Ухвала суду № 35852497, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 814/713/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Телец-ВАК" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0001462301 від 05 грудня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34 352,50 грн. за порушення п.3.1 ст. 3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- №0001472301 від 05 грудня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34 995 грн. за порушення п.п.7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "про податок на додану вартість".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач дійшов помилково висновку щодо "нікчемного характеру" угод, які були укладені з контрагентами, оскільки єдиною підставою для таких висновків слугували акти перевірок контрагентів, за результатами яких встановлено відсутність реальної господарської операції та не відображення фактів проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Телец-ВАК".

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки між позивачем та його контрагентами була відсутня реальність виконання угод.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року позов задоволений.

Визнано протиправними та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС №0001462301 від 05 грудня 2011 року в частині збільшення ТОВ "Телец-ВАК" податку на прибуток на суму 21 856 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 464 грн.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС №0001472301 від 05 грудня 2011 року в частині збільшення ТОВ "Телец-ВАК" податку на додану вартість на суму 22 485 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 621,25 грн.

Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Телец-ВАК" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС судовий збір у сумі 554,26 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що в період з 24 жовтня 2011 року по 18 листопада 2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Телец-ВАК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої було складено акт №4505/23-200/31707056 від 25 листопада 2011 року.

На підставі акта перевірки 05 грудня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001462301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 34 352,50 грн., у тому числі за основним платежем на 27 482 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 870,50 грн., та податкове повідомлення-рішення №0001472301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 34 995 грн., у тому числі за основним платежем на 27 996 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 999 грн.

Позивач оскаржує вказані податкові повідомлення-рішення у частині, що стосується визначення відповідачем, як нереальних, господарських операцій позивача з ТОВ "Тес-Юг" у грудні 2010 року та з ТОВ "Динатос" у червні 2010 року.

Перевіряючи прийшли до таких висновків на підставі того, що товариством у грудні 2010 року отримано дизпаливо від ТОВ "Тес-Юг" по видатковій накладній від 01 грудня 2010 року №928 на загальну суму 104 907,20 грн.; податкова накладна від 01 грудня 2010 року №864 на загальну суму 104 907,20 грн.

Відповідно до листа від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 23 березня 2011 року №1599/7/23-113 щодо надання матеріалів перевірки направлено акт №987/23-100/36880965 від 23 березня 2011 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Тес-Юг" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року, січень 2011 року". Відповідно до зазначеного акта, в ході перевірки встановлено відсутність реальності продажу товарів підприємства ТОВ "Тес-Юг" контрагенту-постачальнику ТОВ "Телец-ВАК" у грудні 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а відтак договори відповідно до пп.1, 2 ст. 215, пп.1,5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Телец-ВАК" отримано від ТОВ "Динатос" товарно-матеріальні цінності по видатковій накладній від 14 червня 2010 року №18 на суму 30 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 000 грн.; податкова накладна від 14 червня 2010 року №18. Разом з тим, ТОВ "Динатос" не відобразило фактів проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Телец-ВАК" отже, угода укладена без мети настання реальних наслідків в порушення ст. 203 ЦК України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського обліку, якими підтверджені господарські операції позивача з ТОВ "Тес-Юг", ТОВ "Динатос" відповідають вимогам ст. 201.1 ПК України та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у зв'язку з чим висновки податкової щодо нікчемності укладених угод між позивачем та його контрагентами є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який дійняв на час виникнення спірних правовідносин) - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1). До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (пп.5.2.1 п.5.2). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9. п.5.3).

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), підтвердженим належним чином оформленими документами.

З матеріалів справи вбачається, що факт виконання договору на поставку нафтопродуктів №09/07/-10 від 09 липня 2010 року, який був укладений ТОВ "Телец-ВАК" з ТОВ "Тес-Юг" підтверджений первинними документами, які відповідають вимогам законодавства щодо їх належного оформлення, а саме податковими та видатковими накладними, товарно-транспортною накладною та платіжними дорученнями.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з тим, оприбуткування придбаного дизпалива підтверджується зведеною відомістю приходу та витрачання дизпалива та відомістю видачі дизельного палива водіям, що також підтверджує факт придбання нафтопродуктів.

Згідно видаткової накладеної №18 від 14 червня 2010 року та податкової накладної №18 від 14 червня 2010 року на поставку матеріалів та обладнання (31 позиція) на суму 30 000 грн. (у т.ч. ПДВ 5 000 грн.) позивачем отримано товари, а саме обладнання від ТОВ "Динатос", які були використані ТОВ "Телец-ВАК" згідно відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року по улаштуванню катодної станції потужністю до 600 кВт/год. на об'єкті будівництва - багатоповерховому житловому будинку по вул. Чигрина, 94 у м. Миколаєві (1 черга), який був збудований позивачем та введений в експлуатацію у жовтні 2010 року згідно сертифікату відповідності №МК000387 від 18 жовтня 2010 року.

Колегія суддів вважає, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання робіт та послуг, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог Законів при формуванні податкового кредиту та валових витрат, останній не може бути позбавлений такого права.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару та його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за порушення такими контрагентами правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі, коли вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними постачальником порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження податкової щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем підтверджено факт реальності спірних операцій з його контрагентами та правомірність формування податкового кредиту та валових витрат з податку на прибуток, а отже вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0001462301 та №0001472301 задоволені правомірно.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді: