Ухвала суду № 35862822, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2756/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного Управління Міндоходів у Чернігівський області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного Управління Міндоходів у Чернігівський області до Приватного акціонерного товариства «Чернігів-Лада» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів, що належать такому платнику податків -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігів-Лада» про стягнення податкового боргу в сумі 156 254,09 грн. за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Чернігів-Лада», відповідно до розрахунку позивача, мало податковий борг в сумі 156 254,09 грн., з яких 79205,52 грн. - з податку на додану вартість та 82748,57грн. - з орендної плати з юридичних осіб.

Податковим органом 11.04.2012р. на адресу відповідача направлена податкова вимога № 192 у розмірі 32 307,39 грн. (а.с. 12), яка вручена платнику податків 12.04.2012р.

Звернення з даним позовом до суду позивач мотивує тим, що суми податкового боргу, незважаючи на вжиті податковим органом заходи до його погашення, залишаються несплаченими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у м. Чернігові порушено порядок, передбачений ст. 20 Податкового кодексу України щодо звернення до суду за стягненням податкового боргу, а отже і відсутнє право повторного звернення до суду за стягненням того ж самого податкового боргу навіть за зміни формулювання вимог .

Надаючи правову оцінку обставинам та встановленим в справі фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

При цьому слід звернути увагу, що кошти, які перебувають у власності платника податку та за рахунок яких можливе погашення податкового боргу таким платником податку, можуть перебувати як на рахунках в банку так і в касі такого платника податків.

Також, із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Крім того, пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби також на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється у Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1244, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, як дія податкового органу в процесі реалізації якої можна встановити недостатній розмір коштів для погашення податкового боргу, здійснюється органом державної податкової служби виключно на підставі рішення суду. І лише в результаті встановлення недостатності коштів, що перебувають у власності платника податку для погашення усієї суми податкового боргу, податковий орган має законні підстави для звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

Тобто, Податковим кодексом України чітко визначено послідовність дій податкового органу щодо стягнення податкового боргу, і надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, яке можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків.

Разом з тим, в силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу платника направлено податкову вимогу від 11.04.2012р. за № 192 на суму податкового боргу в розмірі 32307,39 грн., яку було Підприємством отримано 12.04.2012р.

Крім того, враховуючи, що передбачені законодавством заходи не призвели до погашення податкового боргу, позивач 31.07.2012р. звернувся в суд з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу, а саме: 73505,52 грн. - з податку на додану вартість та 82748,57грн. - з орендної плати з юридичних осіб, - з рахунків в установах банків обслуговуючого відповідача. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.08.2012р. позовні вимоги було задоволено.

На виконання судового рішення податковим органом установам банків направлялися інкасові доручення, а також паралельно отримано виконавчі листи (а.с.10-11), які направлено для виконання до державної виконавчої служби.

Відповідно до направлених в установи ПАТ «Полікомбанк» інкасових доручень відповідачем на протязі вересня -листопада 2012р. сплачено 12778,79 грн.(а.с.22-63, 67-69). Відповідно до вимог Державного виконавця про сплату коштів № 370 та 370/6, виданих за виконавчими листами, відповідачем на протязі березня - червня 2013р. сплачено 42261,31 грн. (а.с. 64-66, 70-75). Загальна сума погашеного боргу становить - 55040,10 грн.

Втім, позивач в березні 2013року ДПІ у м. Чернігові звертається в суд з адміністративним позовом до ПАТ «Чернігів-Лада», в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 156254,09 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р.( справа №825/1015/13-а), яка набрала законної сили на час подання даного адміністративного позову, позовні вимоги задоволено повністю.

Таким чином, позивач дійшов завершальної стадії порядку стягнення податкового боргу платників податків.

Згідно акту опису майна №24 від 21.05.2012р.(а.с.79) в податковій заставі перебувало нерухоме майно - Адмінбудівля, загальною площею 975,6 кв.м., розташований за адресою м.Чернігів, вул. Любецька,157, загальною вартістю 595795,98 грн.

Доказів того, що станом на 22.07.2013р. ( дату подання даного позову до суду) податковим органом вживалися будь-які заходи щодо реалізації заставленого майна, позивачем не надано.

Не надано суду і доказів того, що станом на 22.07.2013р. податковий борг відповідача складав 156254,09 грн.

Оскільки позивачем, на підставі рішення суду від 26.03.2013р. в справі№825/1015/13-а, не вживалися заходи на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків що перебуває у податковій заставі, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення сум податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, хоча і помилково вважав даний позов повторний зверненням позивача за стягненням того самого боргу.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного Управління Міндоходів у Чернігівський області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.