Ухвала суду № 35860187, 02.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/71287/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012

у справі № 2а/0470/3668/12

за позовом Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №279 від 12.03.2012.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2012.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.03.2012 відповідачем прийнято наказ №279 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ», у зв'язку з отриманням постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 та у відповідності з підпунктом 20.1.4 пункту 20 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78 статті 78 Податкового Кодексу України.

Відповідачем проведено з 15.03.2012 по 10.04.2012 документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №150/221/30926951 від 18.04.2012.

На підставі акта перевірки, відповідачем від 07.05.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000112210 та № 0000122210, які оскаржені позивачем в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вже проводив документальну позапланову виїзну перевірку позивача, у зв'язку з визнанням його банкрутом згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 по справі № Б38/180-10 у вересні-жовтні 2011 року, що вбачається з наказів відповідача № 1384 від 05.09.2011, № 1463 від 20.09.2011, № 1548 від 03.10.2011. Отже, Податковий кодекс України не наділяє податкові органи правом на підставі тих самих обставин, які вже слугували підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків та не змінились, повторно призначати та проводити документальні позапланові виїзні перевірки платників податків, в тому числі і за інші календарні періоди.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового Кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Беручи до уваги, що позивач не скористався правом не допустити посадових осіб відповідача до проведення перевірки, а вимога про визнання неправомірним та скасування наказу про проведення перевірки заявлена після допущення до проведення такої перевірки, за наслідками якої складений акт та прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються в судовому порядку, вірним є висновок апеляційного суду, що така вимога не має своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання неправомірним та скасування наказу про проведення перевірки не відповідає його змісту.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль