Постанова № 35841072, 04.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8828/12

категорія 8.2

04 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

за участі секретаря - Длугаш О.В.,

та представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.12.2012 р. №0000199222, №0000200222, №0000201222 та №0000202222.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Житомирі про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.12.2012 р. №0000199222, №0000200222, №0000201222 та №0000202222. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що всі фінансово-господарські операції з контрагентами оформлені належним чином відповідними первинними документами, своєчасно та повно відображені в бухгалтерському та податковому обліку, а тому висновки податкового органу про донарахування податків є безпідставними. Також позивач вказує на те, що твердження відповідача щодо порушення підприємством порядку визначення сум податкового кредиту ґрунтуються лише на сумнівних припущеннях фіктивності здійснення суб'єктами господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Під час судового розгляду справи первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Житомирі Житомирської області ДПС замінено її правонаступником - Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позові, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечила з підстав викладених в письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у листопаді 2012 року працівниками ДПІ у м. Житомирі було проведено планову документальну виїзну перевірку ДП «Житомирська мехколона» ПАТ «Київсільелектро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р.

Складено акт перевірки від 16.11.2012 року № 5212/22- 2/00132405/0110.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст.138, п. 139.1 ст.139 ПК України, а саме - занижено податок на прибуток на загальну суму 1034043 грн.;

- п.4.1 ст. 4, пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2,пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, а саме - занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету в сумі 841125 грн.;

- завищено залишок від`ємного значення ПДВ по р.26 декларації з ПДВ за лютий 2011 року на 281 грн., завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду поточного періоду р.24 Декларації з ПДВ за березень 2011 року в сумі 332 грн., серпень в сумі 78676 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.12.12 року:

- № 0000199222 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1242733 грн., в тому числі 1034043 грн. - основний платіж та 208690 грн.- штрафна санкція;

- № 0000200222 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1067808 грн., в тому числі 841125 грн. - основний платіж та 226583 грн. - штрафна санкція.

- № 0000201222 про зменшення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість по рядку 26 Декларації на загальну суму 281 грн.;

- № 0000202222 про зменшення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного періоду ряд. 24 Декларації на загальну суму 79008 грн., в т.ч. березень 2011 року - 332грн., серпень 2011 року - 78676 грн.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до висновку про обгрунтованість частини позовних вимог позивача з огляду на наступне.

Стосовно зменшення витрат в розмірі 265730 грн. за II кв. 2011 року та податкового кредиту в розмірі 53146 грн. в травні 2011 року по операціях з придбання у ТОВ "АРС Трейд" товарно - матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що 04.05.2011 року ДП "Житомирська мехколона" уклала з ТОВ "АРС Трейд" договір поставки № 10405/49.

Згідно договору позивач придбав товари (затискачі, ковпачки кінцеві) на загальну суму 318876,31грн. вт.ч. ПДВ - 53146грн.

Відповідно до договору поставки, постачальник ТОВ "АРС Трейд" був зобов`язаний поставити покупцеві електротехнічну продукцію, на умовах FCA м. Київ.

Розрахунки за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Заборгованість на момент проведення перевірки відсутня.

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договір поставки № 10405/49 від 04.05.2011 року, видаткові накладні, податкові накладні, витяг з журналу реєстрації доручень, товарно - транспортна накладна, витяги з книги заявок на транспорт, картка обліку роботи вантажного автомобіля за травень 2011 р.

На підтвердження свого висновку про завищення валових витрат та безпідставність формування податкового кредиту представники податкового органу послались на нікчемність даного договору, з огляду на безтоварність операцій, відсутність товарно-транспортних накладних на постачання товару, неможливість проведення зустрічної перевірки вказаного контрагента в зв`язку з тим, що згідно бази АІС «РПП» вказаний контрагент має стан 14 - визначено банкрутом.

Стосовно зменшення витрат в розмірі 11659 грн. та податкового кредиту в розмірі 2332 грн. по операціях з придбання у ТОВ "Сорс - Інвест" товарно -матеріальних цінностей. Встановлено, що 5 січня 2010 року та 01.01.11 року ДП "Житомирська мехколона" уклала з ТОВ "Сорс - Інвест" договори поставки (молочної продукції) № б\н та № А-69 відповідно.

Згідно вказаних договорів позивач придбав у ТОВ "Сорс - Інвест" товари на зангальну суму 13991грн. вт.ч. ПДВ -2332грн.

Відповідно до договорів поставки постачальник ТОВ "Сорс - Інвест" був зобов`язаний поставити покупцеві товар згідно накладних у відповідності до отриманих замовлень. Товар поставлявся на умовах DDP.

Відповідно до бугалтерського проведення продукція оприбуткована та рахувалась на бухгалтерських рахунках Дт. 282 Кт. 631 в 2 півріччі 2010 та 2011рр.

Розрахунки між суб`єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Заборгованість на момент проведення перевірки відсутня.

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи поставки та руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні.

Підставою виключення зі складу валових витрат та зняття податкового кредиту по вказаних операціях, податковий орган зазначив неможливість проведення зустрічної перевірки вказаного контрагента в зв`язку з ненадходженням суб`єкта господарювання за юридичною адресою.

Стосовно зменшення витрат в розмірі 1097360 грн. та податкового кредиту в розмірі 118945 грн. по контрагенту ТОВ «Буд- Перспектива».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Буд-Перспектива» було укладено ряд договорів субпідряду 03/05-01 від 03.05.2011р., №03/05-02 від 03.05.2011р., 01/08-03 від 01.08.2011 р, № 01/08-06 від 01.08.2011р, № 01/08- 02 від 01.08.2011р, 01/08-01 від 01.08.2011р., № 03/05-03 від 03.05.2011р, № 01/08-04 від 01.08.2011р., № 28/11-01 від 28.11.2011р., № 28/11-02 від 28.11.2011р., № 28/11-03 від 28.11.2011р., та договір № 01/08-05 від 01.08.2011 р..

ТОВ «Буд-Перспектива» (субпідрядником) на виконання вищевказаних договорів, надано ДП «Житомирська мехколона» (генпідряднику) будівельно-монтажні роботи по реконструкції об`єктів та договору № 01/08-05 від 01.08.2011 р. на виконання будівельно - монтажних робіт по зовнішньому електропостачанню водофільтрованої станції в 2011 році на загальну суму 1316828,98 грн., в т.ч. ПДВ 219472 грн.

Згідно вказаних договорів субпідрядник зобов`язується своїми силами та засобами відповідно до проектно-кошторисної документації виконати будівельно-монтажні роботи по конкретно визначеним об`єктам, а генпідрядник прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору (р. 1 Предмет договору).

В розділі 2 договору визначено загальну вартість робіт по кожному об`єкту, кошториси є твердими.

Згідно р.4 «Проведення розрахунків, приймання виконаних робіт» підставою для оплати виконаних робіт є відповідний акт належним чином виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписуються сторонами та засвідчуються печатками. Визначено порядок та строки оплати.

З метою підтвердження факту передачі виконаних субпідрядних робіт відповідно до умов укладених договорів субпідряда між суб»єктами господарювання належним чином оформлено акти виконаних робіт (форма КБ-2В), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3)

ДП «Житомирська мехколона» включено до складу податкового кредиту всі суми податку з вартості отриманих робіт на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Оплата за отримані субпідрядні роботи проведена в безготівковій формі в повному обсязі. Факт оплати підтверджується рухом коштів по банку.

В подальшому виконані товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива» будівельно-монтажні роботи використані при здійснені робіт для ПАТ «Миколаївобленерго», ПАТ ЕК Хмельницькобленерго, ПАТ «Миронівський хлібопродукт», що підтверджується наступним: в кожному акті виконаних робіт (форма КБ-2В), довідках про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) по придбаним субпідрядним роботам зазначено, хто є замовником вказаних робіт, актами виконаних робіт (форма КБ-2В), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) - що були ДП «Житомирська мехколона» реалізовани ПАТ «Миколаївобленерго», ПАТ ЕК Хмельницькобленерго, ПАТ «Миронівський хлібопродукт», включені до складу доходів та з вартості яких було належним чином сплачено податки до бюджету.

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи поставки та руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-2в та акти КБ-2.

Підставою виключення зі складу валових витрат та зняття податкового кредиту по вказаних операціях, податковий орган зазначив нікчемність договорів, акт перевірки ДПІ у Печерському р-ні м. Києва по ТОВ «Легіон Трейд» № 1280/23-6/37192806 від 21.09.2011 року та порушення кримінально справи відносно директора ТОВ «Буд- Перспектива» - ОСОБА_1

Стосовно зменшення витрат 3 кв. 2010 року в розмірі 623422 грн., понесених в зв`язку з придбанням виконаних будівельних робіт по контрагенту ПП "Співдружність-Кентавр" та податку на додану вартість в складі податкового кредиту, в розмірі 124685 грн. в липні 2010 року.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Співдружність-Кентавр" було укладено ряд договорів субпідряду в капітальному будівництву: № 10-сп/04 від 12.04.2010 р., № 16-сп/б від 20.05.2010р., № 18-сп/б від 20.05.2010р.

ТОВ «Буд-Перспектива» (субпідрядником) на виконання вищевказаних договорів, надано ДП «Житомирська мехколона» (генпідряднику) будівельно-монтажні роботи по реконструкції об`єктів на загальну суму 748107 грн., в т.ч. ПДВ 124685 грн.

Згідно вказаних договорів субпідрядник зобов`язується своїми силами та засобами відповідно до проектно-кошторисної документації виконати будівельно-монтажні роботи по конкретно визначеним об`єктам, а генпідрядник прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору (р. 1 Предмет договору).

Вказані роботи виконувалися згідно договорів, укладених генпідрядником ДП "Житомирська механізована колона" для замовників ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», ЦЕС ДП «НЕК Укренерго», ТОВ»Житомиренергобуд».

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи поставки та руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та акти КБ-2, платіжні доручення, картка рахунку 633.

Підставою виключення зі складу валових витрат та зняття податкового кредиту по вказаних операціях, податковий орган зазначив акт планової перевірки ДП «Житомирська мехколона» від 14.10.2010р. № 7861/23-1/00132405/0110.

Стосовно зменшення перевіркою витрат в розмірі 1679629 грн. та податкового кредиту в розмірі 335925, 78 грн. по контрагенту ТОВ "Інформ Юст".

Встановлено, що між ДП «Житомирська мехколона» та ТОВ "Інформ Юст" укладено договори :

-№ 29/08 від 30.08.2010 року оренди транспортних засобів з додатками №№ 1,2 «Перелік техніки, наданої в оренду» та додатком № 3 «Протокол узгодження договірної ціни на надання оренди устаткування»

-№ 39\09 від 03.09.2010 року, предметом якого є надання інформаційно- консультаційних послуг з моніторингу ринку будівельно-монтажних робіт, моніторингу ринку будівельних матеріалів, моніторингу ринку будівельних машин і механізмів, зміни законодавчої бази, юридичні послуги.

Постачальником ТОВ "Інформ Юст" на виконання договірних зобов'язань поставлено позивачу обумовлені договором послуги з оренди машин, механізмів, устаткування та інвормаційно-консультаційні послуги з моніторингу будівельно-монтажних робіт та будівельних матеріалів на загальну суму 2015554,68 грн., в т.ч. ПДВ 335925, 78 грн., про що складено акти прийому - передачі наданих послуг.

ТОВ "Інформ Юст" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 335926, 78 грн.

ДП «Житомирська мехколона» проведено оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів контрагенту на повну суму поставки, що підтверджується випискою банку по рахунку та актом перевірки.

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи поставки та руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договори, акти прийому - передачі наданих послуг, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи.

Підставою виключення зі складу валових витрат та зняття податкового кредиту по вказаних операціях, податковий орган зазначив нікчемність угод між контрагентами, порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ "Інформ Юст" - ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України та анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Зменшення витрат в розмірі 342459 грн. та податкового кредиту в розмірі 68493 грн. по контрагенту ТОВ «Альфа - буд-2005».

Встановлено, що між ДП «Житомирська мехколона» та ТОВ «Альфа- буд-2005» укладено договір поставки № 22 від 12.04.2010р.

На виконання даного договору ТОВ «Альфа-буд-2005» (постачальником) реалізовано ДП «Житомирська мехколона» (покупцю ) кабельно - проводникову продукцію на загальну суму 410950, 64 грн., в т.ч. ПДВ 68491,77 грн.

ТОВ «Альфа - буд-2005» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 68491,77 грн.

