Рішення № 35854673, 02.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2013 року Справа № 913/2835/13

Провадження №17/913/2835/13

За позовом Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області

до Приватного підприємства "Інвест Пром", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 439 711 грн. 08 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Данілкіна С.В., довіреність № 01/4-11-250 від 26.03.2013;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості заборгованості за вугілля у сумі 418701,01 грн., пені у сумі 3513,07 грн. та 3% річних у сумі 17497,00 грн., за договором купівлі-продажу вугільної продукції №281/4 від 02.09.2011.

Представником позивача 14.11.2013 на виконання ухвали суду від 31.10.2013, наданий уточнений розрахунок 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 281/4 від 02.09.2011 (а.с.66).

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 31.10.2013, 14.11.2013 та 02.12.2013 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством "Первомайськвугілля" (позивач у справі), як Постачальником, та Приватним підприємством "Інвест Пром" (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір купівлі-продажу вугільної продукції №281/4 від 02.09.2011 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник на умовах передбачених цим Договором, зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію марки ОС (надалі - вугілля).

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, ціна, кількість, якість, строки та об'єми постачання вугілля, необхідні реквізити для відвантаження зазначені у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Як зазначено у п. 2.1 Договору, постачання вугілля за цим договором проводиться залізничним транспортом на умовах "FCA - станція відправлення", згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів ИНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія - вагон (65 тонн метричних).

Згідно п. 2.3 Договору, датою поставки вважається дата штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній накладній.

Згідно до п 4.3 Договору, платежі за цим Договором здійснюються на умовах перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника 100% передплати. Кінцевий розрахунок проводиться до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання. У разі відступлення сторонами від 100% передплати, Покупець зобов'язаний провести розрахунок за вугілля протягом 10 календарних днів з моменту переходу права власності, а при сплати затрат, пов'язаних з перевезенням вугілля на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. (п. 4.4 Договору).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.

В пункті 8.8 Договору встановлено, що Договір набирає чинності після його підписання обома сторонами, та строк діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору позивач відвантажив вугілля відповідачу на загальну суму 10545057,00 грн., за яке він розрахувався частково у розмірі 10126355,99 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем обов'язку щодо оплати партії вугілля, яке було відвантажено позивачем у травні 2012 року, не виконано, у зв'язку з чим, у відповідача виник борг в сумі 418701,01 грн., який позивач просить стягнути у судовому порядку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3513,07 грн. та 3% річних у сумі 17497,00 грн. за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач відвантажив вугілля відповідачу на загальну суму 10545057,00 грн., за яке він розрахувався частково у сумі 10126355,99 грн.

Згідно до п 4.3 Договору, платежі за цим Договором здійснюються на умовах перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника 100% передплати. Кінцевий розрахунок проводиться до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання. У разі відступлення сторонами від 100% передплати, Покупець зобов'язаний провести розрахунок за вугілля протягом 10 календарних днів з моменту переходу права власності, а при сплати затрат, пов'язаних з перевезенням вугілля на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Борг в сумі 418701,01 грн. виник за вугілля, поставлене за залізничними накладними № 5141008 від 03.05.2012, № 51509800 від 08.05.2012, № 51647501 від 08.05.2012, № 51737443 від 10.05.2012, № 51737518 від 10.05.2012, № 51787018 від 11.05.2012, № 51926905 від 14.05.2012. (а.с.25-32).

Таким чином, факт наявності боргу в сумі 418701,01 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню в сумі 3513,07 грн. за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.2 Договору, за прострочення здійснення розрахунку за товар Покупець зобов'язаний на вимогу Продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, за кожен день такого прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивачем при розрахунку пені дотримані вимоги вищевказаних норм, то вимоги позивача про стягнення пені у сумі 3513,07 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% в сумі 17497,00 грн. за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.66).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 17497,00 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 418701,01 грн., пені у сумі 3513,07 грн. та 3% річних у сумі 17497,00 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інвест Пром", м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132, блок Б 415, ідентифікаційний код 37156752, на користь, Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ, вул. Куйбишева, буд.18а, ідентифікаційний код 32320594, борг у сумі 418701,01 грн., пеню у сумі 3513,07 грн., 3% річних у сумі 17497,00 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 8794,22 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 09.12.2013.

Суддя О.С. Фонова