Постанова № 35839420, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. справа № 0870/10639/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Яліта»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі №0870/10639/12 за позовом приватного акціонерного товариства «Яліта» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позову приватному акціонерному товариству «Яліта» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 19.07.2012 № 0001362211, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66481 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство «Яліта» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Висновки суду є повторенням висновків податкового органу, наведених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника, без їх перевірки і без аналізу інформації, яка в ньому міститься.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що з 26.06.2012 року по 04.07.2012 року посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведену документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Яліта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Сіті-Буд» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.06.2012 року №155/22-1109/190/3465.

В Акті перевірки, зокрема, зроблено висновок про порушення підприємством вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивачем за перевіряємий період безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціям з придбання послуг, виконавцем за якими є ПП «Сіті-Буд». Так, в акті перевірки відображено, що листом №2166/7/22-4 від 24.04.2012р. отримано акт ДПІ у м.Сімферополі від 06.04.2012р. №27/22/37081640 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сіті Буд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.» Згідно з цим актом, перевіркою встановлені порушення:

1. Звіркою ПП «Сіті Буд» встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинам, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Сіті Буд» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

2. Звіркою ПП «Сіті Буд» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

3. Звіркою ПП «Сіті Буд» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

В акті перевірки також вказано на те, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по надання податкової вигоди контрагентам. Вказані обставини свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Крім того, встановлено, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Допитаний ОСОБА_1 пояснив, що документи він підписував за грошову винагороду.

З огляду на вказаний акт перевірки, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя зроблено висновок про безпідставність формування ПАТ «Яліта» податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд», що вплинуло на розмір від'ємного значення з ПДВ.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПАТ «Яліта» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 06.06.2012 року №155/22-1109/190/3465 не містить.

На підставі акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001362211 від 19.07.2012 року, яким ПАТ «Яліта» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66481 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України з огляду на ознаки фіктивності контрагента позивача, діяльність якого була направлена на ухилення від сплати податків, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Як вбачається з Акту перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення, завищення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, ДПІ пов'язує з завищенням позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сіті-Буд».

Таким чином, визначальним у цій справі є встановлення обставин, які підтверджують або спростовують правомірність формування ПАТ «Яліта» податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сіті-Буд».

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «Сіті-Буд», за наслідками яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Акті перевірки іншої податкової служби про неможливість проведення перевірки ПП «Сіті-Буд». При цьому, відповідачем не обгрунтовано тих обставин, які викладені в акті перевірки ДПІ у м.Сімферополі, а саме те яким чином можливо зробити висновки про нереальність усіх угод укладених від імені ПП «Сіті-Буд», враховуючи те, що перевірку ПП «Сіті-Буд» проведено не було.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про завищення податкового кредиту ПАТ «Яліта» по взаємовідносинам з ПП «Сіті-Буд», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

Отже, акт перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовані відповідачем, свідчать про наступне.

10.08.2011р. між ПАТ «Яліта» (Замовник) та ПП «Сіті-Буд» (Підрядник) укладено договір підряду №1151, згідно з умовами якого Підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами виконати роботи по благоустрію території на території об'єкта (комплекс житлових будинків незакінченого будівництва за адресою: м.Ялта вул..Сеченова-Достоєвського, 21/31), а саме земельні роботи, устрій підпірних стін, вертикальне планування, підготовка під укладку плитки, плиткове покриття, устрій зелених зон, траншеї під укладення кабелю зовнішнього освітлення та їх закопування, завезення грунту. Вартість робіт з благоустрою території складає 1742378грн. (в т.ч. ПДВ 290396,34грн.). Додатковою угодою №1 від 01.12.2011р. збільшено обсяг робіт, вартість яких визначено у розмірі 171713,88грн. (в т.ч. ПДВ 28618,98грн.

Досліджуючи суть господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Сіті-Буд» колегія суддів враховує, що основним видом діяльності позивача, у перевіреному періоді, було будівництво житлових і нежитлових будівель (стор.2 Акту перевірки). У свою чергу ПП «Сіті-Буд» мало відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності із створення об'єктів архітектури (а.с.120-121). Отже, суть господарських взаємовідносин ПАТ «Яліта» з ПП «Сіті-Буд» відповідає видам господарської діяльності цих підприємств.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наданими документами, а саме локальними кошторисами, договірними цінами, довідками про вартість виконаних робіт, актами прийняття виконаних будівельних робіт, податковими накладними, рахунками-фактурами. Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих послуг. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Сплативши у вартості отриманих послуг і суми податку на додану вартість, ПАТ «Яліта» відобразило ці суми ПДВ у складі податкового кредиту: до податкового кредиту серпня 2011р. - 40000грн., до податкового кредиту жовтня 2011р. - 16667грн., до податкового кредиту грудня 2011р. - 25000грн.

Отже, встановлені обставини свідчать про необґрунтованість висновків ДПІ щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Сіті-Буд» і як наслідок завищення від'ємного значення з ПДВ.

Як вбачається з оскарженої постанови суду першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, суд фактично виходив з того, що з огляду на приписи п.201.8 ст.201 ПК України, не можливо визнати правомірним віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які підписані особою, що заперечує факт їх підписання.

З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Отже, податкова накладна має бути видана платником податку, яким у спірному випадку є ПП «Сіті-Буд», а не керівник цього підприємства ОСОБА_1

Таким чином, отримавши від ПП «Сіті-Буд» податкову накладну, яка містить необхідні реквізити, позивач мав право на віднесення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту. При цьому, на позивача не покладено обов'язку пересвідчитися у достовірності підпису особи, якою підписано податкову накладну як уповноваженою особою постачальника.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Отже, відповідальність за достовірність особистого підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності від імені ПП «Сіті-Буд», покладається виключно на особу, якою виписано податкову накладну.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (ПАТ «Яліта») діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допущено його контрагентом (ПП «Сіті-Буд»).

Таким чином, допущені порушення контрагентом позивача під час оформлення податкової накладної, за умови необізнаності про це позивача, не можуть позбавити права підприємства на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Необґрунтованими колегія суддів вважає і посилання суду першої інстанції на факт порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Сіті-Буд». Оскільки, сам факт порушення кримінальної справи за відсутності вироку суду, який би набрав законної сили та яким би було встановлено обставини, що свідчать про фіктивність взаємовідносин ПП «Сіті-Буд» саме з ПАТ «Яліта», не може бути законною підставою для прийняття ДПІ спірного податкового повідомлення-рішення. Наявність ознак, які на думку ДПІ, свідчать про фіктивність створення ПП «Сіті-Буд», автоматично не свідчать про те, що усі угоди, які укладені від імені цього суб'єкта підприємницької діяльності, не мають на меті створення юридичних наслідків, що такими угодами передбачені.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як неправомірне.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Яліта» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі №0870/10639/12- скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 19.07.2012 № 0001362211 - визнати неправомірним та скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Постанову виготовлено у повному обсязі 27.11.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк