Постанова № 35839341, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

46">ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р.

справа № 808/1165/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі №808/1165/13-а за позовом приватного підприємства «Гидростандарт» до Південної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гидростандарт» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610001/2 від 05 січня 2013 року, прийняте Південною митницею. В обґрунтуванні позову позивач посилався на те, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при корегуванні митної вартості товару, застосувала резервний метод визначення митної вартості товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Південна митниця Міндоходів (яка є правонаступником Південної митниця) подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована доводами Митниці про наявність у митної служби виключних повноважень щодо контролю правильності визначення митної вартості товару. З огляду на те, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару за ціною зовнішньоекономічного контракту, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв’язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів Південною митницею було послідовно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на виконання Договору купівлі продажу №UA-4/12 від 21.02.2012 року, Приватне підприємство «Гидростандарт» імпортувало вироби зі сталі - втулки (фітинги) виготовлені зі сталі 3-20, згідно технічного завдання ТЗ 33470962-0072012 методом холодного штампування, для трубок відповідного діаметру, без різьби, для комплектації гідравлічних систем автотракторної техніки (комерційна назва: steel plag/втулка сталева).

27.12.2012 року Приватне підприємство «Гидростандарт», з метою митного оформлення товарів, подало до Південної митниці митну декларацію №500060001/2012/025548 разом з документами:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №112/2012/0000361 від 14.11.2012 року;

- Non-negotiable морський транспортний документ (морська накладна) №MAEU590339943 від 15.11.2012 року;

- Міжнародну автомобільну накладну (CMR) №013829 від 27.12.2012 року;

- Коносамент (Bill of Lading) № GB91608B від 15.11.2012 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 03.12.2012 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №5 від 05.12.2012 року;

- Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-3718678 від 24.12.2012 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №200 від 24.12.2012 року;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією висновок Запорізьк. ТПП №ОЦ-23 від 24.12.2012 року;

- Рахунок-фактуру (інвойс) UA-03 від 01.10.2012 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується UA-4/12 від 21.02.2012 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №1 від 19.03.2012 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 3 від 01.10.2012 року;

- Договір (контракт) про перевезення №800/20 від 20.06.2012 року;

>- Довідку про проведення декларування валютних цінностей. доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №248 від 05.10.2012 року;

- Інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2761 від 15.11.2012 року;

- Сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ123729509 11.11.2012 року;

- Декларацію про походження товару UА-03 від 01.10.2012 року;

- Інші некласифіковані документи екологічна декларація - №90956 від 20.12.2012 року;

- Інші некласифіковані документи сертифікат якості б/н від 11.11.2012 року;

- Інші некласифіковані документи технічне завдання ТЗ 33470962 від 21.02.2012 року;

- Інші некласифіковані документи рішення ЦСМ №032/27-20/968 від 21.12.2012 року;

- Копію митної декларації країни відправлення №310420120549100461 від 11.11.2012 року.T>

Визначення позивачем митної вартості в митній декларації відбулось за основним методом - за ціною договору (контракту).

Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами співробітником відповідача було встановлено, що внутрішній інвойс між нерезидентами датований 11.11.2012 року, в той час, як зовнішньоекономічний інвойс датований 01.10.2012 року. Тобто інвойс позивача з постачальником товару укладено раніше, ніж між цим постачальником та виробником товару. Крім того, в копії митної декларації країни відправлення зазначена інша вартість товару, ніж в зовнішньоекономічному інвойсі, а саме: в інвойсі - 27 595, 08 дол. США, в експортній декларації - 27 336, 91 дол. США.

З огляду на встановлені розбіжності, Митниця запропонувала декларанту надати додаткові документи.

На виконання вимог Митниці декларантом було надано наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації від 03.01.2013 №б/н, інформацію біржових організацій про вартість сировини (витяг з мережі Інтернет), лист ПП «Гидростандарт» від 03.01.2013 №1/02.

