Ухвала суду № 35839346, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. справа № 804/5548/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі №804/5548/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Такелаж»до Кіровоградської центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Такелаж» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 p. № 0000601502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 27817 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6954 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів з ТОВ «Старт-Д» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем. У зв'язку з тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ фактично лише з огляду на акти перевірки постачальників позивача, суд першої інстанції вказав на те, що платник податків не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про нереальність укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Старт-Д», що свідчить про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з цими підприємствами.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами Криворізької центральної МДПІ у Дніпропетровській області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Такелаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Старт-Д» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, за результатом якої складено акт 13.03.2013 року №630/220/35230561.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог:

- п.44.1 ст.44, п.198.6 п.198.2ст.198; п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п.п.2.1..2.2.,2.4,п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 27817грн..

З огляду на акт перевірки, такі висновки ДПІ обґрунтовані відсутністю фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Такелаж» та ТОВ «Старт-Д». Як зазначено в акті перевірки: Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області отримано Акт від 21.12.2012 року № 7203/224/32694059 від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки фінансового-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Старт Д» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Єура» за серпень, листопад 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року». В цьому акті зазначено, що ТОВ «Старт-Д» за місцем реєстрації не знаходиться. У підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Підприємство мало взаємовідносини з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності. В ході перевірки не встановлено поставок товару по ланцюгу постачання. З цих підстав, зроблено висновок про те, що ТОВ «Старт Д» здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Старт Д» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

З аналізу акту перевірки, який надійшов від іншої ДПІ, Криворізька центральна МДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «Такелаж» та ТОВ «Старт Д».

Крім цього, Криворізька центральна МДПІ в акті перевірки зазначає про не надання ТОВ «Такелаж» товарно-транспортних накладних, які б свідчили про факт транспортування товару від ТОВ «Старт Д».

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013p. №0000601502, яким ТОВ «Такелаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27817 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6954 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, підставою для визначення сум грошових зобов'язань є дані перевірок, які свідчать про заниження платником податків сум податкових зобов'язань.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Старт Д», за наслідками яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Акті перевірки іншої податкової служби про результати перевірки ТОВ «Старт Д» по взаємовідносинам з ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Хімагросервіс». При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про завищення податкового кредиту ТОВ «Такелаж» по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

Отже, акт перевірки Криворізької центральної МДПІ, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення сум грошового зобов'язання.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Старт-Д» з приводу поставки товарів. З цього приводу між ТОВ «Такелаж» (Покупець) та ТОВ «Старт-Д» (Продавець) 21.05.2012р. було укладено договір поставки №70/Т, предметом якого є поставка товару, визначеного у п.1.2 Договору.

Виконання сторонами умов договору підтверджено наступними документами: видатковою накладною № 000001838 від 24 травня 2012 року, податковою накладною від 24 травня 2012 року № 226; рахунком № 00001838 від 24 травня 2012 року. Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що відображено в акті перевірки (стор.8 Акту).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на безпідставність висновків ДПІ щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Старт - Д»

Отже, сплативши у вартості отриманих товарів і суми податку на додану вартість, ТОВ «Такелаж» мало право на віднесення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ДПІ, як на підтвердження наявності підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних. Так, по-перше, відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. По-друге, перевіряючи особи ДПІ не звернули увагу на умови поставки товару, які визначено п.1.3 та п.1.5 Договору. Так, згідно із п.1.3 Договору доставку товару здійснює постачальник. Вартість доставки включена до вартості товару (п.1.5 Договору). Таким чином, позивач не приймав участь, як сторона, у транспортуванні товару (договір перевезення), при цьому не сплачував вартість транспортних послуг, у зв'язку з чим не був зобов'язаний витребувати у постачальника, навіть за їх наявності, товарно-транспортні накладні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки Криворізької центральної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов'язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі №804/5548/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 29.11.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк