Рішення № 35862728, 05.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р.Справа № 922/3500/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра", м. Харків про стягнення 462 525 032,90 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кайдашова В.С. (дов. № 010-01/3283 від 26.04.2013 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" (надалі - Відповідача) заборгованості в розмірі 462 525 032,90 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами № 68111К13 від 28.12.2011р. та № 68111К17 від 28.12.2011р., укладених в рамках Генеральної кредитної угоди від 28.11.2011р. Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати в розмірі 68 820,00 грн.

На підставі розпорядження від 04 листопада 2013 року № 1381 проведено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку з відпусткою судді Аюпової Р.М. та призначено автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу для розгляду судді Жигалкіну І.П.

Суд встановлює щодо наявності заяв або клопотань до початку розгляду справи.

Від Позивача заяв або клопотань не надійшло.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому клопотання просить суд відкласти розгляд справи, оскільки уповноважений представник знаходиться у відрядженні.

Представник Позивача проти клопотання Відповідача про призначення судової експертизи заперечує. Також заперечує проти клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд переходить до розгляду справи.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами була укладена генеральна кредитна угода № 68111N5 від 28.10.2011 із загальним лімітом заборгованості 711 495 000,00 грн. терміном погашення 27 жовтня 2021 року (далі-Генеральна угода).

Генеральна угода регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес-плані позичальника.

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди.

Крім того, позивач та відповідач пунктом 4.2 генеральної кредитної угоди встановили, що кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення банку відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначити валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів за кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту тата інші умови.

Загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за генеральною угодою не може перевищувати 711 495 000,00 грн., з щорічним переглядом ліміту заборгованості на групу не пізніше 01 листопада відповідного поточного року, починаючи з 2013 року з урахуванням даних консолідованої/комбінованої/управлінської звітності, за умови дотримання групою взятих зобов'язань перед банком в повному обсязі.

Термін користування кредитом за генеральною угодою встановлюється до 27.10.2021.

У рамках Генеральної угоди між Банком та відповідачем укладено кредитні договори: 1) кредитний договір №68111К13 від 28.12.2011 на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 23 873 682,67 (двадцять три мільйони вісімсот сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят дві) гривні 67 копійок строком погашення 27 жовтня 2021 року; 2) кредитний договір №68111К17 від 28.12.2011 на надання кредиту 421 000 000,00 грн. (чотириста двадцять один мільйон) гривень 00 копійок строком погашення 27 жовтня 2021 року (кредитні договори №68111К13 від 28.12.2011 та №68111К17 від 28.12.2011 разом - Кредитний договір).

Починаючи із 20.08.2013 проценти за користування Кредитами встановлено у розмірі 0,1% річних (Додаткова угода №68111К13-12 від 20.08.2013 до кредитного договору №68111К13 від 28.12.2011 та Додаткова угода №68111К17-11 від 20.08.2013 до кредитного договору №68111К17 від 28.12.2011).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору банк зобов'язався надати позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Відповідно до п.5.1.2. Кредитного договору позичальник зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі погашати Банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за договором.

Згідно з п.п. 3.4.1. Кредитного договору позичальник був зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту в строк, зазначений у відповідному пункті договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Цей Графік, що є невід'ємною частиною Кредитного договору, наведено у Додатку 1 до нього. Остання його редакція викладена в Додатковій угоді №68111К13-10 від 26.11.2012 до кредитного договору №68111К13 від 28.12.2011 та в Додатковій угоді №68111К17-3 від 27.04.2012 до кредитного договору №68111К17 від 28.12.2011.

Згідно з п.п. 3.5.1. Кредитного договору позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній Банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Підпунктом 4.1.1. Кредитного договору передбачено, що комісія за управління кредитом нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.

Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитом у національній валюті України, в останній Банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа). Комісія за управління Кредитом за останній період нарахування комісії за управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного Банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до п.п. 3.2.5.1. Кредитного договору №68111К13 від 28.12.2011 комісія за управління кредитом становила 0,039% від Ліміту заборгованості з урахуванням Графіку збільшення та зменшення Ліміту заборгованості. Через порушення Позичальником умов, що визначено п.п. 5.1.4.7. (переведення та підтримання в подальшому грошових надходжень на рахунках, відкритих у Банку), п.п. 5.1.4.9.3. (дотримання фінансових ковенантів) та п.п. 5.1.17.1 (надання консолідованої фінансової звітності) кредитного договору №68111К13 від 28.12.2011, починаючи з 01.05.2013 комісія за управління збільшилась на 0,33 процентних пункти (0,08% - за невиконання підтримання грошових надходжень на рахунках в Банку, 0,08% - за невиконання фінансових ковенантів та 0,17% за ненадання консолідованої фінансової звітності) та склала 0,369%. Починаючи з 01.07.2013 комісія за управління кредитом зменшилась на 0,17% через надання консолідованої фінансової звітності та склала 0,199%. Починаючи із 20.08.2013 нарахування комісії за управління припинилося (Додаткова угода №68111К13-12 від 20.08.2013 до кредитного договору №68111К13 від 28.12.2011).

Відповідно до п.п. 3.2.5.1. кредитного договору №68111К17 від 28.12.2011 комісія за управління кредитом становила 0,023% від суми кредиту з урахуванням Графіку погашення Кредиту. Через порушення Позичальником умов, що визначено п.п. 5.1.4.7. (переведення та підтримання в подальшому грошових надходжень на рахунках, відкритих у Банку), п.п. 5.1.4.9.3. (дотримання фінансових ковенантів) та п.п. 5.1.17.1 (надання консолідованої фінансової звітності) кредитного договору №68111К17 від 28.12.2011, починаючи з 01.05.2013 комісія за управління збільшилась на 0,33 процентних пункти (0,08% - за невиконання підтримання грошових надходжень на рахунках в Банку, 0,08% - за невиконання фінансових ковенантів та 0,17% за ненадання консолідованої фінансової звітності) та склала 0,353%. Починаючи з 01.07.2013 комісія за управління кредитом зменшилась на 0,17% через надання консолідованої фінансової звітності та склала 0,183%. Починаючи із 20.08.2013 нарахування комісії за управління припинилося (Додаткова угода №68111К17-11 від 20.08.2013 до кредитного договору № 68111К17 від 28.12.2011).

Як вбачається із матеріалів справи, Позивачем взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором з урахуванням додаткових договорів виконані, а саме, надано позичальникові грошові кошти.

Проте, позичальник (Відповідач) свої зобов'язання за Кредитним договором з урахуванням додаткових договорів до нього не виконав, а саме, не погасив заборгованість за кредитом (транші, проценти, комісії, пеня), у зв'язку з чим у позичальника утворилась заборгованість.

Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1., 3.5.1. та ст. 4 договору позичальник сплачує кредитору пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.п. 3.2. кредитних договорів.

Позивач зазначає, що у зв'язку з припиненням Відповідачем платежів за кредитним договором та порушенням ним своїх зобов'язань по сплаті відсотків та погашенню кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту, Відповідачу була нарахована пеня.

Позивачем до позовної заяви доданий розрахунок за кредитним договором станом на 17.08.2013, відповідно до якого відповідач має загальну прострочену заборгованість у сумі 29630748,27 грн., а саме: за Кредитним договором №68111К13 від 28.12.2011: - в розмірі 9 510 415,36 грн. за кредитом; - в розмірі 1 268 055,40 грн. по відсоткам за користування кредитом; - в розмірі 125 257,85 грн. за несплаченою комісією за управління; - 724 994,94 пеня. Всього: 11 628 723,55 (одинадцять тисяч шістсот двадцять вісім сімсот двадцять три) гривні 55 коп. за Кредитним договором №68111К17 від 28.12.2011: - в розмірі 420 989 111,00 грн. за кредитом; - розмірі 24 136 709,04 грн. по відсоткам за користування кредитом; - в розмірі 4 818 141,29 комісія за управління кредитом; - 952 348,02 пеня. Всього: 450 430 105,61 (чотириста п'ятдесят мільйонів чотириста тридцять тисяч сто п'ять) гривень 61 коп.

