Рішення № 35841471, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14528/13 02.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова"

про стягнення 176 673,13 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель"

про відшкодування витрат на усунення недоліків робіт

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Петрик С.А.

від відповідача (за первісним позовом): Терещенко Г.В., Новик О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості на суму 165 737,40 грн., 3% річних - 1 833,98 грн., пеня - 9 101,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду №1 від 02.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

20.08.2013р. через загальний відділ діловодства Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" подало зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з позивача (за первісним позовом) вартість робіт у сумі 81 338,00 грн. по усуненню недоліків у виконаних позивачем роботах. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем (за первісним позовом) були допущені недоліки/дефекти у виконанні робіт з утилізації золи та останній ухилявся від усунення таких недоліків/дефектів, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" було залучено іншого підрядника та усунуто недоліки за власні кошти.

Частиною 5 ст. 22 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Згідно зі ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

За таких обставин, враховуючи, що зустрічна позовна заява відповідача (за первісним позовом) подана до початку розгляду справи по суті, суд прийняв подану заяву до розгляду.

20.08.2013 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача (за первісним позовом) подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що позивачем (за первісним позовом) роботи було виконано неякісно, оскільки виявлені та зафіксовані недоліки, які так і не були усунуті останнім.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. судом оголошувалась перерва до 17.09.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 17.09.2012 р. представник позивача (за первісним позовом) подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти позову заперечив та пояснив, той факт, що відповідач (за первісним позовом) одразу після виконання робіт не заявив позивачу про виявлені недоліки, а повідомив його про це тільки через півроку після одержання копії позовної заяви, що відповідно в силу положень ст. 853 ЦК України позбавляє відповідача (за первісним позовом) права на посилання на можливі недоліки в роботах.

У судовому засіданні 17.09.2013 р. та 01.10.2013 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 01.10.2013 р. та 10.10.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

09.10.2013 р. через загальний відділ діловодства представники сторін подали клопотання з переліком питань для дослідження судовому експерту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 р. призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.

13.11.2013 р. матеріали справи № 910/14528/13 надійшли до Господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з відсутністю відповідної судово-експертної методики щодо визначення термінів виконання будівельних робіт та їх виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 р. поновлено провадження у справі № 910/14528/13 та призначено до розгляду на 02.12.2013 р. за участю представників сторін.

02.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача (за первісним позовом) подав доповнення до відзиву на позовну заяву.

У даному судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) підтримав заявлені позовні вимоги за первісним позовом та заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представники відповідача (за первісним позовом) заперечували проти задоволення позовних вимог за первісним позовом та просили задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель" (далі-підрядник) та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" (далі-замовник) укладено договір підряду №1, предметом якого є комплекс робіт по утилізації золи на золонакопичувачі №2, №3 КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ Фірма "ТехНова", який позивач (за первісним позовом) зобов'язався виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами в обумовлені договором строки.

Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна визначена як динамічна і становить 240 000,00 грн.

Згідно п. 5.2.3. договору позивач складає та передає для підписання відповідачу акт виконаних робіт (КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 7.2 договору відповідач на протязі 3-х банківських днів з дати підписання договору здійснює попередню оплату в розмірі 50 000,00 грн. на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату робіт.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що відполвідач здійснює щомісяця платежі в розмірі 100% вартості виконаних робіт протягом 5 календарних днів на підставі підписаних повноважними представниками сторін: - акта виконаних робіт (форма КБ-2в); - довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

У п. 8.1. договору сторони погодили, що позивач до 25 числа звітного місяця складає та передає уповноваженому представникові відповідача акт приймання виконаних робіт (форм КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п. 8.2. договору відповідач протягом 3-х робочих днів перевіряє акт виконаних робіт та приймає, не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним, завірений примірник акту в частині фактично виконаних робіт та правильності застосованих розцінок та розрахунків.

Згідно п. 8.4. договору, якщо при прийнятті об'єкту в експлуатацію виявлено недоліки, що виникли з вини позивача, то сторони складають акт про дефекти та графік їх усунення. Дані недоліки та дефекти усуваються за рахунок позивача.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що за порушення термінів фінансування робіт, даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості таких робіт.

Як стверджує позивач (за первісним позовом), ним було виконано робіт на об'єкті на загальну суму 165 737,40 грн., що підтверджується підписаним актом №1 приймання виконаних робіт за січень 2013 р. (форма КБ-2в) та підписаною довідкою про вартість виконаних робіт за січень 2013 р. (форма КБ-3) та актами приймання виконаних робіт №2, №3 за лютий 2013 р., які, як вказує позивач (за первісним позовом), безпідставно не підписані відповідачем (за первісним позовом) (копії в матеріалах справи).

Також позивач (за первісним позовом) зазначає, що відповідач не провів оплати виконаних робіт на суму 176 673,13 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач (за первісним позовом) зазначає, що відповідач неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду №1 від 02.01.2013 р., в результаті чого за останнім утворилася заборгованість у сумі 176 673,13 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 833,98 грн. - 3% річних та 9 101,75 грн. - пені.

В обґрунтування зустрічного позову, позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що позивачем (за первісним позовом) були допущені недоліки/дефекти у виконанні робіт з утилізації золи та останній ухилявся від усунення таких недоліків/дефектів, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" було залучено іншого підрядника та усунуто недоліки за власні кошти, в результаті чого відповідачем (за первісним позовом) понесені збитки на суму 81 338,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №1 від 02.01.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав за договором робіт належним чином на суму 106 407,83 грн., які прийняті відповідачем за актом №1 приймання виконаних робіт за січень 2013 р. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт за січень 2013 р. (форма КБ-3), без зауважень щодо кількості та якості на вказану суму та підписані представниками підприємств і скріплені їх печатками.

