Ухвала суду № 35836314, 28.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 р.Справа № 1870/2а-9734/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Будакова В.М.

представника відповідача Петрищева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 1870/2а-9734/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

про стягнення податкового боргу ,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у м. Сумах, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (далі за текстом - ПАТ «Сумихімпром», відповідач) в якому просила суд стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків на користь державного та місцевого бюджетів України податкового боргу в розмірі 4447121,48 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14.05.1992 року, ст. 87 Податкового кодексу України, Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затвердженого наказом ДПА України № 1036 від 24.12.2010 року, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 129 Конституції України.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що сума пені за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб нарахована на грошові зобов'язання, які були погашені до порушення справи про банкрутство відповідача, а тому не є конкурсними вимогами до боржника; сума податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, що виникла внаслідок несплати розстроченого податкового боргу після прийняття рішення про скасування розстрочення, є поточними вимогами до боржника, що стягуються в загальному порядку установленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Сумихімпром» з питань дотримання податкового законодавства в частині виплати (нарахування) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат працівникам підприємства та правильності обчислення і своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 за результатами якої було складено Акт № 1605/17-1208/05766356/60 від 16.03.2012 року.

За результатами встановленого актом перевірки несвоєчасного перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб, податковим органом нарахована пеня в розмірі 110982,37 грн.

Також, за ПАТ «Сумихімпром» в податковому органі обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 4336139,11грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок зарахування коштів, які сплачував відповідач, на рахунок погашення частково несплаченого розстроченого податкового боргу після прийняття рішення про скасування розстрочення.

Ухвалою Господарського суду Сумської області 24.10.2011 року по справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з неправомірності нарахування позивачем суми пені з податку на доходи фізичних осіб в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також з того, що заборгованість із земельного податку, яка виникла до порушення у справі про банкрутство відповідача, не є його поточною заборгованістю, оскільки договори розстрочення податкового боргу не змінюють правову природу його виникнення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сплата податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб по граничному строку 01.07.2011 року відбулась несвоєчасно, а саме: 07.07.2011 року, 22.07.2011 року, 29.07.2011 року, 05.08.2011 року, 22.08.2011 року, 31.08.2011 року, 07.09.2011 року, 22.09.2011 року, 28.09.2011 року, 06.10.2011 року, 21.10.2011 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Враховуючи встановлене перевіркою несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку, податковим органом було нараховано пеню у розмірі 110982,34грн., що відображено в висновках та Додатку № 2 акту перевірки № 1605/17-1208/05766356/60 від 16.03.2012 року.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом п. 129.1.3, 129.3.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, а закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

З огляду на наведені норми, відсутність процедури узгодження сум пені нарахованої на суму узгодженого грошового зобов'язання, пеня у розмірі 110982,34грн. стала податковим боргом у вищевказані дати сплати грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, тобто до 24.10.2011 року - дати порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника; вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, неподання спірної суми пені в заяві з вимогами до боржника свідчить про її погашення.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що пеня нарахована податковим органом 16.03.2012 року, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування пені за несвоєчасне перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 4336139,11грн., з урахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що вказана сума податкового боргу виникла внаслідок зарахування податковим органом коштів сплачених платником податків на погашення узгоджених грошових зобов'язань січня - жовтня 2012 року в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Матеріалами справи підтверджено, а податковим органом не заперечується, що суми земельного податку самостійно визначені платником податків з моменту порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" сплачувались відповідачем у визначені Податковим кодексом України строки та в повному обсязі.

Однак, ДПІ у м. Сумах стверджує, що термін сплати сум податкового боргу, який виник до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", згідно договорів про розстрочення податкового боргу був перенесений, а тому сума податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 4336139,11грн. є такою, що мала бути сплачена 16.12.2011 року, тобто в день скасування Державною податковою адміністрацією в Сумській області розстрочення податкового боргу.

Внаслідок наведеного ДПІ у м. Сумах вважає, що розстрочені суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 4336139,11грн. набули статусу податкового боргу в момент скасування розстрочення, тобто не є конкурсними вимогами в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому підлягають стягненню в загальному порядку.

Між тим, колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за договорами, укладеними між ПАТ "Сумихімпром" та ДПІ у м. Сумах, здійснювалось розстрочення грошових зобов'язань, які на момент їх укладення набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу.

За приписами п. 100.3 ст. 100, яка стала підставою для прийняття рішення ДПА у Сумській області про скасування розстрочення податкового боргу, встановлено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Отже, податковим органом в особі ДПА у Сумській області підтверджено, що питання погашення сум податкового боргу має врегульовуватись не Податковим кодексом України, на який посилається позивач, а положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами ст. 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Отже, з урахуванням зазначених норм, колегія суддів дійшла до висновку, що сплата сум податкового боргу ПАТ «Сумихімпром», яка виникла до порушення справи про його банкрутство, може бути розстрочена тільки шляхом укладення мирової угоди, тобто договір розстрочення такого боргу, в межах процедур відновлення платоспроможності боржника не спричиняє жодних юридичних наслідків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що несплачені суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб мали бути включені в кредиторські вимоги та подані до господарського суду в порядку ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо спрямування коштів, сплачених відповідачем, в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Не включення суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, що виник до порушення у справі про банкрутство відповідача, до конкурсних кредиторських вимог не надає права податковому органу застосовувати п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, з огляду на положення ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» де визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість, яка виникла до порушення у справі про банкрутство відповідача не є його поточною заборгованістю, оскільки договори розстрочення податкового боргу не змінюють правову природу його виникнення, а враховуючи наявність доказів сплати всіх самостійно визначених відповідачем поточних грошових зобов'язань, вимоги податкового органу є незаконними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у м. Сумах не доведено наявності у відповідача податкового боргу, що підлягає стягненню в порядку п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вірних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального та матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 1870/2а-9734/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2013 р.