Загальна прострочена заборгованість Відповідача станом на 17.08.2013, що підлягає сплаті за Договорами, становить 462 525 032,90 (чотириста шістдесят два мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч тридцять дві) гривні 90 копійок.

При цьому суд зазначає, що доказів сплати вищезазначених сум Позивачу Відповідачем до суду не було надано.

У подальшому 14.10.2013 Представником Позивача надано уточнений розрахунок заборгованості Відповідача, необхідність здійснення якого обумовлена приведенням розрахунку пені у відповідність до вимог статті 232 Господарського кодексу України.

Так, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок нарахування штрафних санкцій, а саме, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає, що розрахунок пені від 14.10.2013 за невиконання зобов'язань з погашення кредиту, пені за невиконання зобов'язання з погашення заборгованості по процентам, пені за невиконання зобов'язання з погашення заборгованості по комісії за управління кредитом, пені за невиконання зобов'язання з погашення заборгованості по комісії за зміну умов договору здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», і відповідає фактичним обставинам справи. Натомість, розрахунок позивача, який наданий до позовної заяви, здійснено з помилками та не відображає вірний результат, який би відповідав обставинам справи.

Також суд не визнає обґрунтованими твердження Відповідача щодо наявності необґрунтованої вимоги Позивача про стягнення з ТОВ «Харків-Надра» заборгованості зі сплати комісії за зміну умов договорів, зважаючи на те, що матеріалами справи не підтверджується факт наявності в Позивача такої вимоги. Згідно із наявними документами, Позивач просить суд стягнути з Відповідача не заборгованість зі сплати вказаної комісії, а пеню за несвоєчасну сплату вказаної комісії.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковій відмові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше нене встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 та частиною 2 статей 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором з урахуванням додаткових угод до нього, не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи не погашена і позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з відповідача заборгованість позичальника за кредитом, процентами за користування кредитом та комісію за управління кредитом.

Як вже зазначалося, 14.10.2013 Представником Позивача надано уточнений розрахунок заборгованості Відповідача, необхідність здійснення якого обумовлена приведенням розрахунку пені у відповідність до вимог статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що звернення до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог є правом сторони, яким вона може скористатися, а не обов'язком.

Таким чином, суд розглядає справу по суті в межах заявлених позовних вимог та встановив, що розрахунок позивача в обґрунтування заявлених сум до стягнення, який надано 14.10.2013, є належним і допустимим доказом у справі, що відображає обставини справи, у зв'язку з чим відхиляє розрахунок, доданий до позовної заяви, та задовольняє позовні вимоги частково в сумі 462 514 679,03 грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стосовно клопотань Відповідача про: - відкладення розгляду справи та про призначення судової експертизи, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Предметом розгляду справи № 922/3500/13 є стягнення заборгованості з Відповідача на користь АТ «Укрексімбанк». Проте у своєму клопотанні ТОВ «Харків-Надра» не навело жодного аргументу щодо того, які саме питання в нього виникли під час розгляду вказаної судової справи, а лише посилається на нібито необґрунтованість розрахунків Позивача. При цьому Відповідача не надав судові інший, альтернативний розрахунок такої заборгованості та не підписав надісланий на його адресу Позивачем Акт звірки взаємних розрахунків. Тому суд дійшов до висновку щодо відмови у даному клопотанні.

Також суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні, зокрема, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з врахуванням обставин справи.

Також суд зазначає, що не вбачає підстав стосовно відкладення розгляду справи, а також Відповідачем не надано суду жодного доказу, які підтверджували знаходження уповноваженого представника у відрядженні та неможливість іншого представника з'явитись до суду.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що Відповідачі не надали суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтями 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, ідентифікаційний код 34757094) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, ідентифікаційний код 00032112) в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Харкові (філія АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові) (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160) загальну суму простроченої заборгованості у розмірі 462 514 679,03 грн. та 68 813,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя(підпис) Жигалкін І.П.