Ухвала суду № 35843916, 04.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа №805/14217/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. в справі № 805/14217/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, в якому просив скасувати вимогу від 01.08.2013 р. № Ф-02 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2249,45 грн., зобов'язати відповідача припинити щоквартальне нарахування єдиного внеску як особі, якій призначено пенсію за віком, посилаючись на те, що вимога прийнята всупереч ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки він зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку та отримує пенсію за віком.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. позов задоволено частково, визнана неправомірною та скасована вимога про сплату боргу № Ф-02 від 01.08.2013 р., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав неправильного застосування Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині того, що позивачу пенсія призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач не досяг пенсійного віку, а тому відсутні підстави для звільнення його від сплати єдиного внеску.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.05.2006 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку.

Позивач ОСОБА_2 з 26.08.2011 р. є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 26.08.2011 р., отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідачем УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька 01.08.2013 р. прийнята вимога про сплату недоїмки № Ф-02, якою від позивача вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 2249,45 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як особа, яка отримує пенсію за віком, у відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску.

Розглядаючи справу в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

З обставин справи вбачається, що вимога про сплату недоїмки сформована відповідачем у зв'язку з наявністю у позивача, який як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок, недоїмки зі сплати єдиного внеску за перше півріччя 2013 р.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 якого платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Згідно з ч. 4 ст. 4 цього Закону, яка набрала чинності з 06.08.2011 р., особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відтак, з серпня 2011 р. звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлені види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 26 цього Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, на пільгових умовах призначаються саме пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки позивач з 2011 р. є пенсіонером, отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, він у відповідності ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється з серпня 2011 р. від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску за перше півріччя серпня 2011 р., а тому вимога № Ф-02 від 01.08.2013 р. про сплату недоїмки з єдиного внеску є протиправною.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що оскільки позивачу пенсія призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач не досяг пенсійного віку, а тому відсутні підстави для звільнення його від сплати єдиного внеску.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко визначено про звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому законодавець на ставить в залежність звільнення від сплати єдиного внеску від того, чи досягла особа пенсійного віку. Таким чином, в даному випадку немає правового значення підстави призначення пенсії за віком. При цьому колегія суддів звертає увагу, що пенсії, призначені на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є різновидом пенсій за віком.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. в справі № 805/14217/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. в справі № 805/14217/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.