Ухвала суду № 35855620, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р.

справа № 2а-16448/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі № 2а-16448/10/0470 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства “Комета” з іноземними інвестиціями до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-кірпське виробничо-торгівельне товариство “Комета” з іноземними інвестиціями, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Комета", звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області. В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що відповідач дійшов помилкових висновків про порушення позивачем п. 7.4.1. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо віднесення до складу податкового кредиту звітної декларації з ПДВ за лютий 2009 р. податку на додану вартість в сумі 35 543,00 грн. по податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах від ТОВ фірма “Бюро-М” у зв'язку з придбанням станка для термічної обробки, оскільки зазначене підприємство за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2009 року визнано банкрутом. Проте, на час здійснення господарської операції, виписки податкової накладної та формування позивачем на її підставі податкового кредиту у лютому 2009 році контрагент – ТОВ фірма «Бюро-М» було наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також - платником податків, тому порушень податкового законодавства, про які зазначив відповідач в акті перевірки, не було допущено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, суд неправильно дослідив докази у справі, неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права. Апелянт зазначає, що в ході перевірки у лютому 2009 року не встановлено будь-якого факту придбання товарно-матеріальних цінностей або оплати за товарно-матеріальні цінності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бюро-М", з операцій, по яким виписано податкові накладні №ПО-002162 від 29 серпня 2008 року сума ПДВ 12623,00 грн., №ПО-002648 від 21 жовтня 2008 року сума ПДВ 22919,60 грн. та причини включення сум ПДВ до податкового кредиту з запізненням.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 16 квітня 2013 року, у судове засідання не прибув; у письмових клопотаннях просив судове засідання провести без участі уповноваженого представника.

Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області з 12 березня 2010 року по 07 травня 2010 року проведено планову виїзну перевірку Українсько - кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. 17 травня 2010 року складено акт перевірки № 33/231/05825863, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення № 0000562301/0 від 31 травня 2010 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53 315,00 грн., у т.ч. 35 543,00 грн. - сума за основним платежем, 17 772,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. З висновків, зазначених у акті вбачається, що право підприємства на віднесення до складу податкового кредиту вказаних податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах (2008 рік) не підтверджено матеріалами попередньої перевірки (Акт 24/231 від 30.03.2009 р.), тому підприємством завищено податковий кредит за лютий 2009 року в сумі 35 543,00 грн. Не погодившись з такими висновками Українсько - кіпрське виробничо-торговельне акціонерне товариство «Комета» з іноземними інвестиціями звернулося до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного повідомлення-рішення, погодившись із доводами позивача.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Діюче на момент отримання податкових накладних п/н № ПО-0002162 від 29 серпня 2008 року та п/н № ПО-0002648 від 21 жовтня 2008 року законодавство не зобов'язувало платника податків мати документальне підтвердження отримання податкової накладної із запізненням. Крім того, в ході перевірки відповідачем не було встановлено факту, що вказані податкові накладні були отримані підприємством у тих звітних періодах, в яких їх було виписано.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні п/н № ПО-0002162 від 29 серпня 2008 року та п/н № ПО-0002648 від 21 жовтня 2008 року отримані підприємством у лютому 2009 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних, який було надано перевіряючим для перевірки.

Щодо банкрутства контрагента позивача - Товариста з обмеженою відповідальністю фірма "Бюро-М" та припинення його підприємницької діяльності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підприємницька діяльність боржника припиняється з дня винесення постанови про визнання його банкрутом.

На підставі п.2 ст.32 вищезазначеного Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, Господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України можливе лише після завершення ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2009 року порушена справа № Б29/104-09 про банкрутство ТОВ фірма “Бюро-М”. Постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі № Б29/104-09 від 06 жовтня 2009 року ТОВ фірма “Бюро-М” визнана банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Станом на дати виписки податкових накладних ТОВ фірма “Бюро-М” перебувало у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та було платником податку на додану вартість. Крім того, на момент виписки податкових накладних продавець не був позбавлений чи обмежений у праві виписувати податкові накладні.

Актом перевірки також не встановлено порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Висновки суду апеляційної інстанції співпадають з правовою позицією, викладеною у постанові Вищого адміністративного суду України у справі N К-35452/06 від 27 травня 2009 року “Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення”, де зазначено, що у випадку коли “на момент складання податкових накладних контрагенти платника податку були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вони мають право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі № 2а-16448/10/0470 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна