Постанова № 35853950, 02.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2013 р. №820/8472/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Гордейчука В.В.,

за участю: представника позивача - Швидкої А.П.,

представника відповідача - Ковальчука Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС №0000224201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з початку на додану вартість за квітень 2012 року - на суму 251385,00 грн., з яких 201108,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 50277,00 грн.

- частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС №0000204201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 140101000, а саме у сумі 1011127,50 грн., з яких 674085,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 337042,50 грн.

- частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС №0000214201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, код платежу:11021000, а саме в сумі 1378431,00 грн., з яких 918954,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафам) - 459477,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що позивачем додержано встановленого порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцям у складі ціни придбання відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України.

Також позивач зазначив, що він не наділений функціями та повноваженням щодо перевірки фінансово-господарської діяльності контрагентів, стану подання останніми фінансової та господарської звітності та не зобов'язаний це робити. Вважає свої дії щодо формування податкового кредиту та суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того позивач вказує на те, що усі господарські операції з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, а тому вважає, що дії з приводу врахування витрат, здійснених позивачем в результаті вчинення господарських операцій під час нарахування податку на прибуток є правомірними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що висновки акту перевірки № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. "Про результати планової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (код ЄДРПОУ 31340536) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р." є вірними та обґрунтованими, вважає дії позивача щодо формування податкового кредиту та податку на прибуток протиправними. На підставі викладеного просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 20.03.2013р. по 30.04.2013р. на підставі направлень на перевірку від 20.03.2013р. № 143, № 144, № 145 та № 146, наказу від 05.03.2013р. № 134 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами відповідача проведено планову документальну перевірку ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський". За результатами проведеної перевірки складено акт № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. "Про результати планової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (код ЄДРПОУ 31340536) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р."(далі за текстом - № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р.) (т.4, а.с.111-207).

На підставі висновків акту перевірки №271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0000224201 від 28.05.2013 р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2012 - на суму 251 385 ,00 грн.(двісті п'ятдесят одна тисяча триста вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), з яких 201 108,00 грн. за основним платежем та 50 277,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.4, а.с.210-211);

- податкове повідомлення-рішення №0000204201 від 28.05.2013 р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 140101000, на суму 1 139 275, 50 (один мільйон сто тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 50 копійок), з яких 759 517,00 грн. за основним платежем та 379 758,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.4, а.с.212-213);

- податкове повідомлення-рішення №0000214201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000, на суму 1 748 739,00 грн. (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 00 копійок), з яких 1 165 826,00 грн. за основним платежем та - 582 913,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.4, а.с.208-209);

Зазначені повідомлення-рішення винесенні у зв'язку порушенням позивачем положень Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), а саме:

- п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму ПДВ 201 108,00 грн., за квітень 2012 року.

- п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 759 517,00 грн., у тому числі по періодах:

лютий 2012 року на суму 26 грн.,

травень 2012 року на суму 93 349 грн.,

червень 2012 року на суму 93 473 грн.,

липень 2012 року на суму 75 816 грн.,

серпень 2012 року на суму 135 497 грн.,

вересень 2012 року на суму 108 905 грн.,

жовтень 2012 року на суму 125 993 грн.,

листопад 2012 року на суму 103 278 грн.,

грудень 2012 року на суму 23 180 грн.

- пп. 138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст. 138, Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 165 826,00 грн., в т.ч. по періодам:

1 квартал 2012 - 152 747 грн.,

2 квартал 2012 - 182 069 грн.,

3 квартал 2012 - 319 064 грн.,

4 квартал 2012 - 511 946 грн.

Податкові повідомлення-рішення № 0000204201 та № 0000214201 від 28.05.2013 р., були визнані позивачем частково.

Підставою для висновку відповідача про порушення вимог податкового законодавства став акт Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №343/221/37459942 від 19.03.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро-Крокус" код ЄДРПОУ 37459942 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 року - січень 2013 року", яким встановлено неможливість реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Агро-Крокус", у зв'язку із відсутністю останнього за місцем податкової адреси, відсутність у нього автотранспорту, офісних, виробничих, торгівельних та складських приміщень (відсутні фізичні, технічні та інші можливості за для вчинення задекларованих господарських операцій).

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, проте, з врахуванням акту №343/221/37459942 від 19.03.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро-Крокус", зроблено висновок, що надані первинні документи не можуть вважатися первинними з метою ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Інших обставин здійснення господарської діяльності та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, відповідачем в акті перевірки № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. не вказано.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників , а потім до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВПП № 4056/10/10-233 від 02.08.2013р. (т.4, а.с.214-218) та рішенням Міністерства доходів і зборів України № 10214/6/99-99-10-0115 від 02.09.2013р. (т.4, а.с.219-223) податкові повідомлення-рішення від 28.05.2013 р. №0000214201, № 0000224201 та № 0000204201 були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Щодо встановлених податковим органом порушень п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України суд зазначає наступне.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Пунктами 201.1, 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що 201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом надано наступні пояснення та докази:

Між позивачем та ТОВ "Агро - Крокус" був укладений договір купівлі-продажу товарів №2302 від 23.02.2012 року (т.4, а.с. 224-226), згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товар (борошно житнє обдирне, житнє обойне) на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктами 1.2.2 та 1.2.3 зазначеного договору, кількість та ціна товару зазначаються в накладних та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору оплата здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 2.2 Договору поставка борошна житнього здійснювалась Покупцем зі складу Продавця.

Відповідно до пункту 3.2 договору право власності на товар до Покупця переходить з моменту передачі товару та підписання накладних.