За результатами проведеної перевірки, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару від 05.01.2013 №500060001/2013/610001/2, згідно з яким митну вартість товарів визначено за резервним методом.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, оскільки, на думку суду першої інстанції, Митниця не мала правових підстав для витребування додаткових документів, так як надані декларантом документи свідчать про правильність визначення митної вартості за ціною договору.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст..337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органом під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стали наступні обставини.

Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом разом з митною декларацією №500060001/2012/025548 від 27.12.2012р. документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме:

- дата внутрішнього інвойсу між нерезидентами пізніша, ніж дата зовнішньоекономічного інвойсу, а саме: дата зовнішньоекономічного інвойсу №UA-0301 вказана 01.10.2012р., а дата внутрішнього інвойсу між двома нерезидентами №SY1270L – 11.11.2012р.;

- в копії митної декларації країни відправлення зазначена інша вартість товару, ніж в зовнішньоекономічному інвойсі, а саме: в інвойсі - 27 595, 08 дол. США, в експортній декларації - 27 336, 91 дол. США.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, встановивши розбіжності у документах, які надані позивачем з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів, Митниця мала право витребувати додаткові документи у відповідності до ч.3 ст.53 МК України.

На виконання свої повноважень, посадовими особами Митниці запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість сировини.

03.01.2013р. декларант надав наступні документи: виписку з бухгалтерської документації від 03.01.2013р., інформацію біржових організацій про вартість сировини (витяг з мережі Інтернет).

За результатами опрацювання поданих документів було встановлено:

- у платіжних дорученнях від 03.12.2012р. №4, від 05.12.2012р. №5 відсутні відомості про номер рахунку, у відповідності до якого оплачується товар;

- у копії митної декларації країни відправлення від 11.11.2012р. №310420120549100461 відсутні відомості про отримувача вантажу, в той час як в п.3.3 Договору купівлі-продажу між нерезидентами від 01.03.2012р. №CN-2/03 повинно бути зазначено: отримувач РЕ «HYDROSTANDART».

Крім того, у наданій виписки з бухгалтерської документації не містить посилання на номер контракту, інвойсу та інших даних, які б надавали змогу ідентифікувати поставку.

Також, на думку колегії суддів, з огляду на диспозицію п.8 ч.3 ст.53 МК України, митний орган обгрунтовано не прийняв до уваги надану позивачем інформацію біржових організацій про вартість сировини (витяг з мережі Інтернет), оскільки така інформація має бути належним чином оформлена та отримана безпосередньо у біржових організацій, а не з мережі Інтернет.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, встановивши розбіжності у документах, які подані декларантом для підтвердження митної вартості товару, а також враховуючи неможливість усунення цих розбіжностей та визначення достовірної митної вартості товарів шляхом витребування та дослідження додаткових документів, Митниця мала повноваження відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та застосувати інший метод визначення митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, а також порядок їх застосування.

Так, відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частиною 4 ст.57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Позивачем не заперечувався факт проведення консультацій з митним органом, про вказаний факт зазначено і у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.5, 6 ст.57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що для визначення митної вартості товарів Митницею застосовано резервний метод (пп. «ґ» п.2 ч.1 ст.57 МК України). При цьому, відповідачем дотримано принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів та у рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено про причини неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.

Згідно із ч.1, 2 ст..64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) .

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При визначенні митної вартості товарів Митницею використано інформацію щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже було здійснено. При цьому, Митницею використано інформацію щодо визначення митної вартості товару за цим же зовнішньоекономічним контрактом – рішення про визначення митної вартості №500000003/2012/000020/2 від 17.08.2012р. Вказане рішення митного органу було предметом судового дослідження у справі №150/5664/2012 за позовом ПП «Гидростандарт». За наслідками розгляду справи, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013р. відмовлено ПП «Гидростандарт» у задоволенні позову, у тому числі щодо скасування рішення Митниці про коригування митної вартості №500000003/2012/000020/2 від 17.08.2012р.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що Митницею у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, прийнято рішення про коригування митної вартості товару, з огляду на не можливість визначення митної вартості товарів за ціною договору.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1, ст. 198, ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі №808/1165/13-а – скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову приватному підприємству «Гидростандарт» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 20.11.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк