Постанова № 35844019, 02.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 921/226/13-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області № 12-27/494 від 10.10.2013 року

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року

про відстрочку виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року

за заявою Відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області №12-27/161 від 13.08.2013р.

у справі № 921/226/13-г/6

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль

до відповідача №1 Тернопільської районної державної адміністрації, м. Тернопіль

до відповідача №2 Головного управління Держземагенства у Тернопільській області,м. Тернопіль

до відповідача №3 Тернопільського районного управління юстиції, м. Тернопіль

про визнання незаконною відмови Тернопільської РДА про надання дозволу на зміну виду використання земельних ділянок, визнання права на державну реєстрацію зміни виду використання земельних ділянок та інше

За участю представників:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача -2: Вільотнік Г.С. (довіреність №1-27/25 від 17.07.2013 року);

від відповідача-3: не з'явилися;

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2013 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області № 12-27/494 від 10.10.2013 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги введено замість судді Михалюк О.В. - суддю Данко Л.С., у зв'язку із перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці.

Зважаючи на зайнятість судді Данко Л.С. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги введено замість судді Данко Л.С. - суддю Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року у справі № 921/226/13-г/6 у задоволенні заяви №12-27/161 від 13.08.2013р. Відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області, м. Тернопіль про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі № 921/226/13-г/6 - відмовлено, з огляду на те, що посилання заявника, як на підставу подання зазначеної заяви про відстрочку виконання рішення, на дію мораторію на зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, оскільки рішенням суду від 18.04.2013р. встановлено, що ним змінюється лише вид використання земельної ділянки в рамках цільового призначення земельної ділянки.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду відділ Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області оскаржив її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 12-27/494 від 10.10.2013 року, в якій просить ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року скасувати та задоволити заяву Відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області, м. Тернопіль про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі № 921/226/13-г/6, оскільки вважає таку прийнятою без врахування положень процесуального та матеріального права, окрім того, всупереч положенням статті 33 ГПК України не прийнято до уваги обставини та мотиви, наведені апелянтом, що зумовило порушення його прав, гарантованих ст.22 ГПК України.

На переконання апелянта, місцевим господарським судом не було взято до уваги його твердження про те, що виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року у справі № 921/226/13-г/6 призведе до порушення положень пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України стосовно встановлення мораторію на відчуження (зміну цільового призначення) земельних ділянок, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і тому вважає, що виконати рішення Господарського суду Тернопільської області в частині зобов'язання Головного управління Держземагентства у Тернопільській області внести до Державного земельного кадастру (поземельної книги) відомості про зареєстровані земельні ділянки площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800:01:001:0417) та площею 3,72 га. (кадастровий номер 6125289800:01:001:0418), що знаходяться на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ( за межами населеного пункту) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2016р. , не вбачається можливим.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст.96 ГПК України, позивач подав відзив (б/н від 18.11.2013 року) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з позицією та вимогами апелянта про відстрочку виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року з тих підстав, що не знаходить її обґрунтованою, належною та правомірною, посилаючись на те, що вищезазначене судове рішення набрало законної сили, а тому в порядку ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року є обов'язковим до виконання. Крім того, зазначає, що відстрочення виконання рішення суду до 2016 року завдасть йому значних матеріальних збитків.

В дане судове засідання позивач та відповідачі-1,3 участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. 2 грудня 2013 року в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду поступило клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні.

Зважаючи на ту обставину, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, з врахуванням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, передбаченого ч. 2 ст. 102 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідачів-1,3.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року про відмову у наданні відстрочки у виконанні рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року за заявою відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області №12-27/161 від 13.08.2013р. у справі № 921/226/13-г/6 слід залишити без змін, апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013р. у справі № 921/226/13-г/6 позов задоволено частково, та, з урахуванням ухвали суду від 17.05.2013р. про виправлення описки в рішенні: визнано незаконною відмову Тернопільської районної державної адміністрації дати дозвіл ФОП ОСОБА_2 на зміну виду використання земельних ділянок площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), в межах категорії їх цільового використання, із "землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва)" на "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)"; визнано за ОСОБА_2 право на державну реєстрацію зміни виду використання земельних ділянок площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту), в межах категорії їх цільового використання, із "землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва)" на "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)"; зобов'язано Головне управління Держземагенства у Тернопільській області (вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, код 38303176) внести до Державного земельного кадастру (поземельної книги) відомості про зареєстровані земельні ділянки площею 3,02 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту) щодо виду використання цих земельних ділянок: "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)" та надати ФОП ОСОБА_2 витяги з Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки.

На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області видано наказ б/н від 12.07.2013р. про примусове виконання вищезазначеного рішення суду.

Ухвалою від 22.07.2013 р. проведено заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника: з Головного управління Держземагенства у Тернопільській області на Відділ Держземагенства у Тернопільському районі.

14 серпня 2013 року Відділ Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою №12-27/161 від 13.08.2013р., в якій просить відстрочити виконання рішення суду від 18.04.2013 року у справі №921/226/13-г/6, яким зобов'язано Головне управління Держземагенства у Тернопільській області внести до Державного земельного кадастру (поземельної книги) відомості про зареєстровані земельні ділянки площею 3,02 га кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010417) та площею 3,72 га (кадастровий номер земельної ділянки 6125289800010010418), що розташовані на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (за межами населеного пункту) щодо виду використання цих земельних ділянок: "землі сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва)" та надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 витяги з Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки, оскільки зміна виду використання цих земельних ділянок землі сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва змінить правовий режим земельних ділянок, однак законом встановлено мораторій на вчинення таких дій.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком відстрочення виконання судового рішення.

В розумінні наведеної норми відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Судовою колегію встановлено, що в обґрунтування своєї позиції щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року, скаржник посилається на встановлений п.15 абз. 1 п.п. б) розділ Х "Перехідні положення" ЗК України (з наступними змінами і доповненнями) мораторій на зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і виконати рішення суду від 18.04. 2013 року в частині зобов'язання Головного управління Держземагентства у Тернопільській області внести до Державного земельного кадастру (поземельної книги) відомості про зареєстровані земельні ділянки до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2016р. , не вбачається можливим.

Судовою колегією, перевіряючи доводи скаржника, в частині посилання на п.15 Розділу Х «Перехідних положень» Земельного Кодексу України, встановлено, що цим положенням не допускається до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, однак дії позивача жодним чином не відповідають даному положенню, оскільки, як встановлено, що ведення індивідуального садівництва є одним з видів використання земель сільськогосподарського призначення, як і ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому, при зміні виду використання земельні ділянки не змінять свого цільового призначення, як землі сільськогосподарського призначення (положення статей 19, 22 ЗК України).

Частиною 5 ст.20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

При цьому, у вказаній статті також зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Отже, земельна ділянка сільськогосподарського призначення може використовуватися для різних потреб та у будь-який спосіб, який відповідає категорії земельної ділянки.

Так, відповідно до кодів Класифікації видів цільового призначення земель (затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548) землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися, в тому числі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (підрозділ 01.01), та для індивідуального садівництва (підрозділ 01.05), оскільки такі види цільового призначення земель відносяться до Розділу 01 Секції А - землі сільськогосподарського призначення.

Львівський апеляційний господарський суд не підтримує доводи скаржника в цій частині, оскільки, як встановлено місцевим господарським судом, що в даному випадку не відбувається зміна цільового призначення, а йдеться лише про зміну виду використання земельної ділянки в рамках цільового призначення земельної ділянки, а тому посилання скаржника, як на підставу для відстрочки виконання рішення на дію мораторію на зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, оскільки в даному випадку змінюється лише вид використання земельної ділянки в рамках цільового призначення земельної ділянки, а тому заяву відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області про відстрочку виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року місцевим господарським судом правомірно відхилено, як безпідставно заявлену.

Більш того, як вбачається з рішення господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року наведені підстави уже були предметом дослідження суду під час розгляду справи по суті, рішення господарського суду Тернопільської області від 18.04.2013 року у справі № 921/226/13-г/6 набрало законної сили, не змінено та не скасовано, а тому в порядку ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Також, слід зазначити, що згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2013 року у справі № 921/226/13-г/6 залишити без змін, апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області № 12-27/494 від 10.10.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

повна постанова складена 06.12.2013 року

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.