Рішення № 35841460, 05.12.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р. Справа № 909/1305/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна",

вул. Стрілецька, 11, м.Ходорів, Жидачівський район,

Львівська область, 81750;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

про: стягнення заборгованості в сумі 7 200,23грн., з яких: 5 754,00грн. - основний борг,

1 199,36грн. - пеня, 246,87грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, (довіреність № б\н від 24.10.13р.), (свідоцтво НОМЕР_2 від 06.07.05р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Дунапак-Україна", звернувся до господарського суду Івано - Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ФО-П ОСОБА_1, заборгованість в сумі 7 200,23грн., з яких: 5 754,00грн. - основний борг, 1 199,36грн. - пеня, 246,87грн. - 3% річних.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки №1909/01 від 19.09.11р., згідно умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видатковій накладній №387 від 26.04.12р., товаро - транспортній накладній №Р387 від 26.04.13р., гофрокартонну продукцію (піца "Любава" з друком 303*303*35) на суму 5 754,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриману продукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 5 754,00грн.;

- п. 5.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 1 199,36грн. - пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких, позивачу нараховано 246,87грн. - 3% річних;

- норми ст.ст.525, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 12.11.13р., від 19.11.13р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (Постачальник/ позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки №1909/01 від 19.09.11р.

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов"язується поставити і передати у власність Покупця гофрокартонну продукцію (товар), а Покупець зобов"язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Найменування, асортимент, кількість, обсяг, термін поставки кожної партії товару погоджується сторонами до початку поставки та вказується у Специфікаціях, що є невід"ємними частинами цього Договору (п. 1.2. Договору).

Специфікацією № 1 від 19.09.11р. до Договору обумовлено найменування товару - гофрокороб для піци з друком "Любава" 303*303*35мм, матеріал Е-11TWT3-1, ціна без ПДВ - 1,37грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що Покупець зобов"язаний здійснити передоплату у розмірі 30% від погодженої партії товару на протязі 5-ти денного терміну з моменту отримання рахунку фактури, та післяоплату за поставлений товар у розмірі 70% вартості даної партії товару на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видатковій накладній №387 від 26.04.12р. гофрокартонну продукцію (піца "Любава" з друком 303*303*35) в кількості 3 500 шт., на суму 5 754,00грн. Факт поставки гофрокартонної продукції на суму 5 754,00грн. підтверджується товаро - транспортною накладною №Р387 від 26.04.13р.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткової накладної №387 від 26.04.12р., товаро - транспортної накладної №Р387 від 26.04.13р., які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Постачальником Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриману гофрокартонну продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5 754,00грн.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача боргу за поставлену продукцію, обумовлену Договором, в сумі 5 754,00грн.

Станом на 05.12.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір поставки №1909/01 від 19.09.11р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. ч.1, 4 ст.538 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 5 754,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору, встановлено, що за порушення термінів по оплаті кожної конкретної партії товару, Покупець зобов"язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого але не оплаченого товару за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється на протязі усього періоду прострочення виконання зобов"язання від його тривалості.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.5.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу 1 199,36грн. - пені, 246,87грн. - 3% річних (розрахунок а.с.10-11).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та 3% річних. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня підлягає стягненню за період з 29.05.12р. по 30.10.13р. в сумі 1 199, 36грн. та 3% річних в сумі 245,65грн. за аналогічний період (розрахунок а.с. 39-40).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 754,00грн. - заборгованості, 1 199, 36грн. - пені, 245,65грн. - 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення 6,45грн. - пені, 1,22грн.- 3 % річних, слід відмовити.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, в склад судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. Враховуючи, що витрати, пов"язані з наданням послуг адвоката є судовими витратами, вони відшкодовуються лише сторонами.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались за наявності документального підтвердження таких витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об"єднанням, доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р.).

В даному випадку, стороною доведено та документально підтверджено оплату послуг адвоката в сумі 1 500,00грн. Даний факт підтверджує Договір про надання юридичних послуг від 24.10.2013р, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 06.07.2005р., платіжне доручення №400250508 від 05.11.2013р.

Разом з тим, в силу ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката, підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 1 498,35грн.

Крім того, згідно ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правило ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною ставкою (абз. 4 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р.).

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 720,50грн., за правилами ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 1 718,60грн. - судового збору, стягнути з відповідача на користь позивача; 1,90грн.- судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 538, 599, 611, 625, 629, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст., 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ "Дунапак-Україна" до відповідача ФО-П ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 7 200,23грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", вул. Стрілецька, 11, м.Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 81750 (ідентифікаційний код 30028622) 5 754,00грн. (п"ять тисяч сімсот п"ятдесят чотири грн. 00коп.) - заборгованості, 1 199, 36грн. (одну тисячу сто дев"яносто дев"ять грн. 36 коп.) - пені, 245,65грн. (двісті сорок п"ять грн. 65коп.) - 3% річних, 1 718,60грн. (одну тисячу сімсот вісімнадцять грн. 60коп.) - судового збору, 1 498,35грн. (одну тисячу чотириста дев"яносто вісім грн. 35коп.) - витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.13р.

Суддя С.Кобецька