ДП «Житомирська мехколона» проведено оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів контрагенту на повну суму поставки, що підтверджується випискою банку по рахунку та актом перевірки.

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи поставки та руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договори, акти прийому - передачі наданих послуг, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи.

Підставою виключення зі складу валових витрат та зняття податкового кредиту по вказаних операціях, податковий орган зазначив нікчемність угод між контрагентами, порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Альфа-буд-2005» - ОСОБА_4 за ч. 1 та ч.4 ст.358 КК України.

Стосовно зменшення витрат в розмірі 443692 грн. га податкового кредиту в розмірі 52430 грн. по контрагенту ТОВ «Юніфон груп» (код ЄДРПОУ 3720806Ї) та зменшення витрат в розмірі 329476,02 грн. та податкового кредиту в розмірі 54913 грн. по контрагенту ТОВ «Ітера Плюс».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ітера Плюс" укладений договір оренди машин і механізмів № 24/07 від 25.06.10р. на суму 329476,02грн в т.ч. ПДВ - 54913грн. 3.09.2010 року між позивачем та ТОВ "Юніфон Груп" укладений договір №31/09 від про надання послуг ( чистка траси від лісу та чагарнику) на суму 496122,11грн. в т.ч. ПДВ - 52430грн.

Суми ПДВ по вказаних операціях віднесені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по ПДВ за відповідні періоди 2010 року.

На підтвердження реальності операцій позивачем надані документи поставки та руху активів у процесі здійснення господарської операції з контрагентом та документи на підтвердження зв`язку понесених витрат з господарською діяльністю, а саме: договори, акти прийому - передачі наданих послуг, видаткові накладні, податкові накладні.

Підставою виключення зі складу валових витрат та зняття податкового кредиту по вказаних операціях, податковий орган зазначив нікчемність угод між контрагентами, порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Юніфон груп» та ТОВ "Ітера Плюс" - Мар`юка А.Є. за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст.358 КК України.

Зменшення витрат та податкового кредиту відповідачем здійснено через виявлені порушення підприємством п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст.138, п. 139.1 ст.139 ПК України, а саме - занижено податок на прибуток на загальну суму 1.034.043 грн. та порушення п.4.1ст.4, пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2,пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Однак з таким висновком суд не погоджується враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - п. 5.7 цієї статті.

Нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.1 1, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собі вартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо взаємовідносин з ПП "Співдружність Кентавр" суд зазначає наступне.

Згідно схеми руху товарно-грошових потоків (додаток № 9) до акту попередньої перевірки, від ПП "Співдружність-Кентавр" було придбано робіт на 2311, 4 тис. грн. (висновок здійснено на підставі первинних документів). Підтверджуємо оборотно-сальдовою відомістю по рах. 633 з вказаним контрагентом за відповідний період.

Субпідрядні роботи на суму 748107,11 грн. відображені в 1 півріччі 2010 року відповідно не були, та увійшли до складу витрат 3 кв. 2010 року на момент отримання документів. Підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рах. 633 з вказаним контрагентом.

Як визначено п. 3.1 ст. З Закону України від 28.12.94 N 334 в редакції від 22.05.97 N 283 (зі змінами) "Про оподаткування прибутку підприємств", - об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, і визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому згідно пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - до складу валових витрат включаються суми валових витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

А оскільки акт попередньої перевірки та облік платника підтверджують, що позивачем не були віднесені до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Співдружність-Кентавр» в розмірі 623422 грн за 2 кв. 2010 року, відповідно позивач у III кварталі 2010 року правомірно включив вказану суму до валових витрат.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

З наведеного випливає, що показники податкової декларації з податку на прибуток за рік повинні включати дані податкового обліку минулих податкових періодів.

Відносно донарахування підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість слід зазначити наступне.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Щодо належного оформлення первинних документів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів, а наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договорів були надані видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі, платіжні доручення, відомості валових доходів, товарно - транспортні накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, а тому на думку суду підприємством правомірно включено до складу валових витрат та податкового кредиту суми по взаємовідносинах з ТОВ "АРС Трейд", ПП "Свіпдружність Кентавр", ТОВ "Сорс Інвест", ТОВ "Буд Перспектива", ТОВ "Альфа Буд -2005", ТОВ "Інформ Юст".

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на нікчемність правочинів, укладених від імені позивача, суд зазначає наступне.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою.

Із набуттям чинності зазначеними змінами податкові органи не можуть посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань. Виключення з цього правила може становити лише ситуація із безпідставним відшкодуванням податку на додану вартість із державного бюджету, що може бути кваліфіковано як незаконне заволодіння майном держави. В інших же випадках дії платників податків, що мали намір ухилитися від оподаткування, укладаючи правочини та використовуючи господарські операції як інструмент коригування показників своєї господарської діяльності для цілей отримання так званої податкової вигоди (мінімізації оподаткування) без наміру здійснювати реальні господарські операції, не охоплюються змістом поняття "незаконне заволодіння майном держави", що міститься у диспозиції частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, й тому відсутні правові підстави для застосування частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України.

Отже, висновки податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань платників податку без отримання відповідного рішення суду про недійсність правочину (господарського зобов'язання), винесеного судом на підставі частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України чи статей 207 та 208 Господарського кодексу України, повинні ґрунтуватись виключно на даних, які містяться в документах, перелік яких визначений Податкового кодексу України, в податковій інформації, експертних висновках, судових рішеннях тощо.

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому наполягає ДПІ в Акті перевірки.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, висновків щодо чого дійшла ДПІ в Акті перевірки.

Слід окремо зазначити, що а ні Законом України "Про податок на додану вартість" а ні, Податковим кодексом України на податкові органи не покладено функцій з контролю за дотриманням платниками податків цивільного законодавства та визнання договорів нікчемними.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Щодо посилання податкового органу на порушені кримінальні справи відносно директорів ТОВ "Інформ Юст" - ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, ТОВ «Буд- Перспектива» - ОСОБА_1, ТОВ «Альфа-буд-2005» - ОСОБА_4 за ч. 1 та ч.4 ст.358 КК України суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, оцінка доказів зібраних в межах кримінальної справи відноситься до компетенції слідчого та суду.

При цьому до компетенції відповідача не відноситься оцінка доказів, зібраних в межах кримінальної справи у разі відсутності їх оцінки уповноваженим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи вироків в кримінальній справі, які набрали законної сили відносно - директора ТОВ "Інформ Юст" - ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України ( вирок оскаржений до Апеляційного суду м. Києва) та ТОВ «Буд- Перспектива» - ОСОБА_1 (справа до суду не направлялась) відсутні.

А тому суд приходить до висновку, що у розумінні вимог ПК України матеріали кримінальної справи не можуть використовуватись в якості підстав для висновків під час проведення перевірок без їх оцінки уповноваженими органами, в даному випадку судом.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 08.05.2012 року встановлено вину та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі п. 1 ст. 6 Закону України "Про амністію".

Врахувавши факти, наведені у постанові, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі, суд дійшов до висновку про неможливість прийняття даної постанови, як беззаперечного доказу та підстави для визначення безтоварності операцій та як наслідок зменшення валових витрат та податкового кредиту, з огляду на таке.

Як вбачається з витягу з ЄДРПУО керівником ТОВ «Альфа-буд-2005» в спірний період (2010 рік) був ОСОБА_5, та ОСОБА_6

З аналізу первинних документів по взаємовідносинах з данним контрагентом вбачається, що всі підписи на договорі, видаткових та податкових накладних здійснені ОСОБА_6

На думку суду позивач, укладаючи у 2010 році договір поставки з ТОВ «Альфа-буд-2005» (директор ОСОБА_6) не міг знати, що у 2012 році засновника ТОВ «Альфа-буд-2005» буде визнано винним за ч. 1 та ч.4 ст.358 КК України.

Крім того, слід зазначити, що дана постанова не містить посилання на господарські взаємовідносини з позивачем та обставини, які б спростовували оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку посадовими особами ТОВ «Альфа-буд-2005» .

Суд погоджується з висновком податкового органу, щодо зменшення витрат в розмірі 443692 грн. та податкового кредиту в розмірі 52430 грн. по контрагенту ТОВ «Юніфон груп» та зменшення витрат в розмірі 329476,02 грн. та податкового кредиту в розмірі 54913 грн. по контрагенту ТОВ «Ітера Плюс», з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Правило належності доказів не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів, висновок стосовно чого повинен зробити суд в ході оцінки доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, системний аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), мають бути підписані уповноваженою особою, за наявності волі цієї особи, та в яких обов'язково визначається конкретний зміст та обсяг операцій, що передбачає необхідність деталізації/індивідуалізації номенклатури поставки, зокрема робіт/послуг, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (3) придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції (ідентифікують/деталізують надані послуги/виконані роботи), підписані уповноваженими особами; (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає встановленим вимогам.

