Постанова № 35845336, 06.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 922/4026/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Врона С.В.

відповідача - Степанишена А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3437 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 21.10.13 р. у справі № 922/4026/13

за позовом ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія", м. Дніпропетровськ

до Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 1 992 017,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013р. позивач - ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія" звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1538926,64грн., 3% річних в розмірі 62 202,60грн., 0,1% пені в розмірі 283163,12грн., 7% штрафу від вартості поставленого товару в розмірі 107 724,87грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 971дп від 13.10.11р., а також покласти на відповідача судові витрати, які складаються з витрат на оплату послуг адвоката та судового збору.

21.10.13р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1538926,64грн., 3% річних в розмірі 62202,60грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 971дп від 13.10.11р., а також покласти на відповідача судові витрати, які складаються з витрат на оплату послуг адвоката та судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про часткову відмову від позову, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі

283163,12грн. та штрафу в розмірі 107724,87грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2013 року по справі №922/4026/13 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", на користь ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія", - 1538926,64грн. основного боргу, 62202,60грн. 3% річних, 59760,52грн. витрат на оплату послуг адвоката, 32022,58грн. судового збору, з посиланням на неоплату отриманих труб сталевих. В частині стягнення пені в розмірі 283163,12грн. та 7% штрафу в розмірі 107724,87грн. провадження у справі припинено.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прйнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення 59760,52 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача витрати на послуги адвокату в розмірі 59760,52грн., які є неспіврозмірними з ціною позову, вважає, що при вирішені рішення судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження розумності витрат, позивач не довів, що зазначена вартість послуг адвоката є обґрунтованою за розміром та такою, що відповідає рівню звичайних цін на подібні юридичні послуги у справах такої категорії, не враховано той факт, що відповідач не заперечував проти наявності заборгованості по договору та розгляд справи відбувся за одне судове засідання, що свідчить про нескладність справи.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином, проте відповідач в порушення умов договору здійснював оплату наданих послуг не в повному обсязі, в матеріалах справи містяться належні докази понесених витрат на оплату послуг адвоката та суд вірно дійшов висновку про обґрунтованість та розумність витрат на адвокатські послуги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 13.10.11р. між ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія" (позивачем) та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (відповідачем) укладений договір про закупівлю № 971дп (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу труби сталеві (товар), а відповідач прийняти і оплатити їх вартість.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за отриманий товар відповідач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання відповідачем товарно-транспортної/видаткової накладної протягом п'яти банківських днів з моменту отримання товару.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили строк (термін) поставки товару згідно із письмовою заявкою замовника (відповідача.)

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку продукції/ труб /на суму 2642735,72 грн., що підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у справі, але відповідач в порушення умов договору оплату не здійснив.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар виконав не в повному обсязі, розрахувався частково у сумі 1103809,08грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 1538926,64 грн., яка не сплачена.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства та задовольнив позов в частині стягнення 3 % річних у сумі 62202,60 грн.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на рішення суду в частині стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 59760,52грн. підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ".

Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Нексум" (виконавець) підтверджуються договором про надання адвокатських послуг № 134 від 09.09.13р., згідно умов якого виконавець прийняв на себе обов'язки надавати адвокатські послуги позивачу у формі захисту його прав та інтересів по стягненню з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" на користь позивача суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 1538926,64грн., 3% річних від простроченої суми, штрафних санкцій, а також судових витрат, пов'язаних з веденням справи, а позивач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити, зазначені в п.1.1 даного договору адвокатські послуги.

Згідно п.3.1. договору загальна вартість послуг, зазначених в п.1.1 договору складає 3% від суми розрахованих та заявлених позовних вимог (сума основного боргу, пеня, 3% річних, штрафні санкції).

Як свідчать матеріали справи договір між позивачем та адвокатським об'єднанням укладений 09.09.13р., адвокатські послуги надані, що підтверджується актом приймання - передачі адвокатських послуг від 18.09.2013р. та оплачені позивачем платіжним дорученням № 1106 від 18.09.13р.. в розмірі 59760,52грн.

Суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про обґрунтованість та розумність витрат на адвокатські послуги та стягнув з відповідача суму 59760,52 грн.

При цьому не враховані вимоги п.3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ", згідно з якими при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивач не надав доказів, підтверджуючих розумність витрат на оплату послуг адвоката та час витрачений на надання адвокатських послуг.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції не врахував, що представником позивача надано заяву про часткову відмову від позову, якою він відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 283163,12 грн. та штрафу в розмірі 107724,87грн. (на загальну суму 390888, 00 грн.) та повністю поклав витрати за послуги адвоката на відповідача, без урахування часткової відмови від позову.

Пунктом 6.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що зменшення позивачем розміру позовних вимог є підставою для повернення йому тільки сплаченої суми судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону (з урахуванням наведеного в підпункті 4.7 пункту 4 цієї постанови); що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача.

Колегія суддів, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження розумності витрат на адвокатські послуги, а їх розмір є значним, з урахуванням обставин справи, зокрема тривалості розгляду та складності справи, розміру задоволених позовних вимог та обсягу наданих послуг, вважає, що суму витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи необхідно зменшити на 43151,64 грн.,стягнувши 16608,88 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Таким чином рішення господарського суду частково не відповідає нормам процесуального права, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст. ст. 530, 611, 625, 712 ЦК України ст. ст. 44, 49, 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013 року у справі №922/4026/13 в частині стягнення 43151,64 грн. витрат на оплату послуг адвоката скасувати та в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія", код ЄДРПОУ 32905858 (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 25, р/р 26003002301478 у ПАТ "Актабанк" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", код ЄДРПОУ 14315629 (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26002000113470 у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618) 860, 25 грн судового збору по апеляційній скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 06.12.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.