Постанова № 35859921, 05.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 914/2177/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяДроботова Т.Б.,суддіКостенко Т.Ф., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 рокуу справі№ 914/2177/13господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерного-комерційного банку "Львів"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"простягнення 623 633, 53 грн. заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Львів" (далі за текстом - ПАТ АКБ "Львів") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (далі за текстом - ТОВ "Компанія "Лізинговий дім") про стягнення 623 633, 53 грн. заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року.

ПАТ АКБ "Львів" подало заяву від 15.07.2013 року про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просило суд стягнути з відповідача на свою користь 623 633, 53 грн. заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, з яких: 374 989, 68 грн. - заборгованість по кредиту, 201 456, 79 грн. - заборгованість по процентах, 47 187, 06 грн. - нарахована пеня за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2013 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" на користь ПАТ АКБ "Львів" 374 989, 68 грн. заборгованості по кредиту та 201 456, 79 грн. заборгованості по процентах за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, 47 187, 06 грн. пені.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 року в частині стягнення пені на суму 47 187, 06 грн. та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у стягненні пені.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі № 914/2177/13 апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" залишено без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі № 914/2177/13 в частині стягнення пені на суму 47 187, 06 грн. та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2007 між закритим акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком "Львів", правонаступником якого є ПАТ АКБ "Львів", та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" укладено кредитний договір № 53, згідно п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит у сумі 814 968, 00 грн.

Сторони у п. 1.5. вищевказаного Договору погодили, що плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 18 відсотків річних, а п. 1.8. передбачили термін погашення кредиту згідно графіку, але не пізніше 28.07.2010 року. Графік погашення кредиту встановлено в Додатку № 1 від 30.07.2007 до кредитного договору № 53.

Згідно п. 3.2.6. Договору позичальник зобов'язується своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути банку кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним.

Положеннями п. 4.1. Договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця за період з першого до останнього дня поточного місяця суму фактичної заборгованості за кожен календарний день користування кредитом, з розрахунку річної процентної ставки виходячи з фактичної календарної кількості днів у році. Зокрема передбачено, що Позичальник самостійно сплачує Банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення заборгованості Позичальника по кредиту.

Відповідно до п. 4.3. Договору за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини Банк має право нарахувати, а Позичальник, в такому випадку, зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує Банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим днем прострочки.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що банк виконав умови кредитного договору та надав Позичальнику кредит в сумі 814 968, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.60689.1 від 30.07.2007 року.

30.07.2008 року між банком та позичальником укладено Додаток № 2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 53 від 30.07.2013 року, яким з 15.07.2008 року встановлено плату за користування кредитом в розмірі 20 відсотків річних.

07.10.2008 року між сторонами укладено Додаток № 3 до кредитного договору № 53, відповідно до п. 1 якого Додаток № 1 від 30.07.2007 року до кредитного договору № 53 втратив чинність за згодою сторін. Внаслідок цього, Позичальник повинен був погасити суму основного боргу (кредиту) в термін не пізніше 28.07.2010 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що умови кредитного договору ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" не виконувало, чим порушило взяті на себе кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим 02.07.2012 між банком та позичальником укладено Договір про порядок виконання кредитних зобов'язань, яким визначено порядок погашення протермінованої кредитної заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, яка станом на 02.07.2012 року становила 575 223, 90 грн., з яких: 374 989, 68 грн. - заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 200 234, 22 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Пунктами 1.1., 1.2. договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012 року, позичальник зобов'язався сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року та в цей же термін сплатити нараховані банком на суму кредитної заборгованості проценти.

Відповідно до п. 2.1. договору про порядок виконання кредитних зобов'язань банк зобов'язався з 02.07.2012 на суму заборгованості по поверненню основної суми кредиту нараховувати проценти з розрахунку 1 % річних.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що позичальником не виконано у визначені терміни умови кредитного договору та договору про порядок виконання кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим, позивач направив відповідачу лист-вимогу від 03.01.2013 за вих. № 5/0-12, у якому вимагав погасити всю заборгованість по кредитному договору № 53 від 30.07.2007 року, яка станом на 03.01.2013 року становить 575 541, 51грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України закріплено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Положеннями ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів скаржника стосовно неправильного тлумачення початку перебігу строку давності щодо пені з огляду на те, що сторони, у п. 4 договору про порядок виконання кредитних зобов'язань сторони погодили, що цей договір не є окремим, новим зобов'язанням, а укладений на врегулювання погашення заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року. Згідно з п. п. 1.1., 1.2. даного Договору позичальник зобов'язався сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 та в цей же термін сплатити нараховані банком на суму кредитної заборгованості проценти.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів, якими перевірено правильність нарахування заборгованості по кредитному договорі № 53 від 30.07.2007 року, про те, що з 12.04.2010 по 01.07.2012 року - термін нарахування процентів у сумі заборгованості за кредитом 374 989, 68грн. та процентною ставкою 20 % становить 166 536, 50 грн. Також, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що, позивачем у відповідності до умов кредитного договору та норм чинного законодавства нараховано відповідачу пеню у розмірі 47 187, 06 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 623 633,53 грн. заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, з яких: 374 989, 68 грн. - заборгованість по кредиту, 201 456, 79 грн. - заборгованість по процентах, 47 187,06 грн. - нарахована пеня за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 року відповідають умовам договору та нормам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, яким здійснено перевірку розрахунків заборгованості основної суми, процентів та пені, про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 374 989, 68 грн. заборгованості по кредиту та 201 456, 79 грн. заборгованості по процентах за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, 47 187, 06 грн. пені.

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України закріплено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі № 914/2177/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі № 914/2177/13 залишити без змін.

Головуючий суддяТ.Б. Дроботова СуддіТ.Ф. Костенко О.В. Яценко