Постанова № 35856493, 02.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року № 813/7816/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Леніва А.Р.

представників сторін:

від позивача: Семенюк І.С.,

від відповідача: Чубак Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Новокаса" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Новокаса" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001122210 та №0001112210 від 31.05.2013 року.

Заявою про уточнення до позовної заяви від 06.11.2013 року вих.№2/122 (вх.№40245 від 11.11.13 р.) представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001122210 та №0001112210 від 31.05.2013 року та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відкликати та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року №0001122210 та №0001112210.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до заяви про уточнення до позовної заяви від 28.11.2013 року (вих.№01), що долучені до матеріалів справи у судовому засіданні від 02.12.2013 року. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченні проти позову від 22.11.2013 року (а.с.142). Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку відповідача, про що складено акт №423/22-10/31527168 від 25.04.2013 року. вказаною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 159201,00 грн., п. 188.1. ст. 188 ПК України, пп. 1.20.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 148221,00 грн.

Актом перевірки встановлено заниження у 3-4 кв. 2011 року та 2012 році доходу від надання нежитлових приміщень в оренду згідно договорів оренди від 01 травня 2002 року №32/250, від 01 травня 2012 року №01/05, укладених відповідачем з ДП "Львівтекс" Датської Компанії "Грін Коттон". За умовами вищевказаних договорів відповідач, як орендодавець передає, а ДП "Львівтекс" Датської Компанії "Грін Коттон" бере у тимчасове платне користування нерухоме майно, яке є власністю орендодавця. Орендна плата та порядок розрахунків регулюється за взаємною згодою, окремими протоколами. Перевіркою встановлено, що відповідачем орендарю ДП "Львівтекс" Датської Компанії "Грін Коттон" нараховано щомісячну орендну плату за приміщення в сумі 27600,0 грн. (в т. ч. ПДВ). Згідно звіту про незалежну оцінку адміністративно-складського приміщення, загальною площею 10126,6 м. кв., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд.226, проведеного ПП "Компанія Експерт" діапазон можливих значень орендних ставок для об'єкта оцінки на подібні будівлі, складає 1,02-1,5 у.о./м2/міс. без ПДВ. Отже, оцінювачем зроблено висновок, що щомісячна орендна плата приймається на рівні середнього значення, а саме 1,34 у.о./м2/міс./без ПДВ.

Позивачем не надано обґрунтування рівня договірної ціни та не підтверджено, що договірна ціна відповідає рівню звичайних цін. Відтак, податковий орган дійшов висновку про застосування звичайної ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених ПК України, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року №0001122210 та №0001112210.

Відповідно до пп. 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Згідно п.п. 14.1.219. п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до положень п. 39.1. ст. 39 ПК України (положення кодексу чинного на час виникнення спірних правовідносин) звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 39.14. ст. 39 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на контролюючий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень п. 39.15. ст. 39 ПК України у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

З врахуванням того, що позивачем 10.06.2013 розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.05.2013 року №0001122210 та №0001112210 (а.с.63-69), тому з огляду на положення п. 39.15. ст. 39 ПК України (в редакції чинній на час початку судового оскарження податкових повідомлень - рішень відповідача) зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними.

Таким чином, враховуючи те, що оскаржувані повідомлення-рішення вважаються відкликаними, відтак, вони не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, а тому не можуть бути скасованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на що у позові слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 09.12.2013 року

Суддя Лунь З.І.