Рішення № 35862724, 03.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.Справа № 922/3994/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 2917651,19 грн. за участю :

прокурора - Кріцина Н.Г. за посвідченням № 006801 від 28.09.2012 р.

представника позивача - Федоренко І.Є. за довіреністю № 08-11/25/2-13 від 03.01.2013р.

представника відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю № 857 від 30.09.2013 р.

представника 3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 2917651,19 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що відповідач в порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку площею 1,1841 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходяться належні відповідачу об'єкти нерухомого майна, та не сплачує коштів за її використання, чим завдає міській раді збитки у вигляді неодержаних доходів від орендної плати за землю, які відповідно до ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 156, 157 ЗК України повинен відшкодувати позивачу за період користування ділянкою з 01.07.2010 р. до 01.06.2013 р. в заявленому до стягнення розмірі.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 10.10.2013 р. за вх. № 37427, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду по справі від 19.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на "03" грудня 2013 р. о 11:30.

Прокурор та представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 03.12.2013 р. за вх. № Д 799/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

3-я особа про судове засідання була повідомлена належним чином, в судове засідання її представник не з'явився, про причини неявки представника суд не повідомила.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 29.11.2013 р. за вх. № 44435, надав доповнення до відзиву на позовну заяву, які судом долучені до матеріалів справи.

У доповненнях до відзиву на позовну заяву представник відповідача вказував, що Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 є неналежним доказом, оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 може використовуватися як ОСОБА_4, так і ОСОБА_5. Крім того, представник відповідача вказував, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 12 червня 2013 року № 396 "Про затвердження акту про визначення збитків" та Акт про визначення збитків від 07 червня 2013 року не є підставою для нарахування збитків відповідачу, а відповідачем вживалися заходи до оформлення договору оренди земельної ділянки, що було встановлено Київським районним судом м. Харкова при розгляді справи № 2а-123/08/01, у зв'язку з чим вина ОСОБА_1 у заподіянні збитків відсутня.

Господарський суд, розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки прокурором не було надано до суду доказів вчинення відповідачем дій по відчуженню свого майна в межах ціни позову, які би свідчили про те, що не вжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, встановив наступне.

Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 травня 2013 року за № 4065883 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 456,4 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 460,1 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ФОП ОСОБА_1 на підставі договору-купівлі продажу № 3553-В-С від 28 березня 2006 року. Також, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "Г-1" загальною площею 821,1 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору-купівлі продажу від 04 квітня 2000 року.

При цьому, судом було встановлено, що у Інформаційній довідці з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 травня 2013 року за № 4065883 було зазначено про те, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "О-1" загальною площею 562,0 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 38/207-08 та за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "Н-1" загальною площею 103,0 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 2-4964/08.

Згідно з п.40.1. додатку 1 до рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 25.12.2007 р. № 292/07 було надано ФОП ОСОБА_1 в оренду строком до 01.12.2012 р. земельну ділянку площею 1,1841 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади).

27 травня 2013 року уповноваженими посадовим особами управління земельних відносин Харківської міської ради був складений акт № 1890/13 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1, який був затверджений заступником директора департаменту - начальником Управління земельних відносин Харківської міської ради 28 травня 2013 року.

Даним актом обстеження було встановлено, що земельна ділянка площею 1,1841 га по АДРЕСА_1 частково огороджена, використовується ФОП ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади) без оформлення документів, які посвідчують право на землю, що є порушенням вимог статей 125, 126 земельного кодексу України.

Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером - геодезистом за допомогою електронного тахеометру Topcon GPT - 3002N, з урахуванням вимог ст.ст. 1, 3 Закону України "Про землеустрій"; схема земельної ділянки та фототаблиця додані до акту.

Судом було встановлено, що акт № 1890/13 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 не був підписаний представником ФОП ОСОБА_1 та обстеження на місцевості здійснювалося без участі представника ФОП ОСОБА_1

Крім того, суд зазначає, що в акті № 1890/13 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 не було зазначено про те, що по АДРЕСА_1 знаходиться нерухоме майно інших власників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що свідчить про користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 не тільки відповідачем, а іншими особами.

Проте, 07.06.2013 р. відбулося засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам. За результатами засідання комісії був складений Акт про визначення збитків № 370 від 07.06.2013 р., затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013 р. № 396, відповідно до якого комісія вирішила визнати неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 2917651,19 грн. збитками, які нанесені ФОП ОСОБА_1 міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_1 з порушенням земельного законодавства. Розрахунок збитків в розмірі 2917651,19 грн. був зроблений Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин 30.05.2013 р. за період з 01.07.2010 р. до 01.06.2013 р.

Однак, судом встановлено, що в процедурі прийняття Акту про визначення збитків № 370 від 07.06.2013 р. не був присутній представник відповідача, а відповідні докази отримання відповідачем листа заступника директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин - начальника управління № 4775/0/84-13 від 28.05.2013 р. в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд зазначає, що питання про повідомлення відповідача про проведення засідання комісії на якому було прийнято акт про визначення збитків та визначено розмір збитків, які є предметом розгляду даної справи, має бути з'ясовано судом, оскільки це необхідно для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін. Даної правової позиції дотримувався Вищий господарський суд України у постанові від 26 листопада 2013 року по справі № 5023/6004/12.

02.07.2013 р. відповідачем на адресу Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради була направлена заява згідно якої відповідач просив суд анулювати Акт про визначення збитків № 370 від 07.06.2013 р., оскільки відповідачем земельна ділянка загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_1 на використовується та ніколи не використовувалася.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов до висновку, що вказані обставини спростовують правомірність здійсненого позивачем розрахунку розміру збитків за використання відповідачем спірної земельної ділянки загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади) згідно акту № 1890/13 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 27.05.2013 р.

Крім того, суд зазначає, що вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Також, даної правової позиції дотримувався Вищий господарський суд України у постанові від 19 листопада 2013 року по справі № 922/602/13-г.

Проте, суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається які заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати у розмірі 2917651,19 грн. вживалися Харківською міською радою, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема, які обставини справи вказують, що міська рада зверталась з вимогою до відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, а в разі ухилення відповідача - з вимогою про спонукання до укладення договору оренди або про звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо оформлення договору оренди земельної ділянки, про що свідчать постанова Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2008 р. по справі № 2а-123/08/01, яка набрала чинності, та рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2008 р. по справі № 56/107-08, яке набрало законної сили. Також, згідно заяви від 31.07.2008 р. відповідач просив управління земельних відносин при розрахунку орендної плати для укладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 врахувати відповідні геологічні умови.

Згідно приписів ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - ст. 126 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, що є Додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 р. № 960/12 підставою для оформлення договору оренди землі є рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 цього Порядку оформлення договору оренди землі проводиться управлінням земельних відносин протягом трьох місяців з дня прийняття рішення міською радою або дня проведення конкурсу (аукціону) щодо набуття права оренди землі та за умови наявності справи документації із землеустрою, яка повинна містити необхідний обсяг документів.

У відповідності до п. 7 Порядку Відділ організації землеустрою та обліку земель управління земельних відносин не пізніше 4 робочих днів з дня отримання справи документації із землеустрою готує проект договору оренди землі.

Після попереднього погодження проекту договору оренди землі відділ організації землеустрою та обліку земель управління земельних відносин не пізніше 1-го робочого дня з дня отримання справи документації із землеустрою, готує три примірники договору оренди землі, і повідомляє заявника про необхідність з'явитися протягом 4 робочих днів з дня отримання листа до управління земельних відносин для погодження істотних умов договору оренди землі. У разі, якщо заявник не з`явився до управління земельних відносин протягом вказаного терміну для погодження істотних умов договору оренди землі або відмовився від їх погодження, управління земельних відносин рекомендованим супровідним листом направляє заявнику три примірники договору оренди землі у зшитому вигляді та скріплені печаткою управління земельних відносин "Для документів" для розгляду. (п.8 та п.8.1. Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові).

Таким чином, позивач в особі своїх повноважних органів маючи дійсний намір укласти договір оренди земельної ділянки, про що свідчить рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 25.12.2007 р. № 292/07, повинен був повідомити відповідача про необхідність погодження істотних умов договору оренди землі чи направити відповідачу примірник договору для підписання.

Проте, прокурором та позивачем не було надано до суду доказів, які б підтверджували здійснення позивачем відповідних заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем.

Враховуючи вищевикладені господарський суд приходить до висновку, що з матеріалів справи не вбачається вини відповідача у заподіянні збитків у розмірі 2917651,19 грн.

В силу приписів ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 20.12.2010 у справі №06/113-38, від 04.07.2011 у справі №51/250, від 22.01.2013 р. у справі № 5011-71/2684-2012.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що відсутні правові підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 2917651,19 грн. у зв'язку з відсутністю вчинення відповідачем цивільного правопорушення, яке повинно складатися з наступних елементів: протиправної поведінки відповідача, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України. При відмові від позову судовий збір покладається на прокурора, але у відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" прокурор звільняється від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 116, 124, 125, 126, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 66, 67, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Доленчук Д.О.