Постанова № 35842341, 12.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/3242/13-a

категорія 10.1

12 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги №Ф 11 від 21.02.2013 р.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області щодо винесення вимоги № Ф 11 від 21.02.2013 року про сплату боргу в сумі 5286,56 грн. та скасувати її. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.01.2011 року є особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, та, будучи фізичною особою-підприємцем, водночас є пенсіонером за віком, а тому відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що у неї відсутня заборгованість перед УПФУ в Ємільчинському районі. Зазначила, що винесена управлінням вимога № Ф-29 від 20 січня 2012 року про сплату боргу в сумі 4010,30 грн. скасована постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року у частині сплати недоїмки у розмірі 1698,23 грн., а в частині не скасованої вимоги заборгованість розміром 2312,07 грн. була сплачена позивачем згідно квитанції від 05.06.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і просив у його задоволенні відмовити. Пояснив, що оскаржувана вимога була сформована на підставі вимоги № Ф-29 від 20 січня 2012 року про сплату боргу на залишок суми недоїмки в розмірі 2312,07 грн. та на підставі поданого позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску розміром 2255,85 грн. за 2012 рік.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області і одночасно отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Управлінням Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області 21 лютого 2013 року було винесено вимогу про сплату відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені, який виник станом на 21 лютого 2013 року в розмірі 5286,56 грн.( а.с.20).

Суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо правомірності формування оскаржуваної вимоги.

З приводу посилань представника управління, що в оскаржувану вимогу увійшла сума недоїмки в розмірі 2312,07 грн., згідно вимоги № Ф-29 від 20 січня 2012 року, судом встановлено наступне.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року по справі № 806/565/13-а, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 року, скасувано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області № Ф-29 від 20 січня 2012 року у частині сплати недоїмки у розмірі 1698, 23 грн. В решті позовних вимог, а саме щодо сплати недоїмки в розмірі 2312,07 грн. - відмовлено.

Водночас як вбачається з постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року по справі № 806/726/13-а, яка набрала законної сили, в задоволенні позову УПФУ в Ємільчинському районі до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 4010,30 грн. єдиного внеску відмовлено. Зі змісту вказаної постанови видно, що підставою для звернення до суду щодо стягнення вказаної сума заборгованості по єдиному внеску слугувала надіслана відповідачу вимога № 29 від 20 січня 2012 року. Вказане рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 сплатила недоїмку по єдиному внеску за 2011 рік, що підтверджується квитанцією від 05.06.2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, включення в оскаржувану вимогу суми недоїмки в розмірі 2312,07 грн. є протиправним.

Що стосується доводів представника відповідача стосовно включення в оскаржувану вимогу заборгованості в розмірі 2255,85 грн., відповідно до наданого позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску 2012 рік, судом зазначається наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI, яка набрала законної сили 06 серпня 2011 року, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Разом з тим, відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом безспірно встановлено, що 04.12.2008 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ( а.с. 15).

Тому враховуючи положення вище вказаної ч.4 ст. 4 Закону № 2464-VI позивач звільняється від сплати за себе єдиного внеску, оскільки є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію. Разом з тим від позивача до УПФУ в Ємільчинському районі не надходила добровільна згода (заява) на участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що є виключною умовою набуття статусу платника єдиного внеску. На думку суду подання лише самої звітності не є достатньою підставою для набуття такого статусу та обов'язку сплачувати відповідні внески.

Таким чином, дії відповідача по формуванню спірної вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, що свідчить про їх протиправність.

Крім того, частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем всупереч статті 71 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності спірного рішення (вимоги).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області щодо винесення вимоги № Ф-11 від 21 лютого 2013 року є протиправними, вимога підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області щодо винесення вимоги № Ф 11, від 21.02.2013року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 5286грн. 56коп.

Визнати нечинною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області № Ф 11 від 21.02.2013року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 15 листопада 2013 р.