Постанова № 35860471, 27.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року 810/5190/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 17 год. 50 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий альянс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 року №0000482300 та №0000492300 ,

в с т а н о в и в:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовий альянс" (надалі - позивач) у 2012 році звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) та просить суд визнати недійним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000482300 від 11.04.2012р., №0000492300 від 11.04.2012р.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 28.03.2012р. відповідачем було складено Акт № 48/22-2/32498458 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім "Антаріс" за травень 2011 року, ТОВ "Альфакомтрейд" за травень 2011 року та серпень 2011.

Зазначає, що на підставі даного акту перевірки відповідачем було сформовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000482300 від 11.04.2012р., яким йому донараховано податок на додану вартість в сумі 358 743,00 грн. та штрафні санкції в сумі 35 937,50 грн. та № 0000492300 від 11.04.2012р., яким позивачу було зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за травень 2011 в сумі 296 550,00 грн.

На думку позивача вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними та не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки ґрунтуються на висновках акту перевірки, що не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року по справі №2а-1885/12/1070 у задоволенні вказаного позову було відмовлено, Ухвалою Київського апеляційного адмыныстративного суду від 15.11.2012 року, апеляційну скаргу ТОВ «Фінансовий альянс» було залишено без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року - без змін.

03 вересня 2013 року Ухвалою Вищого адміністративного суду України, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий альянс» - задоволено частково, Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2013 року, зазначено, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було в повному обсязі досліджено первинні документи позивача - ТОВ "Фінансовий альянс", що містяться в матеріалах справи (як то: податкові накладні, видаткові накладні, копії договорів, виписки з банків) та не з'ясовано чи фіксують вони факти здійснення господарських операцій, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, рух активів у процесі здійснення операцій. Таким чином, для правильного вирішення даного спору дослідженню судами підлягає перш за все реальність господарської операції, добросовісність дій платника податків щодо відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей, а також реальність усіх даних, наведених у відповідних первинних документах.

Ухвалою від 26 вересня 2013 року справу прийнято до свого провадження суддею Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. та призначено справу до судового розгляду, зообов'язано позивача надати у судове засідання:- докази наявності у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з ТОВ "Альфакомтрейд" та ТОВ "Торговий дім "Антаріс" , рух активів у процесі здійснення операцій з ТОВ "Альфакомтрейд" та ТОВ "Торговий дім "Антаріс". - письмові пояснення щодо характеру договірних відносин із ТОВ "Альфакомтрейд" та ТОВ "Торговий дім "Антаріс" , із зазначенням обставин та доказів, що засвідчують реальність таких господарських операцій; -докази, що підтверджують використання отриманих за спірними угодами послуг та товарів у власній господарській діяльності позивача.

У судовому засіданні 06.11.2013 року представника позивача було зобов'язано надати суду документи на автотранспорт, яким здійснювалось перевезення, пояснення стосовно належності автотранспорту, шляхових листів, інформацію щодо водія, пояснення щодо обставин виписування товарно-транспортних накладних та пояснень щодо незаповнених пунктів даних накладних, журнали реєстрації податкових та видаткових накладних, акти приймання та зберігання товару, а також його складського переміщення, специфікації товарів та супроводжувальну технічну документацію, виписки з рахунків, технічні завдання до договорів та креслення, інформацію щодо місцезнаходження офісів та надання інформації стосовно місця укладання договорів з підрядниками, документи на підтвердження права підпису осіб, які підписували накладні, журнали реєстрації довіреностей.

Представник позивача Сербіна А.О. в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, письмових пояснень, які позивача було зобов'язано надати ухвалою суду від 06.11.2013 року та протокольною ухвалою від 27.11.2013 року не надала, надала ряд первинних бухгалтерських документів, оцінка яким буде надана нижче.

