Рішення № 35851427, 03.12.2013, Господарський суд Волинської області

erb.gif" height=72 width=54>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2013 р.

Справа № 903/1064/13

за позовом Концерн "Міські теплові мережі", м. ЗапоріжжяP> P class="ps4"> >до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Восток телеком", м. Луцьк

про стягнення 27152,80грн., розірвання договору оренди № 891 від 25.10.2011р. та виселення відповідача з орендованої площадки та частини оглядового майданчика труби

Суддя Слободян П. Р.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Восток телеком", м. Луцьк про /з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.10.2013р. №7431/20-17/:

- стягнення 27118,30грн. заборгованості по орендній платі, 18,18грн відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 2187,39грн витрат пов'язаних з утриманням місця розташування, 1633,14грн пені, 467,30грн. річних, 2000,00грн. штрафу,

- розірвання договору оренди № 891 від 25.10.2011р. укладений між Концерном "Міські теплові мережі" та ТзОВ "Восток телеком";

- виселення ТзОВ "Восток телеком" з орендованого майна, а саме з площадки у підвалини площею 4,0кв.м. розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пармонова 15А./FONT>

До початку розгляду справи по сутті від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі на підставі поданих документів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 1788 від 25.10.2013р. просить відмовити в позові з наступних підстав:

- при порушенні провадження у справі, на думку відповідача, двічі була порушена норма процесуального права - ч. 1 ст. 63 ГПК України та не повернута позовна заява і додані до неї документи без розгляду, оскільки позивачем не було подано доказів: сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, надсилання відповідачеві копії доданих до позовної заяви документів;

- у відповідності з п. 3.2. Договору орендні платежі за Договором щомісячно перераховуються Відповідачем на підставі виставленого рахунку до 15 числа місяця наступного за звітним.

Обов'язок доказування і подання доказів відносно виставлення рахунків на орендні платежі за спірні періоди, лежить на позивачеві. Відповідач зазначає, що не отримував від позивача відповідних рахунків на оплату та Актів виконаних послуг за спірні періоди.

Таким чином, оскільки позивач не виконав свого обов'язку та згідно з умовами договорів не надавав відповідачу відповідних рахунків на оплату, то відповідач був позбавлений можливості сплатити відповідні рахунки та не порушив своїх договірних зобов'язань та не має перед позивачем заборгованості.

ss="fs184">За таких обставин, термін виконання відповідачем зобов'язань за договором не настав;

- що стосується намагання позивача стягнути пеню, то з цього приводу слід зазначити, що п. 3.3. договору застосовується в разі коли орендні платежі перераховані несвоєчасно або в неповному обсязі. Але, як вже вище зазначив відповідач, заборгованість по сплаті орендних платежів виникла через те, що позивач не виконав своїх обов'язків, передбачених п. 3.2. договору: не надавав відповідачу рахунків на оплату. Отже, мало місце порушення зобов'язання з боку кредитора.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача стосовно стягнення пені за несвоєчасне внесення орендної плати;

- >Не підлягають задоволенню й позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних, як вже було зазначено, мало місце порушення зобов'язання з боку кредитора, в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України позивачем виконано нарахування 3% річних поза межами шести місяців;

- відносно стягнення штрафу у розмірі 2000,00грн. згідно п.3.10 Договору, відповідач зазначає наступне, оскільки з боку позивача не були виставлені рахунки на оплату, то орендні платежі не вносились, отже не доцільно було й проводити звірку розрахунків. Отже, правові підстави для стягнення штрафу відсутні.

Відповідач просить розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

25 жовтня 2011 року між Концерном "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя та товариством з обмеженою відповідальністю "Восток телеком", м. Луцьк було укладено договір оренди № 891 (далі договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину оглядового майданчика димової труби (інв. № 2006) та частину площадки у підвалині по вул. Парамонова 15А у м. Запоріжжя.

>25.10.2011р сторонами було підписано акт приймання-передачі № 1 до договору оренди № 891 від 25.10.2011р.

Пунктами 2.3.4., 3.1., 3.2. договору передбачено, що орендар зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування незалежно від наслідків господарської діяльності, у розмірі та в строки передбачені даним договором.

="fs175">Орендні платежі складаються з орендної плати за користування місця розміщення, суми витрат, пов’язаних з утриманням місця розташування та суми відшкодування земельного податку пропорційно площі місця розміщення та перераховуються орендарем одночасно в порядку визначеному в п. 3.2. договору.

Орендні платежі за даним договором щомісячно перераховуються орендарем на підставі виставленого рахунку до 15 числа місяця, наступного за звітним на поточний рахунок орендодавця.

