Постанова № 35850697, 06.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2013 р. (14 год. 38 хв.) Справа №801/5061/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представника позивача Майорової Н.М., представника відповідача (Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим) Вакулич Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом за позовом Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" в особі Феодосійської філії

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство "Вода Криму"в особі Феодосійської філії звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень від 18.10.2013р.) до, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004р. на суму 58950,00 грн.; № 000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005р. на суму 25100,00 грн.; № 000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005р. на суму 31168,73 грн.; № 000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005р. на суму 21899,29 грн.; № 001835/2869/15-2/1/0 від 05.06.2006р. на суму 138588,50 грн.; № 000610/13686/15-3/1/0 від 09.09.2006р. на суму 303618,77 грн.;

- зобов'язати Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим спитати безнадійний борг: по податку на прибуток в сумі 119629 грн., в т.ч. недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн.; по податку на додану вартість в сумі 740562,17 грн., в т.ч. недоїмка - 686590,08 грн., пеня 53972,09 грн.; по збору за спеціальне водокористування в сумі 234462,83 грн., в т.ч. недоїмка - 227188,99 грн., пеня - 7273,84 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Представник відповідача (Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим) у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідач (Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим) у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, будь-яких клопотань до суду не скерував.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності нез'явившегося відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку з'явівшихся представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що у відношенні Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" (яке під час розгляду справи було змінено на правонаступника Кримське республіканське підприємство "Вода Криму" в особі Феодосійської філії) Державною податковою інспекцію в м. Феодосії АР Крим (яка під час розгляду справи була змінена на правонаступника Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим) були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004р. на суму 58950,00 грн.; № 000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005р. на суму 25100,00 грн.; № 000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005р. на суму 31168,73 грн.; № 000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005р. на суму 21899,29 грн.; № 001835/2869/15-2/1/0 від 05.06.2006р. на суму 138588,50 грн.; № 000610/13686/15-3/1/0 від 09.09.2006р. на суму 303618,77 грн.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Щодо строку для оскарження податкових повідомлень-рішень № 000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004р. на суму 58950,00 грн.; № 000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005р. на суму 25100,00 грн.; № 000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005р. на суму 31168,73 грн.; № 000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005р. на суму 21899,29 грн. суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даному випадку визначити момент обчислення строку звернення позивача з цим позовом неможливо, а тому підстав вважати пропущеним строк звернення до адміністративного суду у даному випадку не має, а отже й не має підстав вирішувати питання щодо визнання поважними причини пропуску строку до адміністративного суду стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень № 000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004р. на суму 58950,00 грн.; № 000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005р. на суму 25100,00 грн.; № 000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005р. на суму 31168,73 грн.; № 000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005р. на суму 21899,29 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у 2004-2006 роках, суд перевіряє їх відповідність Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягають застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалося Конституційним Судом України в Рішеннях №1-зп від 13.05.1997, №1-рп/99 від 09.02.1999 та №3-рп/20014 від 05.04.2001, у яких зазначено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Феодосії з 02.11.2004 по 03.11.2004 проводилась позапланова документальна перевірка Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» за питанням дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» з податку на прибуток за період з 20.05.2004 по 19.08.2004.

За результатами перевірки складено акт №26-02/133/72 від 03.11.2004, в якому зазначено порушення позивачем строків сплати податкового боргу з податку на прибуток в сумі 117900 грн. на 91 календарний день.

З акту перевірки вбачається, що сплатою податкового боргу за перший квартал 2004 в сумі 117900 грн. податковий орган вважає, фактичне зменшення податкового зобов'язання позивачем при подачі декларації за перше півріччя 2004.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 3000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004, відповідно до якого до позивача застосована штрафна санкція у сумі 58950 грн. (50% від 117900 грн.)

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 вищезазначеного закону передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% суми податкового боргу у випадку погашення боргу.

Суд вважає, що подача декларації з податку на прибуток за півріччя наростаючим підсумком не можна вважати випадком погашення платником податків податкового боргу, а отже не підлягає застосуванню штрафна санкція, що передбачена п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

11.02.2005 ДПІ у м. Феодосії була проведена позапланова документальна перевірка Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства» за питанням дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» з податку на прибуток за період з 31.12.2003 по 19.02.2004, з 31.12.2003 по 13.10 2004, з 25.06.2004 по 27.07.2004.

За результатами перевірки складено акт №299/26-2/03348086 від 11.02.2005, в якому зазначено порушення позивачем строків сплати податкового боргу з податку на прибуток за період з 31.12 2003 по 19.02.2004. з 30.12.2003 по 13.10.2004, з 25.06.2004 по 27.07.2004.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкової повідомлення-рішення: №000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005 про застосування до позивача штрафної санкції у сумі 25100 грн. (20% від 125500 грн.), №000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005 про застосування штрафної санкції у сумі 31168,73 грн. (50% від 62337,46 грн.), №000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005 про застосування штрафної санкції у сумі 21899,29 грн. (50% від 43798,58 грн.).

