Ухвала суду № 35845673, 20.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Справа № 14176/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

розглянувши в поряку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 року у справі № 2а-2157/09/0770 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області, Фінансового управління Перечинської РДА Закарпатської області, Перечинської міської ради в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого податку в сумі 3687,85 грн. та віднести їх на судові витрати,

встановив:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 р. у справі № 2а-2157/09/0770 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області, Перечинської міської ради в Закарпатській області, Фінансового управління Перечинської РДА Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого податку в сумі 3687,85 грн. позов було задоволено, зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у Закарпатській області повернути ОСОБА_1 помилково сплачений податок з доходів громадян (податок з доходів громадян спадщина КОД 110114 ОКЛО 22107968) в розмірі 3687,85 грн. згідно квитанції № 062110325 від 21.10.2008 р., виданої ТОВ КБ «Коопінвестбанк».

В апеляційній скарзі, поданій 04.02.2010 р., відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Закарпатській області, просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду скасувати та відмовити позивачу у позові.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповноту дослідження обставин справи, зокрема, неврахування того, що незважаючи на наявність першого ступеня споріднення зі спадкодавцем, позивач у заяві просила повернути кошти з іншої підстави - не вчинення нотаріальної дії. Посилається на неврахування порядку повернення коштів, які підлягають поверненню лише з рахунків, на які їх було зараховано і лише за рахунок надлишково сплачених сум.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу не належить задовольнити з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, 23.10.2008 р. позивач прийняв спадщину після смерті матері померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р., котра прийняла спадщину після смерті свого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Про факт прийняття спадщини свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.10.2008 р, видане державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори Ганчак Е.О.

У відповідності до ст. 13.4. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При оформленні документів про право на спадщину, керуючись вказівками нотаріуса та працівників Перечинського відділення Ужгородської МДПІ позивач помилково сплатила податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3687,85 грн. на рахунок відділення державного казначейства в Перечинському районі за квитанцією ТОВ КБ «Коопінвестбанк» № 062110325 від 21 жовтня 2008 року. Призначення платежу - «Податок з доходів громадян спадщина код 110114». Безпосереднім отримувачем коштів є Перечинська міська рада.

Після виявлення помилки державний нотаріус та вона звертались в Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію у Закарпатській області з вимогою повернути помилково сплачений податок, яку Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція відхилила (лист №5113/К/08-1700 від 29.12.2008 р.), пославшись на п.п. «а», «б», «д» пункту 13.1. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з якими, на їхню думку, нульова ставка податку застосовується тільки до осіб, які є інвалідами І групи, мають статус дитини сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування. При цьому, посилання апелянта на те, що позивач просила повернути кошти з іншої підстави, не впливає на суть спірних відносин та не свідчить про наявність у даному випадку підстав для сплати податку.

Суд першої інстанції підставно констатував наявність у позивача першого ступеня спорідненості із спадкодавцем, що тягне за собою застосування нульової ставки податку.

Згідно з п.п. 1.20.4. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який визначає що «членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти»; п.п. 13.2.1. пункту 13.2. статті 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який визначає, що «при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини».

У відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 N 58/78/22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2005 р. за N 247/10527 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків» повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню. Повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку. Відтак, суд першої інстанції врахував положення, які регулюють порядок повернення надмірно сплачених сум податку та правильно зазначив, що даний порядок визначає процедуру добровільного повернення помилково сплачених податків. Оскільки позивач звернувся до адміністративного суду для вирішення даного питання, то дія даних порядків не може поширюватися на спірні правовідносини. В даному випадку слід керуватися Постановою КМУ від 9 липня 2008 р. № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, бюджетних установ». Відповідно до п.4 даного Порядку юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі визначення у рішенні суду необхідності повернення надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів зборів, податків (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апелянт у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду. Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 року у справі № 2а-2157/09/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.