Ухвала суду № 35845130, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4874/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.10.2012 року № 0008251502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.07.2012 та 20.07.2012 позивач електронною поштою направив податкову декларацію за червень 2012 р. разом з додатком 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів», додатком 6 «довідка, що подається платниками, які заповнюють рядки 3,4,5 декларації» та додатком 7 «розрахунок частки використання сплаченого податку за придбаними товарами». В декларації за червень 2012 р. в ряд.19 (від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 - рядок 9)) позивачем було зазначено суму 24 946,00 грн.

15 серпня 2012 позивач в електронній формі направив податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 р. разом з додатками, у рядку 21 якої (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду) зазначив суму 24 946,00 грн.; в ряд.18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) зазначив суму 15 001,00 грн.; в ряд.22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду) зазначив суму 9 945,00 грн.

14 вересня 2012 року службовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Фірма Варіація» за липень 2012 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14.09.2012 №878/15-2/24744490 (далі - Акт перевірки). Згідно з висновком акта перевірки позивачем порушено п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, за результатами виявлено завищення задекларованого бюджетного відшкодування за липень 2012 р. на суму 9945 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за липень 2012 р., платником податку була розрахована сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 9945 грн. у відповідності до вимог п.200.4 ст.200 ПК України.

Позивачем 25.09.2012 було подано заперечення на акт камеральної перевірки, в якому останній просив дозволу на виправлення методологічної помилки шляхом подачі уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за липень 2012 р. (заповнення якого не змінить ніяких показників) та подання уточненого додатку 2 із зазначенням вірного податкового періоду, в якому виникла сума.

Відповідачем 25.09.2012 було направлено повідомлення про запрошення директора та головного бухгалтера ТОВ «Фірма Варіація» для участі в розгляді заперечень до акту камеральної перевірки, яке позивачем було отримане засобами поштового зв'язку 04.10.2012.

Листом відповідача від 01.10.2012 було надано відповідь про результати розгляду заперечення до акту камеральної перевірки, в якому висновки акту камеральної перевірки залишено без змін. Цей лист позивачем було отримано засобом поштового зв'язку 06.10.2012.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 жовтня 2012 року №0008251502 за формою «В1», яким ТОВ «Фірма Варіація» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 9 945,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 486,25 грн.

Позивач заперечує правомірність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача, у зв'язку з чим просить визнати його нечинним з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно підпунктів 4.6.4 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25 листопада 2011 року № 492 (із змінами та доповненнями), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5 пункту 4 розділу V вказаного Порядку встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Таким чином, виходячи із суті бюджетного відшкодування слід зазначити, що умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів.

Отже, сума, розрахована за правилами статті 200 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що упродовж червня-липня 2012 року позивач (Продавець) уклав низку письмових договорів та контрактів з різними контрагентами (Покупцями), предметом яких був продаж товару згідно з додатками до контрактів та договорів.

Факт продажу товару підтверджується наявними в справі видатковими та податковими накладними, що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам чинного законодавства.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний період - червень, липень 2012 р.

На підтвердження продажу товару між позивачем та контрагентами були складені акти виконаних робіт, а також належними чином оформлені рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, вантажно-митні декларації.

Факт оплати в ціні проданого товару та суми ПДВ підтверджується наявними в справі копіями банківських виписок, а також фіскальних і товарних чеків.

Так за даними декларації позивача з ПДВ за червень 2012 року вбачається від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду в сумі 24 946,00 грн. В наступному звітному податковому періоді (липень 2012 р.) суму від"ємного значення в розмірі 24 946,00 грн. було зменшено на суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду.

Залишок від"ємного значення попереднього звітного податкового періоду (червень 2012 р.) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного податкового періоду (липень 2012 р.), становить 9 945,00 грн. Вказана сума була заявлена позивачем до відшкодування шляхом зарахування у зменшення податкового зобов'язання з ПДВ наступних звітних податкових періодів, що підтверджується наявними в справі копіями податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, банківських документів щодо підтвердження фактичної оплати позивачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах.

При цьому, як було вірно зазначено судом першої інстанції, допущення помилки в додатку 2 до декларації з ПДВ за липень 2012 року «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» жодним чином не вплинуло на розрахунки позивача з бюджетом, оскільки зазначені ним дані, які були внесені до податкової декларації, є вірними та підтверджуються наявними цьому доказами.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об"єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.