З акту перевірки вбачається (а.с.49 т.1), що висновки податкового органу щодо несвоєчасності сплати податкового боргу стосуються сплати податкового боргу, який існував у позивача станом 01.10.2001. Платежі, які були здійснені позивачем у загальній сумі 48000 грн. за період з 25.06.2004 по 27.07.2004 платіжними дорученнями №978 від 25.06.2004, №1002 від 29.06.04, №1004 від 30.06.2004, №1037 від 02.07.2004, №1039 від 02.07.2004, № 1115 від 08.07.2004, №1128 від 09.07.2004, №1135 від 12.07.2004, №1148 від 13.07.2004, №1154 від 15.07.2004, №1174 від 16.07.2004, №1197 від 19.07.2004, № 1201 від 20.07.2004, №1207 від 21.07.2004, №1203 від 22.07.2004, №1222 від 23.07.2004, №1244 від 26.07.2004, №1253 від 27.07.2004 (а.с. 87-104 т. 3) були зараховані відповідачем у рахунок сплати податкового боргу у вигляді основного боргу та пені за 2001 рік.

З вищевказаних платіжних документів вбачається, що позивач здійснював платежі з податку на прибуток за перший квартал 2004.

Також відповідач зарахував як погашення податкового боргу з податку на прибуток за 11 місяців 2003 надання декларації за 2003, а також сплату платіжними дорученнями №1253 від 27.07.2004 на суму 1000 грн., №1491 від 19.08.2004 на суму 2565 грн., №1504 від 20.08.2004 на суму 10000 грн., №1513 від 21.08.2004 на суму 5000 грн., №1530 від 26.08.2004 на суму 3500 грн., №1538 від 27.08.2004 на суму 5000 грн., №1563 від 31.08.2004 на суму 1000 грн., №1572 від 01.09.2004 на суму 2800 грн., №1590 від 03.09.2004 на суму 5000 грн., №1605 від 06.09.2004 на суму 5000 грн., №1636 від 07.09.2004 на і суму 5000 грн., №1662 від 08.09.2004 на суму 5000 грн., №1709 від 14.09.2004 на суму 5000 грн., №1718 від 16.09.2004 на суму 5000 грн., №1856 від 12.10.2004 на суму 1000 грн., №1867 від 13.10.2004 на суму 1000 грн.

Однак, з платіжних доручень вбачається, що позивачем проводилась сплата податку з прибутку за перше півріччя 2004 року.

З актів перевірки №26-02/133/72 від 03.11.2004 (за період з 20.05.2004 по 19.08.2004) та №000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005 (за період з 25.06.2004 по 27.07.2004) вбачається, що податковим органом проведена перевірка одного з того ж питання - своєчасність сплати податку на прибуток за один і той же період - 20.05.2004 по 27.07.2004.

Державною податковою інспекцією у м. Феодосії 23.05.2006 була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивача за період з грудня 2004 по березень 2005.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме сплата податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникло у січні 2005 у грудні 2005 - лютому 2006, сплата податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникло у січні 2005 у лютому - березні 2006, сплата податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникло у березні 2005, у лютому - березні 2006, сплата податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2005 у березні-квітні 2006, сплата податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникло у квітні 2005, у квітні-травні 2006.

За результатами перевірки складено акт №32139/15-2/03348086 від 23.05.2006, який є підставою податкового повідомлення-рішення № 001835/2869/15-2/1/0 від 05.06.2006, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 138588,5 грн. (50% від 277177 грн.).

З платіжних доручень: №2086 від 02.12.2005 на суму 10000 грн., №2206 від 23.12.2005, №17 від 13.01.2006 на суму 10000 грн., №77 від 24.01.2006 на суму 5000 грн., №74 від 27.01.2006 на суму 3000 грн., №88 від 30.01.2006 на суму 5000 грн., №123 від 06.02.2006 на суму 9000 грн., №133 від 07.02.2006 на суму 13000 грн. вбачається, що позивачем проводилась сплата поточних платежів з податку на додану вартість за 2005 рік, №229 від 22.02.2006 на суму 5000 грн., №242 від 23.02.2006 на суму 5000 грн., №290 від 03.03.2006 на суму 30000 грн., №308 від 06.03.2006 на суму 5000 грн., №317 від 09.03.2006 на суму 2000 грн., №312 від 07.03.2006 на суму 5000 грн., №40 від 17.03.2006 на суму 15000 грн., №328 від 20.03.2006 на суму 10000 грн., №351 від 21.03.2006 на суму 9130 грн., №459 від 10.04.2006 на суму 20000 грн., №472 від 11.04.2006 на суму 5000 грн. проводилась сплата ПДВ за січень 2006 року, №354 від 22.03.2006 на суму 2000 грн., №373 від 24.03.2006 на суму 5000 грн., №383 від 27.03.2006 на суму 10000 грн., №396 від 28.03.2006 на суму 5000 грн., №401 від 29.03.2006 на суму 5000 грн., №411 від 31.03.2006 на суму 6000 грн., №448 від 07.04.2006 на суму 5000 грн., №483 від 12.04.2006 на суму 9000 грн., №500 від 13.04.2006 на суму 4000 грн., №514 від 17.04.2006 на суму 5000 грн. проводилась сплата ПДВ за лютий 2006, №538 від 21.04.2006 на суму 15000 грн., №553 від 26.04.2006 на суму 5000 грн., №594 від 04.05.2006 на суму 5000 грн., №112 від 05.05.2006 на суму 5000 грн., 3118 від 06.05.2006 на суму 5000 грн., №608 від 10.05.2006 на суму 10000 грн., №120 від 11.05.2006 на суму 5000 грн., №619 від 12.05.2006 на суму 5000 грн., №129 від 15.05.2006 на суму 5000 грн. проводилась сплата ПДВ за березень 2006.

31.08.2006 ДПІ у м. Феодосії була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання по збору за спеціальне водокористування за період з 20.05.2004 по 10.11.2005.

В ході перевірки встановлені порушення строків сплати в бюджет узгодженого податкового зобов'язання за 1 квартал 2004, за 1 півріччя 2004, за 9 місяців 2004.

Встановлено, що за розрахунком податкового зобов'язання №10925 від 28.04.2004 сплата зобов'язання була проведена позивачем платіжними дорученнями №1817 від 07.10.2004, №1824 від 08.10.2004, №1840 від 11.10.2004, №1857 від 12.10.2004, №1866 від 13.10.2004, №1879 від 14.10.2004, №1890 від 19.10.2004, №1902 від 19.10.2004, №1916 від 20.10.2004, №1947 від 21.10.2004, №1954 від 22.10.2004, №1964 від 26.10.2004, №1970 від 27.10.2004, №1987 від 29.10.2004, №2005 від 05.11.2004, №2022 від 09.11.2004, №2040 від 10.11.2004, №2056 від 11.11.2004, №2064 від 12.11 2004, №2075 від 15.11.2004, №2100 від 18.11.2004, №2103 від 19.11.2004, №2113 від 22.11.2004, №2127 від 24.11.2004, №2136 від 25.11.2004, №2145 від 26.11.2004, №2159 від 29.11.2004, №2181 від 30.11.2004, №2203 від 08.12.2004, №2210 від 10.12.2004, №2234 від 10.12.2004, №2252 від 14.12.2004, №2261 від 15.12.2004, №2283 від 15.12.2004, №192 від 24.12.2004, №3 від 10.01.2005, №225 від 10.01.2005, №3 від 12.01.2005, №16 від 12.01.2005, №31 від 13.01.2005.

За розрахунком №26275 від 09.08.2004 сплата зобов'язання була проведена платіжними дорученнями №31 від 13.01.2005, №7 від 18.01.2005, №89 від 28.01.2005, №94 від 31.01.2005, №125 від 07.02.2005, №55 від 08.02.2005, №143 від 09.02.2005, №151 від 10.02.2005, №164 від 11.02.2005, №165 від 15.02.2005, №194 від 22.02.2005, №236 від 03.03.2005, №242 від 04.03.2005, №76 від 05.03.2005, №253 від 09.03.2005, №260 від 10.03.2005, №267 від 14.03.2005, №284 від 15.03.2005, №289 від 15.03.2005, №318 від 18.03.2005, №335 від 21.03.2005, №343 від 22.03.2005, №354 від 23.03.2005, №368 від 24.03.2005, №380 від 25.03.2005, №392 від 28.03.2005, №404 від 29.03.2005, №423 від 30.03.2005, №427 від 31.03.2005, №460 від 06.04.2005, №484 від 08.04.2005, №500 від 13.04.2005, №546 від 20.04.2005, №553 від 21.04.2005, №566 від 22.04.2005, №580 від 26.04.2005, №581 від 27.04.2005, №594 від 28.04.2005, №604 від 29.04.2005, №653 від 13.05.2005, №657 від 13.05.2005, №659 від 16.05.2005, №744 від 27.05.2005, №749 від 30.05.2005, №99 від 31.05.2005, №764 від 01.06.2005, №806 від 06.06.2005, №841 від 09.06.2005, №119 від 10.06.2005, №870 від 13.06.2005, №879 від 14.06.2005,' №891 від 15.06.2005, №910 від 21.06.2005, №930 від 22.06.2005, №958 від 24.06.2005, №969 від 25.06.2005, №980 від 30.06.2005, №1006 від 05.07.2005.

За розрахунком №39175 від 25.10.2004 сплата зобов'язання була проведена платіжними дорученнями №1427 від 18.08.2005, №1431 від 19.08.2005, №1440 від 22.08.2005, №1450 від 23.08.2005, №1521 від 02.09.2005, №1526 від 05.09.2005, №1547 від 06.09.2005, №1573 від 07.09.2005, №1568 від 08.09.2005, №1596 від 09.09.2005, №1636 від 13.09.2005, №1651 від 14.09.2005, №1667 від 15.09.2005, №1694 від 20.09.2005, №1718 від 21.09.2005, без номера від 03.11.2005 на суму 51415 грн., №1922 від 04.11.2005, №1925 від 07.11.2005, №1953 від 10.11.2005.

З платіжних доручень, які є матеріалах справи (т. 2), вбачається, що позивач самостійно визначав призначення платежу - збір за водокористування за другий-четвертий квартал 2004, за лютий 2005, за перший-третій квартал 2005.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень, суд звертає увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку.

Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Також суд зазначає, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення: № 000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004р. на суму 58950,00 грн.; № 000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005р. на суму 25100,00 грн.; № 000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005р. на суму 31168,73 грн.; № 000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005р. на суму 21899,29 грн.; № 001835/2869/15-2/1/0 від 05.06.2006р. на суму 138588,50 грн.; № 000610/13686/15-3/1/0 від 09.09.2006р. на суму 303618,77 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо списання безнадійного боргу: по податку на прибуток в сумі 119629 грн., в т.ч. недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн.; по податку на додану вартість в сумі 740562,17 грн., в т.ч. недоїмка - 686590,08 грн., пеня 53972,09 грн.; по збору за спеціальне водокористування в сумі 234462,83 грн., в т.ч. недоїмка - 227188,99 грн., пеня - 7273,84 грн., суд вважає необхідним зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2008 позивач звернувся до ДПІ у м. Феодосії з заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на прибуток у сумі 119629 грн., у тому числі недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн., податку на додану вартість в сумі 740562,17 грн., у тому числі недоїмка - 686590,08 грн., пеня - 53972,09 грн. У квітні 2008 позивач звернувся до податкового органу з заявою про списання безнадійного податкового боргу зі збору на спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики у сумі 234462,83 грн., у тому числі недоїмка - 227188,93 грн., пеня - 7273,84 грн.

З довідки податкового органу від 19.03.2008 (а.с.27 т.1) вбачається, що борг позивача станом на 01.10.2003 складав: з податку на прибуток - 119629 грн., у тому числі недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн., податку на додану вартість - 740562,17 грн., у тому числі недоїмка - 686590,08 грн., пеня - 53972,09 грн., зі збору на спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики - 234462,83 грн., у тому числі недоїмка - 227188,93 грн., пеня - 7273,84 грн.

Висновком судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007, призначеної судом у ході розгляду справи №2-19/18863-06А, підтверджується існування у позивача податкового боргу у вказаному розмірі станом на 01.10.2003. Доводи податкового органу про погашення цього боргу на момент звернення позивача з позовом не можуть бути прийняті судом, оскільки вони базуються на правомірності, на думку ДПІ, погашення існуючого боргу платника податків платежами з іншим призначенням. Матеріалами справи не підтверджується погашення позивачем боргу з податку на прибуток, податку на додану вартість, збору за спеціальне водокористування, який існував на 01.10.2003.

Відповідно до п.п. 18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний» розуміється також податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо списання безнадійного податкового боргу по податку на прибуток в сумі 119629 грн., в т.ч. недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн.; по податку на додану вартість в сумі 740562,17 грн., в т.ч. недоїмка - 686590,08 грн., пеня 53972,09 грн.; по збору за спеціальне водокористування в сумі 234462,83 грн., в т.ч. недоїмка - 227188,99 грн., пеня - 7273,84 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.11.2013 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 11.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим № 000216/55/26-02/01/0 від 04 листопада 2004 року, № 000260/651/26-2/3/0 від 11 лютого 2005 року, № 000261/651/26-2/2/0 від 11 лютого 2005 року, № 000262/651/26-2/01/0 від 11 лютого 2005 року, № 001835/2869/15-2/1/0 від 05 червня 2006 року, № 000610/13686/15-3/1/0 від 09 вересня 2006 року.

3. Зобов'язати Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим, Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим списати безнадійний податковий борг Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" (Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" в особі Феодосійської філії) за податком на прибуток у сумі 119629,25 грн., в тому числі недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн.; за податком на додану вартість у сумі 740562,17 грн., у томі числі недоїмка - 686590,08 грн., пеня - 53972,09 грн., за збором за спеціальне водокористування у сумі 234462,83 грн., у тому числі недоїмка - 227188,99 грн., пеня - 7273,84 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.