Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2013 р. Справа № 805/16603/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 17 564,02 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
19.11.2013 Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 17 564,02 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 11.08.2009 по 23.10.2013. Наказом Донецького юридичного інституту МВС України від 06.08.2009 № 110 о/с, ОСОБА_1 було прийнято на службу до органів внутрішніх справ України та зараховано курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Донецького юридичного інституту та присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції». Наказом Донецького юридичного інституту МВС України від 21.06.2013 № 230 о/с, відповідача, як випускника, було відряджено для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Донецькій області з 21.06.2013. Позивач зазначає, що наказом ГУМВС в Донецькій області від 21.06.2013 № 336 о/с, ОСОБА_1 було призначено слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Пролетарського районного відділу Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області.
Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 18.08.2013 № 457 о/с, відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ України з 23.10.2013 у запас Збройних Сил України за пунктом «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про міліцію», особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
11.08.2009 на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України», між Донецьким юридичним інститутом МВС України, ОСОБА_1 та ГУМВС України в Донецькій області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з підпунктом 2.3.6 договору, в разі звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у пункті 3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до пункту 3.2 договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням.
Згідно з розрахунком витрат здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Донецькому юридичному інституті МВС України у розмірі 17 564,02 гривень.
У зв'язку з тим, що на даний час витрати, пов'язані з утримання відповідача у вищому навчальному закладі добровільно не відшкодовані, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням у Донецькому юридичному інституті МВС України у розмірі 17 564,02 гривень. З вказаних підстав просив задовольнити позовні вимоги (арк. справи 3 - 6).
Представник позивача Рубцов А.А. позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином. 03.11.2013 через відділ діловодства та документообігу надав суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи без участі відповідача (арк. справи 23).
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином. 02.11.2013 через відділ діловодства та документообігу надав суду письмові пояснення, в яких Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області позовні вимоги підтримало, просило позов задовольнити та розглянути справу без участі представника третьої особи (арк. справи 20 - 21).
За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача тат представника третьої особи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України від 10.01.2002 № 2925 «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України», навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.
На виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України», між Донецьким юридичним інститутом Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, ГУМВС України в Донецькій області та ОСОБА_1 був укладений тристоронній договір від 11.08.2009 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (арк. справи 12 - 13).
01.09.2012 між Донецьким юридичним інститутом МВС України, ГУМВС України в Донецькій області та ОСОБА_1 було укладено договір аналогічного змісту (арк. справи 14 - 15).
Судом встановлено, що на час підписання первинного та додаткового договору на зазначених умовах, відповідач був повнолітнім та на час розгляду справи договір є діючим.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про міліцію», на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15.12.1997 було затверджено єдину систему військової освіти, до якої входить позивач.
Наказом Донецького юридичного інституту МВС України від 06.08.2009 № 110 о/с, на підставі Правил відбору та прийому до Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка у 2009 році та рішення приймальної комісії від 28.07.2009, ОСОБА_1 було зараховано з 11.08.2009 курсантом першого курсу денної держбюджетної форми навчання Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (арк. справи 9).
Наказом Донецького юридичного інституту МВС України від 21.06.2013 № 230 о/с було відряджено лейтенанта міліції ОСОБА_1 у розпорядження ГУМВС України в Донецькій області з 21.06.2013, у зв'язку із закінченням Донецького юридичного інституту МВС України (арк. справи 8).
Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 14.08.2013 № 336о/с було призначено випускника Донецького юридичного інституту МВС України, лейтенанта міліції ОСОБА_1 слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Пролетарського райвідділу Донецького міськуправління (арк. справи 10).
Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 18.10.2013 № 457 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом «ж» (за власним бажанням) лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Пролетарського райвідділу Донецького міськуправління з 23.10.2013 (арк. справи 11).
Відповідно до пункту 15 статті 3 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За змістом частини 10 статті 25 Закону України № 2232 «Про військовий обов'язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно з частиною 6 статті 18 Закону України «Про міліцію», курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Позивач підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, тому за наявності підстав для покладення на курсанта академії обов`язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 2 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року, таке відшкодування здійснюється курсантом на користь Міністерства внутрішніх справ України, яке є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Таким чином, навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.
За змістом пункту 4 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232 «Про військовий обов'язок і військову службу», до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.
Згідно з пунктом 2 статті 52 Закону України «Про освіту», випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що згідно з пунктом 2.3.6 договорів від 11.08.2009 та від 01.09.2012, замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007, затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі за текстом - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі за текстом - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.
Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 14.05.2007 № 150, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.
Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі за текстом - Порядок № 419).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 419, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 28 096,16 гривень, а до відшкодування належить сума у розмірі 17 564,02 гривень (арк. справи 16).
Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.
Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:
- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (підпункт 2.1.1.2, підпункт 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат);
- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (підпункт 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат);
- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (підпункт 2.1.4.2, підпункт 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).
За період навчання, що перевищує 12 місяців, вказана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (підпункт 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (підпункт 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).
Згідно із підпунктом 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.
Відповідно до пункту 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.
У відповідності до пункту 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.
Згідно з розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1, відповідач повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у розмірі 9 980, 12 гривень.
Відповідно до підпункту 2.1.2 Порядку № 419, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 .
Додаток 6-й ПКМ № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.
Разом з тим, витрати на продовольче забезпечення курсантів однакові з витратами на продовольче забезпечення військовослужбовців строкової служби (норма № 1 пункт і «а» та пункт 1 «в») постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», тому витрати на продовольче забезпечення для відшкодування за перші 12 місяців служби ОСОБА_1 не стягуються. На наступних курсах навчання відповідач мешкав за межами інституту та не харчувався в їдальні навчального закладу.
Згідно з пунктом 2.1.6 Порядку № 419, до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.
Відповідно до тарифів на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, що діяли у місті Донецьку у відповідних навчальних роках, які зазначені у розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період із 01.09.2009 по 28.05.2012 (за винятком терміну перебування у відпустках - пункт 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат), витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв курсанта ОСОБА_1 склали 4 265, 94 гривень.
Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку № 419, витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.
Наказом МВС України № 148 від 15.02.2002 затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.
Згідно з розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1, відповідачу за весь період навчання з 11.08.2009 по 21.06.2013 було видане речове майно, загальна вартість якого складає 3 135, 66 гривень.
Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, витрати на медичне забезпечення за відповідний період навчання не відшкодовують, окрім витрат на проведення військово-лікарської комісії (підпункт 2.1.4.2 Порядку розрахунку витрат).
Згідно з розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1, витрати на оплату медичного забезпечення відповідача склали 135, 90 грн.
Таким чином, загальна вартість відшкодування витрат на грошове, продовольче, медичне, речове забезпечення і витрат на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв курсанта ОСОБА_1 в Донецькому юридичному інституті МВС України складає 17 564,02 гривень.
Оскільки, відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням), що підпадає під підпункт 3.2 пункту 3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 313, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.
У розумінні вимог пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 172,06 гривень (арк. справи 2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 17 564,02 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Державного бюджету України на користь Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України (на рахунок ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, р/р 31256272210779, адреса: 83054, місто Донецьк, проспект Засядька, будинок № 13) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 17 564 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні 02 копійки.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 08571423, адреса: 83054, місто Донецьк, проспект Засядька, будинок № 13) витрати зі сплати судового збору у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 06 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосуд І.М.
Судове рішення № 35861430, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/16603/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: