Ухвала суду № 35852500, 14.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р.Справа № 814/1749/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови в призначенні їй пенсії по втраті годувальника як дружині померлого військовослужбовця.

В обґрунтування позову зазначено, що вона прожила у шлюбі із ОСОБА_4 33,6 років. Разом з ним переносила труднощі життя військовослужбовця, побутову невизначеність у віддалених гарнізонах, постійні переїзди з місця на місця тощо. На переконання позивачки, є несправедливим позбавлення її пенсії по втраті годувальника, як члена родини померлого військовослужбовця.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що ОСОБА_4 з 01.08.63 по 12.04.89 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР. З квітня 1989 р. ОСОБА_4 військовий пенсіонер та на нього розповсюджувалась дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З 12 квітня 1963 року по 30.10.1996 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_4

29.07.97 ОСОБА_4 уклав новий шлюб з ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

З 01.09.98 ОСОБА_6 отримує в органах Пенсійного фонду пенсію по втраті годувальника.

Одночасно з цим, ОСОБА_3 також стала звертатись до органів Пенсійного фонду щодо призначення і їй пенсії по втраті годувальника як дружині померлого військовослужбовця, але їй було відмовлено в цьому.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 було розірвано 30.10.96, вона з цього часу не є членом сім'ї військовослужбовця, а тому на неї з цього часу не розповсюджуються права, передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними, з огляду на наступне.

Права громадян на соціальний захист закріплені статтею 46 Конституції України. При цьому пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення в Україні визначаються виключно законами України.

Згідно із статтею 30 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон № 262) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають раво на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається непрацездатній дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування.

Виходячи із змісту статті 31 Закону №2262 члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Частиною 4 статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частиною 1 статті 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.10.1996 серія НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 22.10.1996 здійснено запис за № 349.

Положення статей 30, 31 Закону №2262 поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебували у будь-якому іншому шлюбі і між ними на час смерті годувальника склалися усталені відносини, що притаманні подружжю (спільне проживання, спільне ведення домашнього господарства та спільний бюджет, придбання майна для потреб сім'ї).

Враховуючи, що ОСОБА_4 на час його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у шлюбних відносинах із ОСОБА_6, ОСОБА_3 не має права на пенсійне забезпечення відповідно до статті 30 Закону № 2262.

За таких обставин, вимоги позивача не ґрунтуються на законі у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої нстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.