Відсутність сукупності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, позбавляє покупця права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

У взаємозв'язку з вищевикладеним, слід додати, що: (1) будь-які документи мають силу первинних документів (юридичну значимість) лише в разі фактичного здійснення господарської операції; (2) за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи роботи/послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, за відсутності розумних економічних причин для здійснення певних операцій, формування валових витрат та податкового кредиту не є правомірним навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками, але недостовірних документів або сплати грошових коштів; (3) відсутність у первинних документах, у т.ч. у податкових накладних підпису уповноваженої особи або ж імітація підпису уповноваженої особи позбавляє такі документи юридичної значимості (сили) та вони не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

У свою чергу складання первинних документів з метою оформлення безтоварних операцій свідчить про юридичну дефектність цих первинних документів для цілей формування податкового кредиту, з огляду на що вони не можуть бути правомірною підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2012 по кримінальній справі № 2603/10530/12, яким засуджено директора ТОВ «Юніфон груп» та ТОВ «Ітера Плюс», - Мар`юка А.Є. за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 1, 2,3 ст. 385 КК України (Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам) та за ст. 358 ч. 2 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), а також взаємопов'язаними з цим вироком показами цієї особи, наданими нею в якості обвинуваченого, спростовуються доводи позивача щодо виконання спірних операцій зазначеним контрагентом на користь позивача та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

За таких обставин, з аналізу сукупності зазначених матеріалів вбачається, що контрагент зареєстрований на особу, яка не мала наміру та в період оформлення спірних операцій не здійснювала господарської діяльності (дій) від імені контрагента, не мала наміру реалізовувати свої повноваження та їх не реалізовувала, договори та первинні документи не підписувала. Підприємство створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством. Підприємство-контрагент в даному випадку знаходилось поза межами контролю номінального директора, а від імені контрагента не уповноваженими особами лише оформлювались операції не підтверджені зв'язком з господарською діяльністю контрагента.

В контексті наведеного слід зазначити, що з показів цієї особи, наданих під час розгляду кримінальної справи судом, вбачається, що ця особа не уповноважувала інших осіб на вчинення юридично значимих дій (господарських операцій) від імені контрагента в той період, коли рахувалася номінальним директором, та під час розгляду справи таких осіб не встановлено.

Вищезгадана особа, яка, як зазначено у її показах, перевірених під час розгляду кримінальної справи, фактично не мала відношення до діяльності контрагента, будь-яких операцій від імені цього контрагента не проводила та первинних документів не складала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Ітера Плюс" та ТОВ "Юніфонгруп" донараховані правомірно, а позовні вимоги по скасуванню податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 11.12.2012 р. № 0000199222 та № 0000200222 в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000201222 та № 0000202222, суд вважає їх обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про зменшення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість по рядку 26 Декларації на загальну суму 281 грн. та про зменшення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного періоду ряд. 24 Декларації на загальну суму 79008 грн., в т.ч. березень 2011 року - 332грн., серпень 2011 року - 78676 грн. Однак в описовій частині не визначено на підставі чого зроблені такі висновки, по яким операціям та якими первинними документами підтверджується дані суми.

В судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити, на підставі чого було зменшено залишку від`ємного значення з податку на додану вартість з посиланням на відповідні розрахунки перевіряючих та первинні документи які аналізувались під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність з боку ДПІ порушення позивачем податкового законодавства та, відповідно, про відсутність підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано законності та обґрунтованості спірних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000201222 та № 0000202222

Керуючись ст.ст. 86, 158 -163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 11.12.2012 р. № 0000201222 та №0000202222.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС від 11.12.2012 р. № 0000199222 в частині донарахування 862043 грн. основного платежу з податку на прибуток та 165690 грн. штрафних санкцій та № 0000200222 в частині донарахування 703525 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 192283 грн. штрафних санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 11 листопада 2013 р.