Постанова № 35843498, 03.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа№ 925/1313/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Христич О. В. - представник за довіреністю № 19/9-2727/СП від 06.11.2013

від відповідача: Пахомова О. А. - представник за довіреністю ВТК №977508 від 27.08.2013

від прокуратури: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»

на рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2013

у справі № 925/1313/13 (суддя Кучеренко О. І.)

за позовом Прокурора Кіровоградського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»

про стягнення 220 779,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 42, 86-87), заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 292 383,40 грн. за надані в період з лютого 2013 року по липень 2013 року за договором про закупівлю послуг № 1206000564/890 від 15.06.2012, але неоплачені послуги.

Крім того, під час розгляду справи прокурор звернувся до суду з заявою (в порядку ст. 22 ГПК України) (а.с. 94), в якій просив припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за квітень 2013 року в сумі 71 604 грн. в зв'язку з відмовою прокурора від позовних вимог в цій частині та в частині стягнення заборгованості в розмірі 98 654,40 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення даної суми.

За таких обставин, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 220 779,40 грн. (292 383,40-71 604)

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.10.2013, повний текст якого складений 21.10.2013, у справі № 925/1313/13 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 122 125 грн., провадження у справі в частині стягнення 73 990,80 грн. припинено, в частині стягнення 24 663,60 грн. - відмовлено.

Рішення суду першої інстанцій ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт порушення відповідачем своїх обов'язків по оплаті наданих за умовами спірного договору в червні та в липні 2013 послуг.

Припинення провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 73 990,80 грн. ґрунтується на тому, що вказану суму відповідач перерахував позивачеві після звернення до суду з даним позовом, в той час як відмова у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 24 66360 грн. - на тому, що станом на дату звернення до суду з даним позовом вказана заборгованість була сплачена.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2013 частково і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні 122 125 грн. заборгованості.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» посилається на те, що судом першої інстанції належно не оцінено наданих відповідачем доказів у справі, в зв'язку з чим не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому прийняте судове рішення підлягає перегляду та частковому скасуванню.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що акти наданих прислуг за спірні місяці позивачем на адресу відповідача не направлялись, а надані позивачем акти прийому-здачі виконаних робіт не можуть слугувати належним доказом у справі, так як підписано та затверджено їх не уповноваженою на це особою, яка не представляє сторону «Замовника» за договором.

Крім того, відповідач зазначив про те, що судом першої інстанції, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, прийнято до розгляду позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог без обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, вірніше, без будь-якого розрахунку оспорюваних сум.

Прокурор Кіровоградського району м. Кіровограда в судове засідання представників не направив, про причини неявки представників не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність Прокурора Кіровоградського району м. Кіровограда за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

15.06.2012 позивач як виконавець та Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз», правонаступником якої є відповідач, як замовник уклали договір про закупівлю послуг № 12060000564/890 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати Послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки - Послуги з охорони особливо важливих об'єктів та об'єктів УМГ «Черкаситнасгаз», лот № 2 - послуги з охорони особливо важливих об'єктів КС-16 «Олександрівка», КС-2 «Кіровоградська», КС-3 «Південнобузька» Олександрівського ЛВУМГ, (код ДК 016-97 - 74.60.1), а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити їх вартість.

Згідно з п. 3.1 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1/2117 від 31.05.2013, ціна Договору становить 733 145,80 грн. згідно розрахунку вартості охорони особливо важливих об'єктів Олександрівського ЛВУМГ стаціонарними постами (додаток №2), який є невід'ємною частиною Договору, з них: пост №1 Олександрійське ЛВУМГ КС "Олександрівка" 244 381,93 грн. з ПДВ; пост №2 Олександрійське ЛВУМГ КС «Кіровоградська» 244 381,93 грн. з ПДВ; пост №3 Олександрійське ЛВУМГ КС «Південнобузька» 244 381,93 з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 Договору , з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1/2117 від 31.05.2013, терміни надання послуг - з 19.09.2012 до12-00 год. 22.07.2013 включно.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача проміжними платежами по факту надання послуг протягом 30-ти днів після підписання Акту про надання послуг.

Відповідно до п. 4.2 Договору сума в місяць розраховується від фактичної кількості годин в кожному місяці.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що відповідач в порушення прийнятих на себе за Договором зобов'язань не в повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, і заборгованість відповідача складає 170 258,40 грн.

Зі змісту позовної заяви слідує, що вказана заборгованість виникла за наступні періоди:

- за лютий 2013 року - 0,20 грн.;

- за березень 2013 року - 24 663,80 грн.;

- за квітень 2013 року - 71 604 грн.;

- за травень 2013 року - 73 990,40 грн.

В заявах про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 42, 86-87) прокурор збільшив заявлену до стягнення суму за рахунок збільшення періоду нарахування заборгованості, фактично доповнивши заявлену до стягнення суму заборгованістю за надані в червні (71 604 грн.) та в липні 2013 (до 22.07.2013 включно) (50 521 грн.) послуги в сумі 122 125 грн., з огляду на що загальна сума заявлених до стягнення майнових вимог становить 292 383,40 грн., втім в поданій прокурором заяві (в порідку ст. 22 ГПК України) (а.с. 94) прокурор відмовляється від позовної вимоги про стягнення заборгованості за квітень 2013 в сумі 71 604 грн., з огляду на що, загальна сума майнових вимог, стягнення яких є предметом даного позову, дорівнює становить 220 779,40 грн. (292 383,40-71 604) та становить заборгованість за надані в період лютий - березень та травень - липень 2013 року послуги.

На підтвердження факту надання послуг на заявлену до стягнення суму позивачем до матеріалів справи залучено належним чином засвідчені копії актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг (а.с. 15-17,43-52):

- №115-000162 за березень 2013 на суму 24 663,60 грн. від 31.03.2013, №103-000731 за березень 2013 на суму 24 663,60 від 31.03.2013, № 109-000832 за березень 2013 на суму 24 663,60 грн. від 31.03.2013;

- №103-000965 за квітень 2013 на суму 23 686 грн. від 30.04.2013, №109-001134 за квітень 2013 на суму 23 686 грн. від 30.04.2013, №115-000224 за квітень 2013 на суму 23 686 грн. від 30.04.2013

- №115-000286 за травень 2013 на суму 24 663,60 грн. від 31.05.2013, №103-001228 за травень 2013 на суму 24 663,60 від 31.05.2013, № 109-001445 за травень 2013 на суму 24 663,60 грн. від 31.05.2013;

- №115-000343 за червень 2013 на суму 23 868 грн. від 30.06.2013, №103-001494 за червень 2013 на суму 23 868 від 30.06.2013, № 109-001747 за червень 2013 на суму 23 868 грн. від 30.06.2013;

- №115-000400 з 01-22 липня 2013 на суму 16 840,34 від 22.07.2013, №103-001719 з 01-22 липня 2013 на суму 16 840,33 від 22.07.2013, № 109-002057 з 01-22 липня 2013 на суму 16 840,33 грн. від 22.07.2013.

Загальна сума всіх вказаних актів становить 341 710,60 грн.

На підтвердження факту часткової оплати відповідачем вартості наданих за Договором послуг до матеріалів справи залучено належним чином засвідчені копії платіжних доручень № 1359 від 20.05.2013, № 1360 від 20.05.2013, № 1754 від 08.07.2013, № 2008 від 31.07.2013, № 2009 від 31.07.2013, № 2010 від 31.07.2013, № 2297 від 09.09.2013, № 2313 від 11.09.2013 та № 2314 від 11.09.2013 (а.с. 36-41, 62-64, 73-74, 76-78).

Загальна сума, що її перераховано відповідачем позивачу за вказаними платіжними дорученням, становить 219 585,60 грн.

Отже, неоплаченими залишились послуги, надані в червні - липні 2013, на загальну суму 122 125 грн. (341 710,60-219 585,60).

