Постанова № 35851623, 02.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Справа № 5004/612/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

орган ДВС: представник

позивача: представник Гарщаль Г.В.

відповідача 1: представник Супрунюк С.М.

відповідача 2: представник Супрунюк С.М.

відповідача 3: представник Супрунюк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго" на ухвалу господарського суду Волинської області від 10.09.13р. у справі № 5004/612/11 (суддя Костюк Софія Василівна)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 10.09.13р. у справі №5004/612/11 (суддя Костюк Софія Василівна)

за позовом першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудцентр"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго"

до відповідача 3: Відкритого акціонерного товариства "Демидівський консервний завод"

про стягнення 677 072,84 дол. США та 349 936,75 грн.

Орган ДВС: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.13р. відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №5004/612/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.13 р. у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Сініциної Л.М., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №5004/612/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р., суддя Миханюк М.В..

Ухвалою господарського суду Волинської області у справі №5004/612/11 від 10.09.13р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджанова Д.Ю. задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджанова Д.Ю. щодо проведення повторної уцінки (переоцінки) майна, нереалізованого з прилюдних торгів та складання акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 року. Скасовано акт уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 року.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що доводи скаржника про порушення державним виконавцем положень ст. 49 Закону України "Про іпотеку" щодо проведення повторної переоцінки іпотечного майна на 50% є обґрунтованими та підставними.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго" та відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області звернулися до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10.09.13р. у справі 5004/612/11 та прийняти нове процесуальне рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Враховуючи той факт, що зазначені вище апеляційні скарги подані на одне і теж процесуальне рішення - на ухвалу господарського суду Волинської області від 10.09.13р. по одній і тій ж справі - №5004/612/11 з аналогічних підстав, то ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.13 р. їх об'єднано в одне апеляційне провадження за номером справи №5004/612/11.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго"мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.2 ст.19, ст. 94 Конституції України, ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 року, тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції, посилається на те, що місцевий господарський суд, приймаючи дану ухвалу, не врахував приписи ст.ст. 546, 572, 575 Цивільного кодексу України, а саме те, що іпотека є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.

У судових засідання представник відповідача 2 доводи апеляційної скарги підтримав.

Апеляційна скарга відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції, посилається на те, що господарський суд Волинської області не забезпечив повного з'ясування обставин, що мають значення для справи і вважає, що проведення державним виконавцем повторної уцінки арештованого майна відповідає нормам чинного законодавства, а тому підстави для задоволення скарги були відсутні.

У судових засіданнях представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала, деталізувавши їх додатковими поясненнями та обґрунтуваннями.

Представником позивача подано відзив на апеляційні скарги, відповідно до якого він просить суд ухвалу господарського суду Волинської області від 10.09.13р. залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення з підстав, викладених у відзиві (т.3, а.с.42-44).

У судовому засіданні 02.12.13 р. представник позивача висловилась про визнання зазначених апеляційних скарг та просить суд скасувати спірну ухвалу та припинити провадження у справі, підкріпивши свою позицію письмовим клопотанням.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Волинської області від 10.09.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги скаржників - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2011 року у справі №5004/612/11 позов задоволено частково - стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудцентр", товариства з обмеженою відповідальністю "Арго", відкритого акціонерного товариства "Демидівський консервний завод" на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку 540000 доларів США по сплаті кредиту, 2062,50 доларів США по сплаті строкових відсотків, 135010, 34 доларів США прострочених відсотків, 714 грн. 16 коп. строкової комісії за управління, 4 480 грн. 04 коп. простроченої комісії за управління, 36898 грн. 22 коп. пені за несплату основного боргу, 37 518 грн. 58 коп. пені за несплату відсотків, 168 грн. 48 коп. пені за несплату комісії за управління, а всього: 677072,84 доларів США та 79779 грн. 48 коп., 3153,81 доларів США та 372 грн. 30 коп. державного мита в доход Державного бюджету України, 224 грн. 88 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові на суму 270157 грн. 27 коп. про стягнення пені відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року рішення господарського суду Волинської області від 13.04.2011 року у справі №5004/612/11 залишено без змін.

На виконання рішення від 13.04.2011 року та постанови від 22.06.2011 року видано наказ №5004/612/11-1 від 19.07.2011 року.

01.08.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, накладено арешт на все майно в межах суми боргу, а також заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржникам ТОВ "Фудцентр", ТОВ "Арго" та ВАТ "Демидівський консервний завод".

