Ухвала суду № 35858589, 25.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 816/2782/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 816/2782/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" (ТОВ "КвантСтройПроект") до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001532301/2137, № 0001542301/2138 від 18.12.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 8926,00 грн, заниження податку на додану вартість у розмірі 5648,00 грн., оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Економ-ресурс" комплектуючих матеріалів для виконання робіт по налагодженню електропостачання підтверджується первинними документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 р. по справі № 816/2782/13-а задоволено позов.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001532301/2137, № 0001542301/2138 від 18 грудня 2012 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КвантСтройПроект" витрати у вигляді судового збору у розмірі 189 гривень 68 копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення № 1146 від 13 травня 2013 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 р. по справі № 816/2782/13-а та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

25.09.2013 року від Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби подано клопотання про реорганізацію позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, ухваленою в протокольній формі, замінено відповідача Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 03.04.2012 Кременчуцькою ОДПІ направлено на адресу позивача запит № 6064/10/22-112 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Економ-ресурс" за листопад 2009, лютий-квітень, липень 2010 року, березень 2011 року (а.с. 76).

Запит Кременчуцької ОДПІ від 03.04.2012 обов'язкового характеру для позивача не мав, 17.04.2012 ТОВ "КвантСтройПроект" направило відповідачеві відповідь та копії документів, підстави для проведення перевірки позивача були відсутні.

Разом з тим, Кременчуцькою ОДПІ з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 2794 від 12.11.2012 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КвантСтройПроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Економ-ресурс" (а.с. 72). При цьому, судом встановлено невідповідність періодів, по яким запрошувалась відповідачем інформація, та періодів, визначених в наказі про проведення перевірки від 12.11.2012.

З 16.11.2012 по 22.11.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "КвантСтройПроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Економ-ресурс" за період з 01.01.2009 по 31.10.2012.

За результатами перевірки складено акт № 5053/22-209/34056098 від 29.11.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "КвантСтройПроект" підпункту 4.1.6 пункту статті 4, пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145, пункту 146.2 статті 146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 8926,00 грн; підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 5648,00 грн.

На підставі акту перевірки № 5053/22-209/34056098 від 29.11.2012 Кременчуцькою ОДПІ винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0001532301/2137 від 18.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток к розмірі 11097,00 грн, у тому числі 8926,00 грн - за основним платежем, 2172,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

податкове повідомлення-рішення № 00001542301/2138 від 18.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7060,00 грн, у тому числі 5618,00 грн - за основним платежем, 1412,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкові-повідомлення-рішення-без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання усної угоди ТОВ "КвантСтройПроект" отримано від ТОВ "Економ-ресурс" товар (комплектуючі матеріали для виконання робіт по налагодженню електропостачання) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкової накладної, видаткової накладної, рахунку фактури, платіжного доручення.

На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ "Економ-ресурс" виписано позивачу податкову накладну № 2 від 11.03.2010 (а.с. 42).

Отриманий товар в подальшому був використаний при проведенні будівельних робіт за договорами генерального підряду від 01.02.2011, 03.02.2011, та надав акти приймання виконаних робіт за лютий, травень 2011 року.

Відсутність товарно-транспортних накладних матеріалами справи не спростовуються, однак перевезення здійснювались на власному автомобілі позивача VW Taureg, державний номер ВІ 2222 АВ. Для отримання товару було відряджено у пгт. Песковка (через м.Київ) директора Єршову Н.Г., що також підтверджується наказом про відрядження № 39 від 23.03.2010, журналом реєстрації доручень та подорожнім листом № 18 від 23.03.2013 легкового автомобіля VW Taureg ВІ 2222 АВ, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.164-168).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в даному випадку для переміщення власного товару позивач не був зобов'язаний мати товарно-транспортні накладні, а тому їх відсутність не може свідчити про безтоварність вищезазначених господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

При цьому замовником вважається вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Перевізником - є особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

З цього слідує, що Правила перевезення вантажів, та відповідно обов'язкове застосування ТТН поширюється лише на ті випадки, коли перевезення вантажу здійснюється третьою особою - перевізником на підставі укладеного з ним договором.

З матеріалів справи суд вбачає, що фактично товар транспортувався позивачем власним транспортом, отже ані постачальник, ані будь-який сторонній перевізник не брали участі у процесі переміщення товару.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Товарно-транспортні накладні є обов'язковими лишу у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, що встановлено пунктом 1 Переліку.

Таким чином, обов'язковість товарно-транспортної накладної для перевезень для власних потреб чинним законодавством не передбачена.

Також, судовим розглядом встановлено, що придбаний у ТОВ "Економ-ресурс" товар в подальшому використаний при виконанні робіт по налагодженню електропостачання Деревообробного комплексу (монтаж передавального пристрою електроустановки-комплексної трансформаторної підстанції), який згідно з витягом про реєстрацію права власності належить позивачу на праві власності (а.с.51).

Також, придбані у ТОВ "Економ-ресурс" матеріали передані на підставі акту приймання-передачі матеріальних цінностей (а.с.49) ТОВ "Оксавад" для здійснення останнім електротехнічних робіт з монтажу передавального пристрою електроустановки на підставі договору на виконання підрядних робіт № 10/03 від 10.03.2010 (а.с. 44-45).

Монтаж та подальше введення в експлуатацію комплексної трансформаторної підстанції-250 кВт в смт. Пісківка для електропостачання Деревообробного комплексу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 44-55, 115-156,174-178).

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно відображено у бухгалтерському обліку операції з придбання товару у ТОВ "Економ-ресурс" та неправомірним донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 11098,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Також, в судовому розгляді встановлено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 5648,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, посилання відповідача на висновки акту перевірки ТОВ "Економ-ресурс" від 15.07.2011 за № 1826/23-4/36581701, згідно з яким встановлено порушення ТОВ "Економ-ресурс" приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України "Про оподакування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", є безпідставним.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, до дати анулювання реєстрації.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Економ-ресурс" на момент здійснення господарської операції не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 р. по справі № 816/2782/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 816/2782/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О.М.