При цьому, зі змісту наявних в матеріалах справи платіжних доручень слідує, що:

- надані в березні 2013 послуги відповідач оплатив платіжними дорученнями № 1359 від 20.05.2013, № 1360 від 20.05.2013, № 1754 від 08.07.2013;

- надані в квітні 2013 послуги відповідач оплатив платіжними дорученнями № 2008 від 31.07.2013, № 2009 від 31.07.2013, № 2010 від 31.07.2013;

- надані в травні 2013 послуги відповідач оплатив платіжними дорученнями № 2297 від 09.09.2013, № 2313 від 11.09.2013 та № 2314 від 11.09.2013.

Враховуючи, що з даним позовом прокурор звернувся до суду 14.08.2013, про що свідчить відмітка відділення зв'язку на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду, частина з заявленої до стягнення суми, а саме, вартість наданих в лютому та березні 2013 року послуг на загальну суму 24 664 грн. (0,20+24 663,8=24 664 грн.), станом на дату звернення позивача до суду вже була сплачена.

Крім того, після подачі прокурором позову відповідачем в рахунок оплати наданих в травні 2013 послуг сплачено 73 990,80 грн. (платіжні доручення №2297 від 09.09.2013, №2313 від 11.09.2013 та №2314 від 11.09.2013).

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п. 4.4. вказаної Постанови, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 73 990,80 грн. з підстав п. 1-1 ст. 80 ГПК України, згідно з яким господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Разом з тим, судом першої інстанції при визначенні суми, в задоволенні якої слід відмовити, помилково зазначено не 24 664 грн., а 24 663,60 грн., в зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні, відмовляється в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24 664 грн. (0,20+24 663,8=24 664 грн.), який на дату звернення прокурора до суду був відсутній.

Щодо посилань відповідача на те, що акти наданих послуг за спірні місяці позивачем на адресу відповідача не надавались, а надані позивачем акти прийому-здачі виконаних робіт не можуть слугувати належним доказом у справі, так як підписано та затверджено їх не уповноваженою на це особою, яка не представляє сторону «Замовника» за Договором, слід зазначити таке.

Враховуючи, що послуги, надані позивачем у квітні - травні 2013 року, відповідачем оплачені, повноваження особи, що підписала акти прийому-здачі за ці місяці від відповідача, а саме Марієнко Р. П., відповідачем не заперечуються.

Проте, як слідує з наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за червень та липень 2013, вказані акти з боку відповідача підписані також Марієнко Р. П., і відповідачем не надано доказів того, що вказана особа не мала повноважень на підписання цих актів.

Водночас слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Тобто, юридична особа підтверджує своє волевиявлення з вчинення правочину своєю печаткою.

Доказів того, що печатка відповідача, відтиск якої міститься на вищезгаданих актах, вибула з його володіння в результаті злочинних дій третіх осіб, суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним, що спірні акти свідчать про прийняття відповідачем спірних робіт без жодних зауважень.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг, до яких за своєю правовою природою відноситься Договір, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані за Договором в червні - липні 2013 року послуги на загальну суму 122 125 грн. грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача в оплату наданих за послуг 122 125 грн. Рішення суду першої інстанцій в цій частині залишається без змін.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2013 у справі № 925/1313/13 підлягає зміні, позов задовольняється частково - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 122 125 грн. грн., провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 73 990,80 грн., припиняється, в задоволенні позовних вимог про стягнення 24 664 грн. відмовляється. Судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених майнових вимог.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» задоволенню не підлягає, витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» на рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2013 у справі № 925/1313/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2013 у справі № 925/1313/13 змінити.

3. Викласти п. 4 резолютивної частини рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2013 у справі № 925/1313/13 в наступній редакції:

«4. В частині стягнення 24 664 грн. - відмовити.»

4. Повернути до господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1313/13.

Повний текст постанови складено: 09.12.2013

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна