код 21647131) суму страхового відшкодування у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., витрати на послуги аварійного комісару у розмірі 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2013 р.