26.01.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Наказ господарського суду Волинської області №5004/612/11-1 від 19.07.2011 року направлено за належністю до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2012 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.02.2012 року та про арешт коштів боржника від 14.03.2012 року.

Згідно акту від 10.05.2012 року державним виконавцем Мухомеджановим Д.Ю. проведено опис та арешт майна боржника ВАТ "Демидівський консервний завод", що перебуває в іпотеці АТ "Укрексімбанк" згідно іпотечного договору №86908Z6, посвідченого 19.08.2008 року приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Мельник А.Б. за реєстровим №1893.

Згідно листа ТОВ "УкрСпецТоргГрупп" від 29.11.2012 року №694 прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, належного боржнику ВАТ "Демидівський консервний завод", що були призначені на 29.11.2012 року, не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників.

Листом ТОВ "УкрСпецТоргГрупп" від 07.12.2012 року №713 повідомлено, що повторні прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, належного боржнику ВАТ "Демидівський консервний завод", відбудуться 26.12.2012 року.

07.02.2013 року АТ "Укрексімбанк" факсимільним зв'язком отримано акт уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна, яке не реалізувалось через торгівельну організацію від 04.01.2013 року, в якому зазначено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю. при виконанні наказу господарського суду Волинської області №5004/612/11-1 від 19.07.2011 року, керуючись ст.62 Закону України "Про виконавче провадження", повторно проведено переоцінку майна, яке описане та арештоване згідно акту опису та арешту майна від 10.05.2012 року. Уцінка майна була проведена державним виконавцем на 50% від початкової ціни.

Позивач вважає, що дії державного виконавця щодо проведення повторної уцінки іпотечного майна, нереалізованого з прилюдних торгів та складання акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 року є незаконними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, а саме Закону України "Про іпотеку".

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Відповідно до п.9.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини).

Пунктом 9.10. даної постанови встановлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК. У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Згідно з частиною 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луцьку одночасно є і іпотекодержателем і стягувачем, тобто у даному випадку, як передбачено частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен був здійснювати примусове звернення стягнення на предмет іпотеки з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно ч.1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна передбачений відповідним Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року.

Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

При цьому слід зауважити, що права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулись регулюється, зокрема, ст. 49 Закону України "Про іпотеку".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" №3795-VI від 22.09.2011 внесено зміни до ст. 49 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого після набрання чинності вищевказаних змін статтею 49 даного Закону передбачено, що за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Згідно прикінцевих положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

З рішення господарського суду, на підставі якого здійснюється примусове виконання вбачається, що правовідносини сторін склалися на підставі Кредитного договору №86908К8 від 19.08.2008 укладеного з відповідачем-1 (ТОВ "Фудцентр") та на підставі Іпотечного договору №86908Z6 від 19.08.2008 укладеного з відповідачем-3 (ВАТ "Демидівський консервний завод"), тобто кредитний договір між позивачем (стягувачем) та боржником укладений до набрання чинності вказаним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг". Таким чином, державний виконавець зобов'язаний був керуватись ст. ст. 49 Закону України "Про іпотеку", викладену в попередній редакції.

Відповідно до частини 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбуватися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більш, ніж на 25 відсотків.

Припис ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в даній редакції взагалі не передбачає проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки іпотеки.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, який вважає доводи скаржника про порушення державним виконавцем положень ст. 49 Закону України "Про іпотеку" щодо проведення повторної переоцінки іпотечного майна на 50% обґрунтованими та підставними.

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 2 та 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" органи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої влади, а державні виконавці - посадовими особами цих органів. Вказаний статус виконавчої служби та державних виконавців зумовлює обов'язок останніх дотримуватися приписів ч.2 ст. 19 Конституції України стосовно дій виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно відмітки на акті уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013р., складеним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю., філією АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку отримано даний документ факсимільним зв'язком лише 07.02.2013 року, а тому строк на подання скарги не пропущений.

У п.9.13. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На думку колегії суддів, при вирішенні даної скарги судом першої інстанції враховано вказівки Вищого господарського суду України викладені в Постанові від 28.05.2013 року, які в силу ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду скарги.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем 2 та органом ДВС в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго" від 18.09.13р. від 18.09.13 р. та апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області від 18.09.13 р. залишити без задоволення слід залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 , 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго" від 18.09.13р. від 18.09.13 р. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області від 18.09.13 р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 10 вересня 2013 року у справі №5004/612/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5004/612/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Миханюк М.В.