Представник відповідача Ядвіжина Д.О. в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім "Антаріс"та ТОВ "Альфакомтрейд", якою було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 №1401/18696 підприємством занижено податок на додану вартість на суму 358 743,00 грн., в тому числі за травень 2011 року у сумі 214 997,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 143 746,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного завітного (податкового) періоду за травень 2011 року на загальну суму 296 550,00 грн.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення винесені правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даних податкових повідомлень -рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем згідно п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.79.2, ст.79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Фінансовий альянс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім "Антаріс"за травень 2011 року, ТОВ "Альфакомтрейд" за травень 2011 року та серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт 28.03.2012 № 48/22-2-32498458 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фінансовий альянс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Антаріс» за травень 2011 року, ТОВ «Альфакимтрейд» за травень 2011 року та серпень 2011 року», на основі якого сформовано оскаржувані податкові-повідомлення рішення № 0000482300 від 11.04.2012р., яким донараховано йому податок на додану вартість в сумі 358743,00 грн. та штрафні санкції в сумі 35937,50 грн. та № 0000492300 від 11.04.2012р., яким було зменшено позивачу від'ємне значення з податку на додану вартість за травень 2011 в сумі 296 550,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення у сумі 655293,04 грн., у тому числі за травень 2011 року - 511 546,87 грн. та за липень 2011 року - 143746,17 грн.

Аналізом податкової звітності з ТОВ "Фінансовий альянс"встановлено формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, а саме - ТОВ "Торговий дім "Антаріс"на загальну суму 494780,14 грн.

Так, судом встановлено, що між ТОВ "Фінансовий альянс" (який виступав в якості замовника) та ТОВ "Торговий дім "Антаріс" (який виступав в якості виконавця) укладено договір від 12.05.2010 № 12/05-10, згідно якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виробити та поставити вакуумні камери (надалі - товар), здійснити наступні послуги: перевірку вакуумних камер з дверима та підвісками дверей на вакуумну щільність, монтаж систем підвісок дверей вакуумних камер, настройку системи переміщення дверей вакуумних та підготовка всіх зовнішніх систем до фарбування, згідно специфікацій, які додаються до даного договору та є невід'ємною його частиною, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар та послуги.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що реальність угод вказують первинні документи, оформлені відповідно до норм чинного законодавства та надані в повному обсязі, виходячи з наступного.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС стосовно ТОВ "Торговий Дім "Антаріс" проведено перевірку та складено Акт від 07.02.2012 № 51/23- 3/33894011 за податковий період травень 2011 року, якою було встановлено наступне.

Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі здійснено виїзд за юридичною адресою та встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться про що складено акт не встановлення за юридичною адресою від 19.12.2011, також не виявлено будь-яких офісних, складських, торгівельних, виробничих чи інших приміщень, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності. На підприємстві також відсутні трудові ресурси для діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи операції з придбання товару не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини мають бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічним ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключено чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Тобто, позивачем не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Торговий Дім "Антаріс" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків.

Також суд надає правову оцінку податковим накладним, від 05.05.2011р. №1 та № 2, що підписані ОСОБА_4

Згідно п. 16 Наказу ДПА України від 21.12.2011 № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Відповідно до облікової картки платника податків ТОВ "Торговий Дім "Антаріс" керівником та головним бухгалтером підприємства є Ларіонов І.В., повноваження ОСОБА_4 не підтвердженні, що свідчить про порушення порядку заповнення податкових накладних, а саме їх засвідчення не уповноваженою особою.

Окрім того, в графі 6 розділу І податкової накладної від 12.05.2010 № 12/05-10 зазначена ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ за "Вакуумну камеру, двері та підвіску дверей установки КЛ-156" вказана у розмірі 969 075,09 грн., яка суперечить Специфікації № 1 до договору від 12.05.2010 № 12/05-10 - сторонами узгоджено ціну за товар у розмірі 1 794 583,50 грн.

Відповідно до графи 5 розділу 1 вищевказаної податкової накладної кількість (об'єм, обсяг) поставки становить 0,542, що свідчить про часткову поставку товару. Згідно п. 14 Наказу ДПА України від 21.12.2011 № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та у разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1). Проте в порушення зазначеного позивачем не надано додатку до вказаної накладної.

Позивачем під час судового розгляду справи, також, не надано належних документів на підтвердження транспортування товару від контрагента.

Надані копії товарно-транспортних накладних не беруться судом до уваги , оскільки позивачем не було надано суду оригіналів товарно-транспортних накладних, а також позивачем не доведено технічної можливості транспортування продукції з врахуванням її об'єму та ваги.