Як вказує позивач, ним неодноразово направлялись для підписання акти виконаних робіт №2, №3 за лютий 2013 р. та довідки про вартість виконаних робіт, проте відповідач їх не підписав та не надав обґрунтовану відмову у їх підписанні.

З матеріалів справи вбачається що вказані акти позивачем направлялися лише 31.05.2013р., що підтверджується фіскальним чеком №1404 від 31.05.2013 р. та описом вкладення у цінний лист.

Судом також встановлено, що 25.06.2013 р. відповідачем (за первісним позовом) було складено акт про виявлені дефекти у виконанні робіт з утилізації золи на золонакопичувачі №2, яким було встановлено наявні недоліки у виконаних позивачем роботах.

Вказаний акт відповідачем було направлено позивачеві 26.06.2013 р., що підтверджується копією фіскального чеку №1563 від 26.06.2013 р. та опису вкладення у цінний лист.

Щодо протоколу виїзного огляду золонакопичувача №2, який було складено 19.03.2013 р., то суд не приймає вказаний протокол до уваги, оскільки такий протокол не направлявся позивачеві, доказів зворотного суду не надано.

Відповідач для усунення допущених позивачем недоліків робіт, за власних рахунок залучив третю особу, уклавши договір підряду №01/07/13 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ-ПРОМ». Загальна вартість витрат, понесених відповідачем склала 81 338,00 грн. (копія договору - у матеріалах справи).

Так, згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, позивачем було виконано замовлені відповідачем підрядні роботи на суму 106 407,83 грн., які було прийнято відповідачем без зауважень по акту приймання робіт №1 за січень 2013 р., при цьому, про наявність недоліків у виконаних роботах за вказаним актом відповідачем в розумні строки не заявлялось.

Щодо не підписання відповідачем актів приймання робіт №2, №3 за лютий 2013 р., то останній обґрунтовано не підписав вказані акти, використавши надане законодавством право не підписувати акти, у випадку виявлення недоліків у роботах, про які своєчасно було заявлено позивачеві.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За таких умов, спростовується твердження відповідача (за первісним позовом), що позивачем (за первісним позовом) виконано неякісно робіт на суму 106 407,83 грн. за актом №1 за січень 2013 р., а також спростовуються твердження позивача (за первісним позовом) про безпідставне не підписання відповідачем (за первісним позовом) актів приймання робіт №2, №3 за лютий 2013 р.

Відповідач (за первісним позовом) за виконані належним чином роботи позивачем (за первісним позовом) на суму 106 407,83 грн. не розрахувався, в результаті чого заборгував вказану суму позивачеві.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач (за первісним позовом) не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт на суму 106 407,83 грн. та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду №1 від 02.01.2013 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення 106 407,83 грн. заборгованості.

Також, позивач (за первісним позовом) просить стягнути з відповідача 1 833,98 грн. 3% річних та 9 101,75 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних і встановив, що в останньому допущено помилки у розмірі наявної заборгованості та визначенні моменту початку прострочення грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних в розмірі 1 281,85 грн. та сума пені в розмірі 6 380,10 грн. за період з 08.01.2013 р. по 19.06.2013 р.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) вартість виконаних позивачем робіт по усуненню недоліків/дефектів у сумі 81 338,00 грн., які фактично обґрунтовані позивачем як збитки, суд відзначає наступне.

Частиною 1,2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу за зустрічним позовом потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013 р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Чи в повному обсязі виконано Товариство з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель" роботи по утилізації золи на золонакопичувачі №2 та №3 КЕП «Чернігівська ТЕЦ «ТОВ фірми «Технова», передбачені за договором підряду №1 від 02.01.2013 р.?

2) Чи містяться недоліки в роботах, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель" за договором підряду №1 від 02.01.2013 р.? За наявності, вказати їх фактичний розмір в грошовому еквіваленті.

3) Яка вартість робіт, необхідних для усунення недоліків, допущених за договором підряду №1 від 02.01.2013 р.?

До Господарського суду міста Києва надійшов лист №11208/13-42/11209/13-43 від 01.11.2013 р., в якому судовий експерт повідомляє, що встановити фактично на теперішній час виконання або невиконання ТОВ "НТЛ Гостомель" робіт з утилізації золи на золонакопичувачі №2 КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" в м. Чернігові (за матеріалами справи проводились у січні-лютому 2013 року), наявність або відсутність недоліків/дефектів у даних роботах, які згідно документальних даних усунені іншою підрядною організацією, за результатами самостійного проведення обстеження - неможливо. Отже, надати відповіді на поставлені в ухвалі суду питання, враховуючи відсутність відповідної судово-експертної методики щодо визначення термінів виконання будівельних робіт, а також їх виконавця, не вбачається за можливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: - безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; - пропорційного зменшення ціни роботи; - відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (за зустрічним позовом) не доведено факту можливого неякісного виконання робіт відповідачем (за зустрічним позовом) та не надано суду доказів понесення ним витрат на усунення недоліків, що виключає можливість стягнення збитків замовника в розумінні ст. 858 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 38, кв. 36, ідентифікаційний код - 24100060) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЛ Гостомель" (08290, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Леніна, буд. 362, ідентифікаційний код - 35023629) 106 407 (сто шість тисяч чотириста сім) грн. 83 коп. заборгованості, 1 281 (одну тисячу двісті вісімдесят одну) грн. 85 коп. - 3% річних, 6 380 (шість тисяч триста вісімдесят) грн. 10 коп. - пені та 2 281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 39 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.12.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.