Ухвала суду № 35836417, 04.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р.Справа № 820/2884/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. по справі № 820/2884/13-а

за позовом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з відповідача 14031 грн. 21 коп. - вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття та повернення коштів, витрачених на професійне навчання на користь Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття та повернення коштів, витрачених на професійне навчання у розмірі 14031.21 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме : ст. 46, ч.1 ст. 58 Конституції України, п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», п. 6.13 Порядку Мінпраці від 20.09.2000р. № 307, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та його представника, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2012 року ОСОБА_1 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована з відкриттям персональної картки № 203912030200202.

12.03.2012 року за заявою відповідача їй було надано статус безробітного відповідно до наказу № НТ 120312 від 12.03.2012 року та призначена виплата допомоги по безробіттю на загальних підставах з 09.03.2012 року (а. с. 17, 33).

Позивачем отримано листи від Прилуцького міськрайонного центру зайнятості Чернігівської області з інформацією щодо наявності у відповідача статусу фізичної особи-підприємця (а.с. 23, 25).

На підставі вказаного факту представниками Харківського міського центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за № 28 від 12.03.2013 року, яким встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на обліку Харківському міському центрі зайнятості як безробітна з 09.03.2012 року по 12.12.2012 року отримувала матеріальне забезпечення на випадок безробіття, а також в період перебування на обліку перебування в Харківському міському центрі зайнятості проходила навчання за направленням центру зайнятості з 31.10.2012 року по 12.12.2012 року.

Актом встановлено, що на день реєстрації та в період перебування на обліку в статусі безробітної, ОСОБА_1 надала недостовірні дані та була зареєстрована як фізична особа-підприємець (а. с.22).

Наказом Харківського міського центру зайнятості №186 від 13.03.2013 року "Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття" ОСОБА_1 зобов'язано повернути кошти у сумі 12198 грн. 41 коп. за період з 09.03.2012 року по 03.12 .2012 року (а. с. 19-20).

19.03.2013 року Харківським міським центром зайнятості направлено лист-претензію № 5124 щодо повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення у сумі 12198 грн. 41 коп. за період з 09.03.2012 року по 03.12.2012 року (а. с. 18), яка була отримана відповідачем особисто, що підтверджується довідкою.

Харківським міським центром зайнятості виданий наказ №241 від 26.03.2013 року "Про повернення коштів ОСОБА_1, витрачених на професійне навчання" із зазначенням суми, що підлягає поверненню - 1832 грн. 80 коп. (а. с. 19).

Також, відповідачу була направлена лист-претензія від 26.03.2013 року №6094 (а.с.4), яка отримана ОСОБА_1 особисто, що підтверджується довідкою, наданою позивачем.

В обґрунтування зазначеної вимоги Харківський міський центр зайнятості посилався на договір № 203912103100001 від 31.10.2012 року по направлення відповідача на підвищення кваліфікації в Приватному акціонерному товаристві "ХАРКІВ ОНЛАЙН", договір № 2000/171/12 від 30.10.2012 року між Харківським міським центром зайнятості та ПАТ "ХАРКІВ ОНЛАЙН", наказ № 274 від 31.10.2012 року про зарахування ОСОБА_1 на навчання на період з 31.10.2012 року по 08.02.2013 року, наказ №325 від 17.12.2012 року про відрахування відповідача з навчання 12.12.2012 року у зв'язку з працевлаштуванням (а. с. 5, 6, 7, 32, 33).

Позивач зазначає про відсутність факту відшкодування ОСОБА_1 вищезазначених сум службі зайнятості на момент подання позову.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності листів-претензій Харківського міського центру зайнятості № 5124 від 19.03.2013 року та №6094 від 26.03.2013 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суд першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (чинного на момент надання відповідачу статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю та професійного навчання) (далі - Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Отже, особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. N 578 передбачено, що при реєстрації в центрі зайнятості як шукаючого роботу громадянин повинен подати визначений цим порядком перелік документів. При цьому він має повідомити спеціалісту центру зайнятості всі відомості, які можуть вплинути на порядок виплати та розмір допомоги по безробіттю.

Жодним нормативним документом не встановлено обов'язку служби зайнятості щодо перевірки під час реєстрації чи надання статусу безробітного поданих громадянином відомостей та можливості відмови у реєстрації чи наданні статусу безробітного (або відтермінування виплати допомоги по безробіттю) з підстав їх можливої недостовірності.

Як вбачається з матеріалів справи, при реєстрації в центрі зайнятості, відповідачем подавалася заява про надання статусу безробітного, в яких він зазначав, що на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 33).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.02.2013р. вбачається, що 27.06.1996р. відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області як фізична особа-підприємець

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року (чинного під час отримання відповідачем отриманого матеріального забезпечення та професійного навчання) у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 при реєстрації в службі зайнятості не повідомила про не скасовану реєстрацію її як фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, вона неправомірно набула статусу безробітного і, відповідно, отримувала допомогу по безробіттю та соціальні послуги з професійного навчання за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" безпідставно і незаконно.

Отже висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 виплаченої їй допомоги по безробіттю та коштів витрачених на її професійне навчання.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. по справі № 820/2884/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 09.09.2013 р.