Постанова № 35851675, 03.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р. № 820/9408/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Шевченка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області в якому просила визнати незаконними дій Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни щодо винесення рішення №РВ-6300140522013 від 18.09.2013 р.; скасувати рішення №РВ-6300140522013 від 18.09.2013 р. про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України як незаконне; зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області внести відомості до Державного земельного кадастру згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (сіножаття) в межах м. Балаклія, вул. Борова на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2013 року ОСОБА_1 звернулась у відділ Держземагенства у Балаклійському районі з клопотання щодо надання витягу про внесення відомостей до Державного земельного кадастру на земельну ділянку, яка розташована в м. Балаклія по вул. Борова на території Балаклійської міської ради Харківської області.Відповідачем було винесено рішення №РВ-6300140542013 від 18.09.2013 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Позивач вважає вказане рішення таким, що суперечить закону, оскільки у спірних правовідносинах відсутні визначені Законом України «Про Державний земельний кадастр» підстави для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідач, Державний кадастровий реєстратор відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойка Інна Василівна, в письмових поясненнях наданих до суду зазначив, що за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 18.09.2013 р. №ЗВ-6300648712013 Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойкою І.В. було прийнято рішення від 18.09.2013 року №РВ-6300140542013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, передбачених Законом України "Про державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: уточнити місце розташування земельної ділянки та угіддя за рахунок яких відводиться земельна ділянка (значна частина земельної ділянки- багаторічні насадження).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернулась до Відділу Держземагенства з заявою №ЗВ-6300648712013 від 17.09.2013 року та доданими документами, в якій просила внести відомості до Державного земельного кадастру на земельну ділянку, яка розташована у м. Балаклія по вул. Борова на території Балаклійської міської ради Харківської області.

За результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 18.09.2013 р. №ЗВ-6300648712013 Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойкою І.В. було прийнято рішення від 18.09.2013 року №РВ-6300140542013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Як свідчать матеріали справи, приймаючи спірне рішення, відповідач спирався на норми Порядку ведення Державного земельного кадастру (без наведення в тексті рішення конкретної норми закону), а фактичною підставою для винесення спірного рішення є судження суб'єкта владних повноважень про невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: наявність, на думку органу управління, на спірній земельній ділянці багаторічних насаджень.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Суд зазначає, що економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, як єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, врегульовані положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр», а процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру .

Пунктом 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Згідно ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Частиною 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено вичерпний перелік обставин, існування яких зумовлює відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Дослідивши зміст рішення №РВ-6300140542013 від 18.09.2013 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, суд встановив, що текст спірного рішення відповідача, Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни, взагалі не містить жодних посилань на підстави, що визначені законом як обставини для прийняття рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Посилання відповідача на невідповідність поданих документів вимогам закону з мотиву розташування на частині земельної ділянки багаторічних насаджень слід визнати необґрунтованим, так як в силу положень Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр» факт наявності на земельній ділянці будь-якої рослинності об'єктивно не здатний сам по собі створити перешкоди в обігу земельної ділянки, зокрема, в передачі земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Зі змісту копії постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі №2001/2а-7187/11 судом встановлено, що позивач у кінцевому результаті має намір набути у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку сільськогосподарського призначення та частково водного фонду.

Також, у матеріалах даної адміністративної справи наявні рішення Балаклійської міської ради Харківської області №600-VI від 23.11.2012р., №135-VI від 20.06.2013р. та висновком Відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області №246 від 12.08.2013р. які підтверджують обставини обліку спірної земельної ділянки як ділянки сільськогосподарського призначення .

Визнані позивачем в тексті позовної заяви та посадовою особою органу місцевого самоврядування в листі №1992 від 09.12.2010р. обставини знаходження на спірній земельній ділянці зелених насаджень юридичного значення для правильного вирішення спору не мають, адже не змінюють і об'єктивно не здатні змінити категорію землі.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач, який в розумінні ст.3 КАС України та Закону України «Про Державний земельний кадастр» є суб'єктом владних повноважень, не надав до суду жодних доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності мотивів прийняття спірного рішення №РВ-6300140542013 від 18.09.2013 року.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про скасування спірного рішення №РВ-6300140522013 від 18.09.2013 р.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання незаконними дій Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни щодо винесення рішення №РВ-6300140522013 від 18.09.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити, що дана вимога є похідною від вимоги позивача про вимогою про скасування такого рішення, і тому не потребує додаткового вирішення.

Щодо іншої частини позовних вимог, а саме : зобов'язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (сіножаття) в межах м. Балаклія, вул. Борова на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Зі змісту ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, судом встановлено, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих юридичних та фактичних мотивів (висновків, суджень тощо), стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - ймовірність мотивування спірного рішення додатковими юридичними і фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Крім того, суд зауважує, що з приписів перелічених норм права встановлено також неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (сіножаття) в межах м. Балаклія, вул. Борова на території Балаклійської міської ради Балаклійського району Харківської області .

Окремо суд зауважує, що дана вимога позову спрямована також на захист інтересів інших суб'єктів права, котрі є окремими і самостійними учасниками правовідносин, а саме: громадян ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Вказана обставина є окремою підставою для відмови в позові за названою вимогою.

Між тим, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.11 КАС України у відповідності з яким суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2013 р. про державну реєстрацію земельної ділянки

В зв'язку з цим позов ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни підлягає частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни №РВ-6300140542013 від 18.09.2013 р. про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України.

Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2013 р. про державну реєстрацію земельної ділянки.

У задоволенні адміністративного позову іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 17,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2013 року.