Постанова № 35860660, 27.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6523/13-а

27.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/6523/13-а за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 26.09.13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.09.13 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС № 0002352202 від 15.04.2013 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 260,30 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.09.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що за результатами вказаної перевірки позивача був складений акт фактичної перевірки від 03.04.2013р. , в якому зроблений висновок про порушення позивачем п.1,2,7,9,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Податкового кодексу України.

На думку апелянта, висновки відповідача є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, отже податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС № 0002352202 від 15.04.2013 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 260,30 грн. є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в який ставиться питання про його скасування в частині відмови в задоволені позовних вимог, та прийняття нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволені частини позовних вимог. Апелянт наголошував, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 замінено Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача 03.04.2012 р. проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину - кафетерію позивача , що розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами вказаної перевірки був складений акт фактичної перевірки від 03.04.2013р. , в якому зроблений висновок про порушення позивачем п.1,2,7,9,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Податкового кодексу України.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 15.04.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002352202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій , згідно з яким за порушення позивачем п. 1,2,7,9,11,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" згідно з п.6,9 ст. 17 ст. 20 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 686,3 грн. , податкове повідомлення - рішення №0002412202, відповідно до якого за порушення позивачем п.п. 267.1.1, 267.6.1.-267.6.3 ПК України до нього згідно зі ст. 125 ПК України застосовані штрафі санкцій у розмірі 9176 грн., податкове повідомлення - рішення №0002362202, згідно з яким за порушення п.4 ст.11 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" відповідно до ст.17 цього Закону до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 8500 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.75.1.3. п. 75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки зазначений у ст.80 ПК України, , п.80.1 якої зазначає , що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, (п.80.2 ст.80 ПК України).

Відповідно до п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

03.04.2012 р. фактична перевірка господарської одиниці магазину - кафетерію позивача , що розташованій за адресою: АДРЕСА_2, на виконання наказу № 294 від 29.03.2013 р., на підставі направлень №523 та №524 від 02.04.2013р. , з якими представник позивача був ознайомлений до її початку.

Відповідно до наказу № 294 від 29.03.2013 р., направлень №523 та №524 від 02.04.2013р. вбачається, що визначено проведення фактичної перевірки дотримання саме ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2) вимог чинного законодавства при веденні підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_2, в той час як він її здійснює у магазині - кафетерії, що розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що і позивач , і його працівник усвідомлювали про невірне визначення адреси здійснення підприємницької діяльності у наказі № 294 від 29.03.2013 р., направленнях №523 та №524 від 02.04.2013р., але допустили працівників податкового органу до її проведення , надали пояснення та зауваження по відображеним в акті перевірки фактам .

Невірне зазначення у наказі № 294 від 29.03.2013 р., направленнях №523 та №524 від 02.04.2013р., адреси проведення господарської діяльності позивачем не може бути відповідно до ст.70 КАС України належним доказом для скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за виявлені порушення ним вимог чинного законодавства при веденні підприємницької у магазині - кафетерії, що розташованій за адресою: АДРЕСА_2, де реально проводилась фактична перевірка.

Ст. 267 ПК України врегульовані питання сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п 267.1.1 п. 267.1 ст.267 ПК України платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять , зокрема, діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Порядок використання торгового патенту зазначений у п. 267.6 ст. 267 ПК Україні, п.. 267.6.1 якого встановлює, оригінал торгового патенту повинен бути розміщений у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри. Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду (п.п.267.6.2 п. 267.6 ст.267 ПК України) .

Згідно з п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України) .

Відповідно до п.125.1 ст.125 ПК України суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1-267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та тютюновими виробами визначені в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

У ст.4 цього Закону зазначено,що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідальність за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначена у ст. 17 закону, відповідно до якої у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідальність за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлена у ст.17 , у п. 1 якої вказано, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

вчинене вперше - 1 гривня;

вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

У п.4 ст.17 України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено,що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єкти підприємницької діяльності застосовується штрафна санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.6 ст.17 Закону у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єкти підприємницької діяльності застосовується штрафна санкція у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Як вбачається з залученої копії опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків , оформленого в тому числі за участі ОСОБА_3, в якій зафіксовано сума коштів у розмірі 353 грн., з яких 142 грн. - її особистих коштів. Також надана копія фіскального чеку, виданого 03.04.2013р. о 12.45, в якому зафіксовано отримання 22.80 грн. за "гастрономію". З копії пояснень ОСОБА_3., зробленої власноручно 03.04.2013р., вбачається реалізація віна "Портвейн" без марки акцизного збору , проведення гри на більярді.

Судова колегія, перевіривши усі обставини справи, приходить до висновку, що зазначені в акті фактичної перевірки порушення п.1,2,7,9,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Податкового кодексу України, мали місце, в наслідок чого існують підстави для застосування до позивача відповідних штрафних санкцій.

Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем порушенні вимоги ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині застосування штрафних санкцій за невиконання позивачем вимог п.1,2,7,9,11,13 ст.3 цього Закону, проте судова колегія зазначає, що судом першої інстанції помилково визначено суму безпідставно застосованих штрафних санкцій.

А саме, суд першої інстанції прийшов до висновку що відповідачем безпідставно застосовані штрафні санкції у розмірі 260,30 грн.

Так, відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 58,00 грн. та у розмірі 203,30 грн.

Таким чином, сума безпідставно застосованих штрафних санкцій відповідачем складає 261,30 грн. (58,00+203,30)

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення відповідач № 0002352202 від 15.04.2013р. є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 261,30 грн.

Відповідно до ст. 201 ч.1 п.1 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильно по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи допущену судом порушення норм матеріального права колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні по підставах п.1 ч.1 ст. 201 КАС України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.13 у справі № 801/6523/13-а змінити.

Викласти п. 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС № 0002352202 від 15.04.2013 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 261,30 грн.".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.13 у справі № 801/6523/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко