ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Малахова Н.М.
УХВАЛА
іменем України
"03" грудня 2013 р. Справа № 2-а-395/09
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Євпак В.В.
Жизневської А.В.,
ри секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю прокурора Рудика В.В.,
представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об"єднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" вересня 2013 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" до Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2009 року ДП "Премдор-Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.12.2008 року №0002022301/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 8 017 363, 00 грн. (основний платіж - 4 100 972, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 3 916 391, 00 грн.). В обґрунтування позовних вимог ДП "Премдор-Україна" посилалося на те, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про порушення підприємством пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок реалізації продукції власного виробництва (брусу зрощеного) за ціною, яка нижча за фактичну собівартість. Крім того, посилалося на те, що відповідачем здійснено неправомірне обмеження валових витрат підприємства показником "фактичної собівартості".
З метою захисту інтересів держави на підставі ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч.2 ст.60 КАС України, до участі у розгляді даної справи вступив прокурор Житомирської області.
Під час розгляду справи первинного відповідача - Бердичівську об'єднану державну податкову інспекцію замінено на належного відповідача - Бердичівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року позовні вимоги Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Житомирській області від 18 грудня 2008 року за № 0002022301/0.
В апеляційній скарзі Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши справу, у межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 17.11.2008 року по 28.11.2008 року Бердичівською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка дотримання ДП "Премдор-Україна" вимог податкового законодавства.
За результатами перевірки було складено акт № 3753/23-01/32721155 від 04.12.2008 р., згідно висновків якого позивачем порушено приписи пп. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.2 п. 5.5, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5; п.6.1 ст. 6; пп. 8.1.4 п.8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.1 п.8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 4 544 995, 00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 16 974 979, 00 грн.
Згідно доводів податкового орану ДП "Премдор-Україна" завищені валові витрати на суму 20 625 555, 00 грн., в т.ч. - 2005 рік - 5 654 800,00 грн., 2006 рік - 10 828 248, 00 грн., І півріччя 2007 року - 4 142 532, 00 грн. у зв'язку з порушенням вимог п.1.32 ст.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Податковий орган дійшов висновків, що реалізація виготовленої готової продукції за ціною нижчою за "фактичну собівартість" не є господарською. Отже, суми видатків (без розшифрування), які не принесли позивачу позитивних результатів, податковим органом були виключені зі складу його валових витрат, як такі, що не пов'язані з його господарською діяльністю.
На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2008 року №0002022301/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8 017 363, 00 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 4 100 972, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 916 391, 00 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Зокрема, приписами пп.1.20.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних відносин) визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайних цін, у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Згідно приписів пп.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (надалі валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до витрат, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, віднесений вичерпний перелік витрат, а саме: витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.
Приписами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий дохід це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виняткової (морської) економічної зони, так і а їхніми межами.
Судом встановлено, що податковим органом у період з 13.03.2006 р. по 21.04.2006 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Премдор-Україна" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005 р. За наслідками цієї перевірки було складено акт за №552/023-01/032721155 від 03.05.2006 р., яким було встановлено завищення підприємством валових витрат, зокрема, на 5 654 800 грн. у зв'язку не застосуванням звичайної ціни на рівні собівартості продукції.
На підставі вищезазначеного акта перевірки за №552/023-01/032721155 від 03.05.2006р. податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0000712301/0 від 18.05.2006р. про донарахування податку на прибуток в сумі 4100,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10140,00 грн.
Постановою господарського суду Житомирської області від 04.12.2007 року, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-11107/08 від 11 березня 2009 року, прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 від 18.05.2006 р. скасовано.
Отже, вказаними судовими рішеннями були визнані помилковими доводи податкового органу щодо завищення ДП "Премдор-Україна" валових витрат внаслідок незастосування звичайної ціни на рівні "фактичної собівартості" виготовленої продукції за 2005 рік - в сумі 5654800.
Крім того, податковим органом було здійснено планову документальну перевірку господарської діяльності позивача за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 р. стосовно питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що складено акт від 18.10.2007 р. №2915/23- 01/32721155, яким виявлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток .
На підставі цього акта податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2007 р. №0002142301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 243 175,00 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення були винесені нові податкові повідомлення - рішення від 28.11.2007 р. №0002142301/1 та від 05.02.2008 р. №0002142301/2.
За наслідками судового оскарження спірних рішень, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2012 року у справі №2-а- 8111/08 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.10.2007 р. №0002142301/0, від 28.11.2007 р. №0002142301/1 та від 05.02.2008 р. №0002142301/2.
Отже, висновки податкового органу щодо порушення ДП "Премдор-Україна" податкового законодавства, які містилися у попередніх актах перевірок, що охоплювали період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року та з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 року у судовому порядку були визнані помилковими.
Висновки податкового органу в акті від 04.12.2008 року №3753/23-01/32721155, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються на саме актах минулих перевірок.
Згідно матеріалів справи ДП "Премдор-Україна" отримало дохід від господарської діяльності у 2006 рік в сумі 16 165 469, 00 грн. та за І півріччя 2007 року - 8 331 172, 00 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що відповідно до приписів ст.180 Господарського кодексу України, право встановлювати ціну реалізації товару належить лише суб'єктам підприємницької діяльності, а тому підприємству не заборонено продавати товар за ціною нижче його собівартості.
При цьому, ціна на продукцію, яку реалізував позивач, а саме брус зрощений не підлягає державному регулюванню.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить жодних посилань на залежність права платника податків віднести витрати, понесені ним у господарській діяльності, від отримання прибутку, відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що ДП "Премдор-Україна" може реалізувати свій товар за ціною, що є нижчою за собівартість, однак така ціна має знаходитись у межах звичайних цін.
Крім того, згідно висновків податкового органу ДП "Премдор-Україна"завищило задекларовані показники у рядку 4.9 Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" в сумі 14830147 грн., чим порушило п.6.1 ст.6 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств".
Вказані висновки податкового органу обґрунтовуються виключно даними актів попередніх перевірок, а саме № 2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року та № 522/23-01/32721155 від 03.05.2006 року.
Крім того, за висновком відповідача ДП "Премдор-Україна" завищило задекларовані показники у рядку 04.9 Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" в сумі 14 830 147, 00 грн., чим порушило п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в тому числі по періодах: 2005 рік-267 100, 00 грн. 2006 рік-3 857 800, 00 грн. І півріччя 2007 року - 10 705 247, 00 грн.
Судом встановлено, що вказані порушення були встановлені на підставі актів перевірок від 03.05.2006 № 552/23-01/32721155 та від 18.10.2007 № 2915/23-01/32721155,
Стосовно завищення збитків 2006 рік в сумі - 3 857 800, 00 грн. На показник рядка 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду" декларації 2006 року вплинув показник рядка 11 "прибуток, що підлягає оподаткуванню" декларації за 2005 рік (акт перевірки від 03.05.2006 №552/23-01/32721155). Питання правомірності донарахування відповідачем, підприємству прибутку, що підлягає оподаткуванню за 2005 рік за актом перевірки від 03.05.2006 №552/23-01/32721155) було розглянуто судом. Постановою господарського суду Житомирської області від 04.12.2007 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-11107/08 від 11 березня 2009 року, прийняті податкові повідомлення-рішення були скасовані в повному обсязі, а висновки податкового органу про невідповідність даних декларацій позивача з даними бухгалтерського та податкового обліку - помилковими.
В акті перевірки №2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року, на який посилається податковий орган, обґрунтовуючи висновки про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року декларації за 2006 рік в сумі 3 857 800,00 грн. такого порушення не встановлено.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про безпідставність доводів податкового органу, оскільки податковий орган не довів, в чому саме полягає зміст порушення позивачем відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього (2005 року) податкового року в рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 2006 рік.
Згідно акта перевірки №2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року, підприємство за висновком податкового органу не мало права включити до складу валових витрат рядок 04.9 Декларації "від'ємне значення об'єкта оподаткування" попереднього (2006-го) податкового року в сумі 10 705 247, 00 грн. в рядок 04.09 Декларації по податку на прибуток за І півріччя 2007 року, оскільки таке значення було зменшено за результатами податкової перевірки за 2006 рік (тобто у зв'язку із заниження доходів на 2006 рік на суму 12 785 727, 00 грн., завищенням витрат за 2006 рік на суму 3 537 102, 00 грн. та зменшенням від'ємного значення за 2006 рік на суму 1 453 047, 00 грн.).
Проте, як встановлено судом, податкові повідомлення - рішення про донарахування позивачу податкових зобов'язань за результатами розгляду акта перевірки №2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року були скасовані постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі № 2-а-8111/08. Вказані судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 року.
Судом також встановлено що, актом перевірки № 2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року не підтверджено документально завищення від'ємного значення за І півріччя 2007 року - 10 705 247, 00 грн.
Акт позапланової перевірки №3753/23-01/32721 155 від 04.12.2008 року не містить будь яких розрахунків в цій частині, нормативне та документальне обґрунтування завищення від'ємного значення минулих періодів.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо помилковості доводів податкового органу.
