Ухвала суду № 35836556, 16.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 р.Справа № 820/4570/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Білоус В.В.

представника відповідача Ящикової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р. по справі № 820/4570/13-а

за позовом Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна - Юнь Чень"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України № 0000082220 від 18.02.2013 р.;

- визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України № 0000072220 від 18.02.2013 р.;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України № 0000082220 від 18.02.2013 р.

Визнано недійсним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України № 0000072220 від 18.02.2013 р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 року в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" зареєстроване в Управлінні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради 17.08.2001 р., перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 05.09.2001 р. за № 13060/1224. Позивач є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200028510, індивідуальний податковий номер 316325520390.

Згідно довідки серії АА № 592227, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД-2010: друкування іншої продукції; виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (т. 11 а.с. 120).

Згідно наданих позивачем до податкового органу звітів по формі 1ДФ, кількість працівників на підприємстві складає 84 особи.

Фахівцями Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Компанія кольорової поліграфії України-Юнь Чень» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Спецагроресурс» за липень, серпень, жовтень 2012 року, з ТОВ «Таурус Голд» за липень 2012 року, ПВКП «Спецінструмент» за листопад 2011 року, з ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн» за січень 2012 року, з ТОВ «Техно Люкс» за лютий 2012 року, з ПВКФ «РОЗС» за березень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 539/22-207/31632557 від 05.02.2013 р. (т. 1 а.с. 23-56). В акті зазначено про порушення позивачем :

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження до сплати в бюджет суми податку на прибуток на загальну суму 709661,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року на суму 70725,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 132292,00 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 25550,00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 481094,00 грн.;

- п. 198.3, 1п. 98.6 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість всього в сумі 811791,62 грн., у тому числі: за листопад 2011 року на суму 61500,00 грн., за січень 2012 року на суму 37500,00 грн., за лютий 2012 року на суму 54640,00 грн., за березень 2012 року на суму 33852,48 грн., за квітень 2012 року на суму 24333,33 грн., за липень 2012 року на суму 425184,74 грн., за серпень 2012 року на суму 33000,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 141781,10 грн. (т. 1 а.с. 55).

На підставі акту перевірки Індустріальною МДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000082220 від 18.02.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1029129,00 грн., з яких 709661,00 грн. - за основним платежем, 319468,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення № 0000072220 від 18.02.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1217687,00 грн., з яких 811791,00 грн. - за основним платежем, 405895, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 57, 58).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ покладено відомості з актів та довідок:

- довідки від 12.10.2012 р. № 149/244/38112590 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Таурус Голд» за липень, серпень 2012 року, складеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС;

- довідки від 12.10.2012 р. № 145/244/38112611 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» за липень, серпень 2012 року та акту від 23.11.2012 р. № 1328/244/38112611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» за жовтень 2012 року, складених ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС;

- акту від 09.11.2012 р. № 4930/22-5/36639887 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно Люкс» по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» за лютий 2012 року, складеного Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС;

- акту від 04.09.2012 р. № 889/226/32466426 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецінструмент» за листопад 2011 року, складеного ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС;

- акту від 12.10.2012 р. № 1173/225/35740720 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн» за січень 2012 року, складеного ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС;

- акту від 16.11.2012 р. № 5146/22-4/21854963 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РОЗС» по взаємовідносинам з ПП «Сунатко» за березень, квітень 2012 року, складеного Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

Згідно вказаних актів та довідок, податковий орган дійшов висновку щодо наявності ознак нереальності здійснення господарської діяльності зазначеними підприємствами в перевіряємих періодах.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ПП «Компанія кольорової поліграфії України-Юнь Чень» з ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС», які виконувались у листопаді 2011 року, січні, лютому, березні, липні, серпні, жовтні 2012 року, є нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за листопад 2011 р., січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, жовтень 2012 року та податку на прибуток за 4 кв. 2011 р., 1 кв. 2012 р., 2 кв. 2012 р., 3 кв. 2012 р. внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ та до витрат витрати за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС», які не спричиняють реального настання правових наслідків.

В основу висновків відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» покладено відомості з актів перевірок та довідок про результати проведення зустрічних звірок, проведених відносно ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС», відповідно яких податковий орган дійшов висновку щодо наявності ознак нереальності здійснення господарської діяльності зазначеними підприємствами в перевіряємих періодах.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" і ТОВ «Спецагроресурс» було укладено договір поставки від 02 липня 2012 року № 02/07/12ДХ (т.2, а.с.1-5).

В підтвердження факту виконання сторонами умов вказаного договору свідчать специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Також, між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" і ТОВ «Таурус Голд» було укладено договір поставки від 01 червня 2012 року № 1206/01П (т. 6, а.с.5-9).

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору свідчать специфікації, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.

Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними

Також, між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" і ТОВ «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн» було укладено договір поставки від 01 грудня 2011 року № 01/12 (т.8, а.с.21-25).

Факт виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікацією, видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням.

Між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" і ПВКП «Спецінструмент» було укладено договір поставки від 18 листопада 2011 року № 19/11 (т.10, а.с.13-17).

Факт виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікацією, видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням.

Між ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" і ТОВ «Техно Люкс» було укладено договір поставки від 01 лютого 2012 року № 01/02/12 (т.10, а.с.80-84).

Факт виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікацією, видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням.

Між, ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна-Юнь Чень" і ПВКФ «РОЗС» було укладено договір поставки від 01 березня 2012 року № 01/03пр (т.10, а.с.207-211).

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору свідчать специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» слугували акти про неможливість проведення зустрічної звірки та довідки про проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» за висновками яких відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентами містить ознаки нікчемності.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб позивача.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями, проведеними на підставі спірних договорів, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Реальність господарських операцій за спірними договорами підтверджена документами первинного та бухгалтерського обліку,оформленими належним чином.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» податкових накладних.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 138 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» за спірними договорами підтверджено документально, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару правомірно віднесені останнім до витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірок контрагентів позивача, що були складені податковими органами, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів не сприймає та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Колегія суддів також зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Таурус Голд», ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Дніпро-транс-тревел лайн», ТОВ «Техно Люкс», ПВКФ «РОЗС» за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Крім того, посилання податкового органу в апеляційній скарзі на ненадання позивачем під час проведення перевірки первинних документів, як на підставу нереальності спірних господарських операцій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом не доведено в апеляційній скарзі наявність доказів щодо витребування таких документів у позивача під час проведення перевірки, а під час розгляду справи у суді такі документи були надані.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р. по справі № 820/4570/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2013 р.