На виконання умов зазначеного Договору, ТОВ "Агро Крокус" за період з лютого 2012р. по грудень 2012р. передало у власність ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" борошно на загальну суму 5 251 164,72 грн., у тому числі ПДВ 875 194,14 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.1, а.с.14-250, т.2, т.3 а.с.1-174). Усі зазначені видаткові та податкові накладні надавалися відповідачу для перевірки. Відповідачем під час проведення не було виявлено жодних недоліків та не було висловлено жодних зауважень зазначених накладних, що знайшло своє відображення в акті перевірки.

Розрахунки за вказаними договорами були здійснені позивачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Агро Крокус", що підтверджується розрахунковими документами, а саме реєстром оплат за 2012 рік за контрагентом ТОВ "Агро Крокус" (т.3, а.с.175-177), платіжними дорученнями (т.3, а.с.178-243, т.4 а.с.1-97) та журналом проводок (оплат) за 2012 рік (по рахункам бухгалтерського обліку 6.3.1 та 3.1.1) за контрагентом ТОВ "Агро Крокус" (т.4 а.с.98-110). Усі розрахункові документи перевірялися відповідачем в ході проведення перевірки.

Транспортування борошна здійснювалось на підставі договору на надання транспортних послуг № 06 укладеного 01.01.2012 року укладеного між ПП ОСОБА_3 та ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" (т.4 а.с.227-228), що підтверджується також актами виконаних робіт до вказаного договору (т.5, а.с.89-122) та товаротранспортними накладними (т.1, а.с.14-250, т.2, т.3 а.с.1-174). Всі вищезазначені документи також було надано перевіряючим під час проведення перевірки.

ТОВ "Агро Крокус" здійснювало відвантаження борошна безпосередньо від його виробника: Державного підприємства "ДП-ЗК України" ХКХП № 2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 114, що підтверджено первинною документацією.

В період, який перевірявся, основним видом діяльності товариства було виробництво хліба та хлібобулочних виробів, що свідчить про те, що борошно було придбано ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" у ТОВ "Агро Крокус" для його подальшого використання у власній господарській діяльності.

З первинних документів, наданих перевіряючим до огляду, що також відображено в Акті перевірки зазначено, що у ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" є в наявності приміщення та виробниче обладнання для здійснення власної господарської діяльності виробництва хліба та хлібобулочних виробів.

Отримана сировина була оприбуткована по балансовому рахунку 201 "Сировина та матеріали" та, згідно з прибутковими ордерами, передана до складу сировини цеху № 3 у повному обсязі, що підтверджується журналами вивозу та ввозу сировини на цех №3 (т.6, а.с.2-56 та 60-84). В бухгалтерському обліку здійснені проводки Дт 201 "Сировина та матеріали" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та Дт 644 "Податковий кредит" Кт 631. Оприбуткування на склад підтверджується прибутковими ордерами (т.1, а.с.14-250, т.2, т.3 а.с.1-174). В подальшому було здійснено переміщення сировини зі складу сировини до складу майстрів відповідно до отвес-накладних та передано до виробництва Дт 23 "Виробництво" Кт 201 і на момент проведення перевірки повністю використана у виробництві, що підтверджується журналом проводок за період з 01.02.2012р. по 31.12.2012р. за бухгалтерським рахунком 2.0.1 "Запасы. Борошно житнє обдірнє" (т.5 а.с.5-88)

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. та ст.201 ПК України, тобто містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Усі зазначені вище первинні документи були надані позивачем під час проведення перевари, що знайшло своє відображення в акті перевірки. Про наявність недоліків зазначених документів відповідач не вказував.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту є необґрунтованими, позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів за фінансово-господарськими операціями

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Враховуючи, що судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту, з приводу бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Положеннями п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Відповідно до положень п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з положеннями акту перевірки (стр.40-41 акту) встановлено, що в результаті допущених порушень податкового законодавства з приводу формування податкового кредиту, на підставі п. 200.1, п.200.4 ст.200 ПК України відповідач прийшов до висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму ПДВ 201108,00 грн. за квітень 2012 року. Інших підстав для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування відповідачем не вказано.

Враховуючи, що правомірність формування кредиту доведено у судовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність формування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Щодо порушень п.п. 138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст. 138 ПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з положеннями ПК України. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем витрат до складу валових витрат та амортизаційних нарахувань, оскільки всі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, що підтверджується первинною документацією, яка була розглянута вище.

В акті перевірки № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. відповідач посилається на висновки іншого акту перевірки, а саме: Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №343/221/37459942 від 19.03.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро-Крокус" код ЄДРПОУ 37459942 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 року - січень 2013 року".

Суд зазначає, що про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. вище перелічені обставини встановлені не були, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є необґрунтованим.

Більше того, як слідує з акту перевірки № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р., первинні документи позивача та його контрагента щодо здійснення господарських операцій відповідачем досліджувались, дефектів первинних документів не встановлено, застережень не висловлено. В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.

Щодо посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки №343/221/37459942 від 19.03.2013р, суд зазначає, що відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

У відповідності до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Згідно положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем під час проведення перевірки досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у яких не виявлено жодних недоліків, а твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та його контрагентами спростовані у судовому порядку, суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки № 271/421-03/31340536 від 15.05.2013р. є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС №0000224201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з початку на додану вартість за квітень 2012 року - на суму 251385,00 грн., з яких 201108,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 50277,00 грн.

Частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС №0000204201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 140101000, а саме у сумі 1011127,50 грн., з яких 674085,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 337042,50 грн.

Частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС №0000214201 від 28.05.2013р., яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, код платежу:11021000, а саме в сумі 1378431,00 грн., з яких 918954,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафам) - 459477,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09.12.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.