Позивач виставив відповідачу рахунки - фактури № 24258/24258 від 31.08.2013р., № 27532/27532 від 30.09.2013р., № 21162/21162 від 31.07.2013р., № 17794/17794 від 30.06.2013р., № 14580/14580 від 31.05.2013р., № 11250/11250 від 30.04.2013р., № 7788/7788 від 31.03.2013р., № 4619/4619 від 28.02.2013р., № 2053/2053 від 31.01.2013р., № 39160/39160 від 31.12.2012р., № 36490/36490 від 30.07.2012р., № 33426/33426 від 31.10.2012р., № 29926/29926 від 30.09.2012р., № 27031/27031 від 31.08.2012р. Факт надіслання відповідачу рахунків підтверджується рекомендованими повідомленями про вручення поштового відправлення №№ 6107002134986, 6107002357020, 6107001994191, 6107002205573, 6107002099200, 6107002228492, 6107002232619, 6107002091489, 6107002038553, 6107002318203, 6107002363683, відповідач повинен був оплатити позивачу 27118,30грн. заборгованості по орендній платі, 18,18грн відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 2187,39грн витрат пов'язаних з утриманням місця розташування. Оплату відповідачем не проведено.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 27118,30грн. заборгованості по орендній платі, 18,18грн відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 2187,39грн витрат пов'язаних з утриманням місця розташування. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих на себе за договором оренди зобов’язань, позовна вимога про стягнення з нього 27118,30грн. заборгованості по орендній платі, 18,18грн відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 2187,39грн витрат пов'язаних з утриманням місця розташування обґрунтована і підлягає до задоволення.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 3.3 договору, орендні платежі перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, перераховуються на вказаний у п. 3.2. цього договору поточний рахунок з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати), яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 1633,14грн.

Згідно п. 3.10. договору орендар зобов’язаний один раз в півроку проводити з орендодавцем звірку розрахунків по внесенню орендних платежів з підписанням акту звіряння. У випадку порушення орендарем обов’язків, покладених на нього даним пунктом цього договору, він сплачує орендодавцю штраф у розмірі 2000,00грн. Обов’язки покладені на орендаря пунктом 3.10 договору не виконано, доказів проведення звірки розрахунків відповідач не представив, а тому стягнення 2000,00грн. штрафу підставні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 497,30грн. - 3% річних.

Згідно п. 5.3. договір може бути достроково розірваний за згодою сторін або на вимогу однієї з сторін, у порядку передбаченому даним договором, за рішенням господарського суду.

Згоди на розірвання договору оренди № 891 від 25.10.2011р. відповідач не дав.

Проте, п. 2 ст. 651 ЦК України передбачена зміна або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким законом, зокрема є п. 2 ст. 652 ЦК України, яким встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Обставини, зазначені позивачем, відповідають вищезазначеним умовам.

Так, розірвання договору оренди № 891 від 25.10.2011р. зумовлене не проведенням з позивачем повних розрахунків за передане майно, що і є істотним порушенням цього договору .

Відповідно до частини 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Факт невнесення орендних платежів більше ніж три місяця підряд доведено матеріалами справи є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо розірвання договору оренди № 891 від 25.10.2011р. підлягає до задоволення, договір вважається розірваним із дати набрання даним судовим рішенням законної сили.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України). Так, відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди, тобто, фактично виселитись з орендованого приміщення, у разі припинення договору, передбачено і пунктом 1.6 договору оренди.

Норми статті 20 Господарського кодексу України та статті16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі та примусове виконання обов'язку в натурі відповідно, отже, вимога Орендодавця виконати цей обов'язок є законною і ґрунтовною.

За викладених обставин, у зв'язку з припиненням дії договору оренди, вимога позивача про виселення відповідача із займаних ним нежитлових приміщень, яка є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Вимоги, що пред’являються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене вище, відповідачем у справі не доведено належним чином та не представлено відповідних доказів в підтвердження обставин, що стали підставою для заперечень.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 20, 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 509, 526, 599, 625, 651, 652, 759, 762, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Восток телеком" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська 23, код 30184815) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код 32121458) 27118,30грн. заборгованості по орендній платі, 18,18грн відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 2187,39грн витрат пов'язаних з утриманням місця розташування, 1633,14грн пені, 467,30грн. річних, 2000,00грн. штрафу та 4014,50грн судового збору.

3. Розірвати договір оренди № 891 від 25.10.2011р. укладений між Концерном "Міські теплові мережі" та ТзОВ "Восток телеком".

4. Виселити ТзОВ "Восток телеком" з орендованого майна, а саме з площадки у підвалини площею 4,0кв.м. розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пармонова 15А.

Суддя П. Р. Слободян