Постанова № 35851747, 22.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2013 р. 15 год.30 хв.Справа № 821/2576/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Авер'янової С.Б., Копилової О.М.,

відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" (далі - позивач, ПП "БФ "Інтеркрайт") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28 березня 2013 року №0002292200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну сумі 97626,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 65084,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 32542,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій ПП "БФ "Інтеркрайт" з його контрагентом ТОВ "Ангстрем Континенталь" по придбанню меляси бурякової не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки ґрунтуються на підставі акту перевірки контрагента позивача. При цьому, правомірність формування суми податкового кредиту по вказаній господарській операції підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а отриманий товар був використаний в господарській діяльності підприємства, що підтверджує безпідставне зменшення податковим органом суми податкового кредиту та, як наслідок, визначення грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, зазначивши, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є висновок акту перевірки позивача, згідно якого встановлено відсутність настання реальних правових наслідків за господарською операцією між ПП "БФ "Інтеркрайт" та його контрагентом ТОВ "Ангстрем Континенталь", що унеможливлює включення підприємством до складу податкового кредиту суми ПДВ по вищевказаній господарській операції. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт» є юридичною особою відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 22.03.2006 року, номер запису про державну реєстрацію №14991020000005651.

Відповідно довідки з ЄДРПОУ АА №677833 основними видами діяльності ПП «БФ «Інтеркрайт» за КВЕД є виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у., оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, установлення столярних виробів, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, на підставі направлення від 12.03.2013 р. №42422.4 та наказу ДПІ у м. Херсоні від 12.03.2013 р. №474 проведена виїзна позапланова документальна перевірки ПП «БФ «Інтеркрайт» з ТОВ "Алікон" у січні 2012 року та ТОВ "Ангстрем Континенталь" у лютому, квітні 2012 року, їх відображення в податковій звітності.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №1739/22.4/34286393 від 18.03.2013 року ( далі - акт перевірки), висновком якого є встановлені порушення ПП «БФ «Інтеркрайт»:

- ч. 1-3, 5-6 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «БФ «Інтеркрайт» при придбанні товарів у постачальника ТОВ "Алікон" у січні 2012 року на загальну суму ПДВ 224615,00 грн. та продажу цих товарів контрагенту - покупцю "ТОВ "ТД "Термінал" у перевіряємому періоді;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 65084,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року у сумі 53309,00 грн., за квітень 2012 року у сумі 11775,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 березня 2013 року №0002292200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну сумі 97626,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 65084,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 32542,00 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата (п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

В ході розгляду справи судом встановлено, що на збільшення грошового зобов'язання за оскаржуваним податком повідомленням - рішенням вплинув висновок податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 65084,00 грн., яка виникла внаслідок документування господарської операції з контрагентом - постачальником ТОВ "Ангстрем Континенталь" щодо поставки меляси бурякової без фактичного настання реальних правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2012 року між позивачем - ПП «БФ «Інтеркрайт» (за договором - покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (за договором - продавець) було укладено договір купівлі - продажу №16, згідно умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити мелясу бурякову врожаю 2011 року в кількості 3000 т на загальну суму 2 550 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 425 000,00 грн. За умовами договору поставка товару здійснюється на умовах FCA склад покупця, що знаходиться за адресою: м. Гайсин, вул. Плеханова, 28, ДП "Гайсинський спиртовий завод", пунктом 5.1 цього договору сторони обумовили якісні показники товару, товар передається партіями у кількості 200 т, покупець здійснює передоплату вартості партії товару після підписання договору, згідно наданим продавцем рахункам - фактурам.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Ангстрем Континенталь" у лютому та квітні 2012 року здійснило поставку позивачу меляси бурякової в загальній кількості 482,94 т на загальну суму 390508,00 грн., в тому числі ПДВ 65084,67 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи та описані на стор. 5 акту перевірки видаткові та податкові накладні.

Як зазначається на стор. 5 акту перевірки, розрахунки між контрагентами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Транспортування товару здійснювалось згідно товарно - транспортних накладних, перелік яких наведено в додатку 2 до акту перевірки, та копії яких надані до матеріалів справи.

При цьому суд зазначає, що в ході проведення перевірки ДПІ не висловлені зауваження щодо оформлення первинної документації, зокрема, податкових накладних.

Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що придбання позивачем меляси бурякової пов'язано з використанням її у власній господарській діяльності, а саме - у виробництві біопалива. Зокрема, згідно до Технічних умов ТУ У 24.6-34286393-001:2009 «Біопаливо для двигунів внутрішнього згоряння Е-95», зареєстрованих 28.10.2009 року в Укрметртестестандарст 28.10.2009 р., під час виробництва біопалива як сировина використовується компонент моторного палива альтернативного (КМПА), в технологічному процесі якого застосовується меляса. В підтвердження вказаного, позивачем надано суду договір промислової переробки сировини № 41 від 05.11.2010 р., укладений між ПП «БФ «Інтеркрайт» і ДП «Гайсинський спиртовий завод», згідно якому останній з давальницької сировини позивача, у тому числі і меляси, виготовляє КМПА. Так, при виконанні послуг по виробництву КМПА, ДП «Гайсинський спиртовий завод» використано для виробництва компонента згідно акту прийому-передачі №2 від 29.02.2012 року в кількості 3543,65 т та акту прийому-передачі №4 від 30.04.2012 року в кількості 3554,96 т.

Таким чином, судом встановлено, що податковий кредит ПП «БФ «Інтеркрайт» по контрагенту - постачальнику ТОВ "Ангстрем Континенталь" сформований позивачем на підставі сплачених сум податку на додану вартість від господарської операції, яка підтверджені документально та належним чином виконана.

При цьому, податковим органом в акті перевірки (стор. 5-6, 15) не заперечується наявність товару - меляси бурякової у ПП "БФ "Інтеркрайт" та факт її використання в господарській діяльності позивача, проте податковим органом зазначається про неможливість встановлення факту поставки товару саме від контрагента ТОВ "Ангстрем Континенталь" з посиланням на акт невиїзної документальної перевірки вказаного контрагента №7208/224/33906299 від 21.12.2012 року.

Щодо вказаної позиції податкового органу, то суд зазначає, що враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів і послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на акт перевірки ТОВ "Ангстрем Континенталь" від 21.12.2012 року №7208/224/33906299 щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Форест" за червень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 року, ПП СВ "Гермес" за березень 2011 року, БПП "Сура" за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, не спростовує надані позивачем до суду письмові докази, які підтверджують реальне виконання господарської операції, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд відмічає, що акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

За таких обставин висновок податкового органу про нереальний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, а також судових рішень про визнання недійсним правочину. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не наведено та до суду не надано.

Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на вартість отриманого товару, який оплачено позивачем в повному обсязі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Ангстрем Континенталь" підтверджується видатковими та податковими накладними, а також документами, що підтверджують придбання товару для використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інші мотиви викладені в акті перевірки та які призвели до прийняття спірного податкового повідомлення - рішення не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві, то суд приходить до висновку про необґрунтованість дій ДПІ по визначенню грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 65084,00 грн.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 50% від суми грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 28 березня 2013 року №0002292200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" .

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28 березня 2013 року №0002292200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну сумі 97626,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 65084,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 32542,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" (ідентифікаційний код 34286393) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 976,26 грн. (дев'ятсот сімдесят шість гривень 26 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 грудня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1