Ухвала суду № 35858553, 25.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 816/2719/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2013р. по справі № 816/2719/13-а

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "КРМ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРМ" (далі- позивач, ТОВ "КРМ"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0013682301/2007 від 07.12.2012 та № 0004071501/1987 від 05.12.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на додану вартість у розмірі 2000,00 грн, викладених в акті перевірки від 31.10.2012, оскільки податковий кредит сформовано в порядку, встановленому Податковим кодексом України, на підставі належним чином оформлених ПП "Анві Продукт" податкових накладних. Зазначав, що висновки перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 4850,00 грн, викладені в акті від 26.10.2012, є необґрунтованими, адже витрати з придбання послуг у ТОВ "Стар Прайм" у розмірі 23093,00 грн підтверджуються документально.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 р. по справі № 816/2719/13-а задоволено позов.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0013682301/2007 від 07 грудня 2012 року, № 0004071501/1987 від 05 грудня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРМ" витрати у вигляді судового збору у розмірі 114 гривень 70 копійок, сплачених відповідно до платіжного доручення № 39 від 25 березня 2013 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 р. по справі № 816/2719/13-а та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

24.09.2013 року від Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби подано клопотання про реорганізацію позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, ухваленою в протокольній формі, замінено відповідача Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 10.08.2012-25.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток.

За результатами перевірки складено акт № 4432/15-121 від 26.10.2012 (а.с. 17-18 Т.1), в якому зафіксовано порушення пункту 138.1 статті 138, статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму витрат підприємства у розмірі 23093,00 за 1 півріччя 2012 року, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4850,00 грн.

На підставі акту перевірки № 4432/15-121 від 26.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0004071501/1987 від 05.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6062,50 грн, в тому числі 4850,00 гргн- за основним платежем, 1212,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

30.10.2012-31.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "КРМ" з питань взаємовідносин з ПП "Анві Продукт" з 01.10.2011 по 31.12.2011.

За наслідками перевірки складено акт № 4531/22-209/33435247 від 31.10.2012 (а.с. 11-15 Т.1), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, пункту 198.1,198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 2000,00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0013682301/2007 від 07.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2500,00 грн., у тому числі 2000,00 грн - за основним платежем, 500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятих відповідних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "Стар Прайм" укладено договір підряду № 02/08 від 02.08.2011, відповідно до якого ТОВ "Стар Прайм" зобов'язувався виконати роботи по виготовленню та монтажу вузлів технологічних трубопроводів, металоконструкцій; монтажу та ремонту електрообладнання; газоспоживного обладнання, пуско-налагоджувальні роботи; інші роботи, а позивач- прийняти та оплатити отримані послуги (а.с.21-22).

На підставі вказаного договору, відповідно до заявок про проведення робіт (а.с.169-171) ТОВ "Стар Прайм" виконано роботи, зазначені у заявках, складено та підписано акти виконаних робіт із зазначенням видів робіт (товару), кількості, ціни тощо (а.с.24-26), та згідно з рахунком-фактурою (а.с.23) здійснено оплату, що підтверджується копіями платіжних доручень та банківськими виписками (а.с.34-38).

ТОВ "Стар Прайм" виписано позивачу податкову накладну № 15 від 16.01.2012 на загальну суму - 27711,36 грн., в т.ч. ПДВ - 4618,56 грн.

Отримані послуги в подальшому були використані при проведенні робіт за договорами підряду з ПАТ "Кременчуцький колісний завод", ТОВ "Апейон, ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", згідно з якими останні виступали замовниками, а позивач - підрядником, що також підтверджується договорами підряду, довідкою вартості виконаних робіт, актами прийняття виконаних робіт та фотокартками (а.с. 28-33, 39-41, 173-204).

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином позивач правомірно відобразив у бухгалтерському обліку операції з придбання послуг у ТОВ "Стар Прайм" та податковими первинними документами підтверджено реальність укладеного договору підряду № 02/08 від 02.08.2011р.

Також, з матеріали справи свідчать, що 14.09.2012 позивачем отримано запит Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2012 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ПП "Анві Продукт" за жовтень 2011 року (а.с. 106).

Листом від 21.09.2012 ТОВ «КРМ» просило уточнити підстави надання документів (а.с. 107), проте Кременчуцькою ОДПІ не вчинено заходів реагування на лист від 21.09.2012 та видано наказ №2650 від 30.10.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРМ» з питань взаємовідносин з ПП "Анві Продукт" з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року (а.с.104).

30.10.2012 року по 31.10.2012 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «КРМ» з питань взаємовідносин з ПП "Анві Продукт" з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо невідповідності періодів запрошуваної інформації у запиті і періодами, визначеними в наказі про проведення перевірки та проведення перевірки без дотримання вимог п.79.2, п. 79.3 ст.79 Податкового кодексу України, а саме без вручення копії наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як свідчать матеріали справи 05.08.2011 між позивачем та ПП "Анві Продукт" укладено договір поставки №040811, згідно з яким ПП "Анві Продукт" зобов'язувалося поставити товар в асортименті, кількості та за ціною, визначеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а ТОВ "КРМ"- прийняти та оплатити товар (а.с45-46).

У видатковій накладній від 18.10.2011р. визначено асортимент та загальну вартість товару (будівельних матеріалів) у розмірі 12000,00 грн, в тому числі ПДВ-2000,00 грн (а.с.48).

18.10.2012 ПП "Анві Продукт" виписало податкову накладну на будівельні матеріали на загальну суму 12000,00 грн, в тому числі ПДВ-2000,00 грн (а.с.49-50).

Оплата за отриманий товар проведена із рахункового рахунку позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням та банківською випискою (а.с58).

Перевезення придбаного товару (будівельних матеріалів) здійснювалося ТОВ "КРМ", що підтверджується договором позички транспортного засобу (а.с.51) та подорожнім листом до вантажного автомобіля (а.с172).

Отриманий товар в подальшому використаний при проведенні робіт по прокладанню зовнішніх мереж теплопостачання та водопостачання у 9-поверховому житловому будинку № 6 в мікрорайоні 278 у м. Кременчуці за договором підряду з ТОВ "АКБ-Лінк" від 06.09.2011, згідно з якими позивач виступав підрядником, та надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с.42-44,59-62). Використані при проведенні підрядних робіт матеріали списувались за актом на списання матеріальних цінностей, копії якого долучено до справи (а.с.57).

Операції з придбання та використання у господарській діяльності будівельних матеріалів відображені у документах бухгалтерського обліку (а.с. 52-56).

Таким чином, позивач відповідно до п. п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України на підставі належних первинних документів правомірно відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні товару за зазначеним договором, до складу податкового кредиту.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення позивачу сум податкового кредиту з податку на додану вартість через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань його контрагентами, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 05.12.2012р. № 0004071501/1987 та № 0013682301/2007 від 07.12.2012р.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2013р. по справі № 816/2719/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О.М.