Крім того, як встановлено судом, податковим органом не визнаються витрати підприємства на придбання лісоматеріалів в сумі 1 603 975, 00 грн., отриманих від ТОВ "Техномаркет-Україна ЛТД", ПП "Всесвіт", ТОВ "Агроспецселект XXI", ТОВ "Стек Плюс", ТОВ "Сафарі систем", ТОВ "Толво-СЛ", ТОВ "Тайрінг", з тих підстав, що допущено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Застосування вказаної норми закону та наявність податкового правопорушення відповідач пов'язує з відсутністю сертифікатів походження лісоматеріалів, карантинних сертифікатів, та товарно-транспортних накладних.
Вирішуючи спір у цій частині, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що валові витрати по вказаним господарським операціям сформовані у відповідності до приписів п.п.5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Матеріали справи містять договори поставки з вищенаведеними контрагентами, документи, що підтверджують проведення безготівкового розрахунку з контрагентами, накладні поставки лісоматеріалів, реєстри отриманих податкових накладних від контрагентів. Будь-яких зауважень до первинних документів акт позапланової перевірки не містить.
У суді апеляційної інстанції ДП "Премдор Україна" надало копії документів, які підтверджують рух активів по вказаних господарських операціях.
Крім того, судом встановлено, що згідно акта планової перевірки №2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року податковий орган будь-яких порушень в частині формування валових витрат на придбання лісоматеріалів з вищезазначеними контрагентами не встановив, погодився з правильністю формування валових витрат та достатністю документів, будь яких зауважень стосовно первинних документів відповідач в акті ні під час планової ні підчас позапланової перевірки не висловив.
Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції, дійшов вірних висновків, що відсутність сертифікатів проходження лісоматеріалів, карантинних сертифікатів, та товарно- транспортних накладних не може бути підставою для не визнання понесених витрат, оскільки в акті позапланової перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, податковий орган не міститься заперечень, щодо інших документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, як то прибуткові накладні, видаткові накладні, податкові накладні, оприбуткування даної продукції на складі позивача, списання продукції зі складу до виробництва, використання даних ТМЦ при виготовлені продукції, яка в подальшому була реалізована.
Доказів того, що отримані лісоматеріали не використані (не використовувались) в господарській діяльності ДП "Премдор-Україна" відповідачем до суду не надано.
Крім того, господарські операції з вказаними контрагентами за спірний період з 2006 по 2007 рік були предметом судового розгляду у справі №2-а-9707/08 в частині правомірності віднесення витратна придбання лісоматеріалів до податкового кредиту. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення були скасовані. Вказані судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2012 року.
Згідно доводів податкового органу підприємством порушено приписи пп.5.5.2 ,5.5.3 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: зайво включено до складу валових витрат (рядок 04.13 "інші витрати" Декларації) суму нарахованих відсотків по кредитам, отриманих від нерезидента "Ліора Ентерпрайзис Лімітед" за період ІІ півріччя 2006 року та І півріччя 2007 року на загальну суму 5 498 734, 00 грн. з посиланням на акт перевірки № 2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 року.
Проте, як встановлено судом першої інстанції, підприємством було самостійно відображено в Декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року в рядку 04.13 "інші витрати" суму інших витрат без урахування відсотків за користування кредитами в сумі 2 241 067,00 грн. за (2007 рік) та збитків минулих періодів (2006 рік) в сумі 3 257 667,00 грн. (відсотки за користуванням кредитами у 2006 році у рядку 04.9 Декларації за 9 місяців 2007 року).
Отже, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що повторне зменшення суми валових витрат на суму відсотків за користування кредитами в розмірі 5 498 734,00 грн. є неправомірним.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, оскільки в акті позапланової перевірки №3753/23-01/32721155 від 04.12.2008 року податковий орган посилається на порушення встановлені актами минулих перевірок з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. та з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 року (акт №552/023-01/032721155 від 03.05.2006р, акт №2915/23-01/32721155 від 18.10.2007 р.)
Отже, донарахування податкових зобов'язань за актом №3753/23-01/32721155 від 04.12.2008 року було зроблено із застосуванням встановлених цими перевірками показників об'єкту оподаткування. Проте, висновки актів минулих перевірок та донараховані суми податкових зобов'язань за минулими перевірками того самого періоду не були узгодженими в момент написання акту позапланової перевірки, в силу вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а в подальшому були скасовані у судовому порядку.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що податковий орган не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Бердичівської об"єднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" вересня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова
судді: (підпис) В.В. Євпак
(підпис) А.В. Жизневська
З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "05" грудня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Дочірнє підприємство "Премдор-Україна" вул. Низгірецька 100,с. Великі Низгірці,Бердичівський район, Житомирська область,13352
3- відповідачу/відповідачам: Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312
4 - прокуратура Житомирської області
Судове рішення № 35862659, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-395/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: