Ухвала суду № 35845803, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 9104/27259/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої - судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про звільнення активів платника податків з податкової застави,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (далі - ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області (далі - ДПІ у Жидачівському районі) про звільнення активів платника податків з податкової застави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009 року було відкрито касаційне провадження за скаргою ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» та зупинено виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08) до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України. Тому позивач вважає, що зобов'язання, визначене податковим повідомленням - рішенням № 0000032320/2/483 від 15.01.2008 року, яким донараховані податкові зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 2887730 грн. є неузгодженим, а відтак не є підставою для реєстрації податкової застави на майно ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною дію Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області щодо реєстрації податкової застави на майно Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»: основні фонди І групи: паперова фабрика виробництва бурого потоку. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жидачівському районі Львівської області вчинити дії щодо звільнення активів Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з податкової застави.

З таким судовим рішенням не ДПІ у Жидачівському районі, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову. Обґрунтовуючи свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, апелянт зазначив, зокрема, що звернення зі скаргою до суду касаційної інстанції не зупиняє дію рішення, яке набрало законної сили, якщо суд не застосував цього заходу в порядку, передбаченому ст. 215 КАС України. Також вказав, що ухвалою Вищого адміністративного суду України зупинено виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А, а не ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2009 року в справі № 22-а-10305/08/9104, якою постанову суду першої інстанції залишено без змін. Тому реєстрація податкової застави на активи ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» є законною.

Заперечень на апеляційну скаргу подано не було.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Жидачівському районі проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за наслідками якої складено акт № 794/23-1/00278801 від 09.08.2007 року.

На підставі вказаного акта перевірки та рішення ДПА у Львівській області «Про результати розгляду повторних скарг» № 11/10/25-005/3 від 08.01.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2008 року № 0000032320/2/483, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 2887730 грн..

ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0000032320/2/483 від 15.01.2008 року до господарського суду Львівської області. Постановою господарського суду Львівської області від 21 травня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Львівським апеляційним адміністративним судом 04.08.2009 року вищевказану постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009 року (а.с. 100) відкрито касаційне провадження за скаргою ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», зупинено виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08) до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративного суді України.

24 лютого 2010 року податковим керуючим, призначеним наказом ДПІ у Жидачівському районі від 13 січня 2010 року, було складено акт опису активів ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», на які поширюється право податкової застави № 4/24-(а.с. 101).

27 лютого 2010 року ДПІ у Жидачівському районі зареєстровано у Львівській філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України податкову заставу на майно позивача, зокрема основні фонди І групи: паперову фабрику виробництва бурого потоку, що підтверджено копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 103).

Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про незаконність таких дій, виходячи з наступного.

Пунктом 1.17 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. Податкова застава дає право органу стягнення в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до пункту 8.1 ст. 8 вказаного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави, згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 вказаної статті, виникає у разі: неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 8.2.2 пункту 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ).

Рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону, яке передбачає можливість поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків незалежно від суми податкового боргу, визнано неконституційним як таке, що порушує справедливе вирішення питань застосування права податкової застави (статті 8, 42 Конституції України). Конституційний Суд України зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Таким чином, податкова застава має застосовуватись на активи платника податків співрозмірно із сумою його податкового боргу, що свідчить про неправомірність перебування у податковій заставі всіх активів позивача без визначення податковим органом вартості цього майна та її розмірності із сумою податкового боргу позивача.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Виконання постанови господарського суду Львівської області від 21 травня 2008 року в справі № 3/58А (22-а-10305/08), якою фактично вирішено спір щодо законності оскаржуваного повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання було зупинено, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2009 року № К-37013/09 (а. с. 100).

Враховуючи викладене, оскільки процедура судового оскарження рішення податкового органу на момент вирішення спору не була закінчена, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначене податковим повідомленням-рішенням зобов'язання є неузгодженим.

Тому відповідач безпідставно здійснив опис активів, на які поширюється податкова застава з урахуванням суми податкового зобов'язання, яке не було узгодженим.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року в адміністративній справі № 2а-2383/10/1370 - без змін.

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

І.В. Глушко

Повний текст постанови підписано 26 листопада 2013 року.