Пунктом 3.6 Наказу від 10.01.2007 № 2 Міністерства Фінансів України "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів" передбачено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування та прибутковим ордером.

Відповідно до вимогами наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346, якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом підтверджуючим перевезення є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, у якій передбачено відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Таким чином наявність товарно - транспортної накладної є обов'язковим первинним документом при транспортуванні вантажу вантажним транспортом, транспортування товарно матеріальних цінностей на території України без наявності товарно -транспортних накладних є неможливим.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано представником позивача, у позивача відсутня будь-яка супроводжувальна технічна документація та паспорти на продукцію, не надано пояснень стосовно технічних завдань до договорів та креслень .

Також аналізом податкової звітності позивача встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ "Альфакомтрейд" на загальну суму 160 512,9 грн.

Між позивачем - ТОВ "Фінансовий альянс" (який виступав в якості покупця) та ТОВ "Альфакомтрейд" (який виступав в якості постачальника) укладено договір від 14.07.2011, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, визначені у п. 1.2 договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідачем в судовому засіданні було надано інформацію, про те що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС стосовно ТОВ "Альфакомтрейд" проведено перевірку та складено акт від 30.11.2011 № 1438/3-23-40-37414425, яким встановлено наступне.

ТОВ "Альфакомтрейд" не знаходиться за податковою адресою (01033 м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27/А, оф.123), про що складено відповідну довідку від 07.07.2011 № 3247/26-1/51 про не встановлення місцезнаходження.

З метою проведення перевірки діяльності ТОВ "Альфакомтрейд" по фінансово - господарських відносинах за період з 01.03.2011 по 31.08.2011 на підприємство було надіслано листи від 22.08.2011 № 13719/10/15-211, 16.06.2011 № 9949/10/15-211, 15.09.2011 № 16434/10/15-211

Станом на дату звірки підприємством не надано пояснення та документи до Голосіївської ДПІ у м. Києві.

При проведенні аналізу господарської діяльності за наявними в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за березень - серпень 2011 року було встановлено, що кількість працюючих на підприємстві одна особа, наявність основних засобів відсутня та місцезнаходження не встановлено.

Позивачем до позовної заяви додано документи на підтвердження постачання товару від ТОВ "Альфакомтрейд", ТОВ "Торговий дім "Антаріс".

Однак суд вважає за необхідне вказати, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано належних документів на підтвердження транспортування товару від контрагента.

Надані копії товарно-транспортних накладних не беруться судом до уваги , оскільки позивачем не було надано суду оригіналів товарно-транспортних накладних.

Не доведено позивачем, також і можливості транспортування продукції з врахуванням її об'єму та ваги.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано представником позивача, у позивача відсутня будь-яка супроводжувальна технічна документація та паспорти на продукцію, не надано пояснень стосовно технічних завдань до договорів та креслень .

Отже, спір між сторонами пов'язується з правовою оцінкою рішення податкового органу, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість внаслідок неправомірного формування (нарахування) платником податків податкового кредиту.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вже зазначалось, рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийняті податковим органом у зв'язку з висновками про неправомірне формування (нарахування) позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю в нього первинних фінансово-господарських документів.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту здійснення господарської операції з поставки товару (робіт, послуг) та її документального підтвердження.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за господарськими операціями з ТОВ «Альфакомтрейд» та ТОВ «Торговий дім «Антаріс» документально не підтверджується.

Надані позивачем первинні документи не фіксують факти здійснення господарських операцій, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, рух активів у процесі здійснення операцій.

Отже, твердження податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення сум бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, у судовому засіданні позивачем спростовані не були.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог . 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010р. №1401/18696 підприємством занижено податок на додану вартість на суму 358 743,00 грн., є правильними, а податкові повідомлення-рішення, - правомірними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду у позивача відсутні докази щодо реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, відсутність юридичної сили відповідних первинних документів.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішень Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області Державної податкової служби 11.04.2012 року №0000482300 та №0000492300.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий альянс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 року №0000482300 та №0000492300 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 грудня 2013 р.