Постанова № 3583257, 19.11.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5976/08

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 листопада 2008 року о 13 годині 20 хвилин м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

суддів - Головко О.В. Барановського Р.А.

при секретарі - Вовчанській О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулося до суду з позовними вимогами щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0004102340/3 Центральної МДПІ у м. Кривому Розі, оскільки вважає, що дане рішення ухвалене з порушенням вимог діючого законодавства.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача було зазначено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2005 по цивільній справі № 2-512/2005 по скарзі директора «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4 до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі на постанову по справі про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що ОСОБА_4 не допустив порушень податкового і бухгалтерського законодавства, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Рішення набрало законної сили 16.05.2005. Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи, проведеної у вказаній цивільній справі, заниження податку на додану вартість в розмірі 240 683,0 грн. експертом документально не підтверджено.

В акті № 198/230/32633060 від 12.07.2004 Центральної МДПІ у м. Кривому Розі невірно вказана загальна сума податкового кредиту за період з жовтня 2003 року по березень 2004 року, а саме 3134950 замість 2511950, що могло призвести до некоректного нарахування суми штрафних санкцій по акту.

Крім цього, представник позивача послався на рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справах № 17/87 та 37/62, якими було встановлено, що висновки Центральної МДПІ у м. Кривому Розі не підтверджуються та віднесення сум ПДВ, нарахованих за послуги згідно договору № 87/22 від 03.11.2003, до складу валових витрат виробництва (обігу) позивачем є правомірним.

Таким чином, представник позивача послався на ст. 72 КАС України, відповідно до якої, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що донарахування ПДВ є правомірним, оскільки позивачем в порушення вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» на момент придбання металопродукції у грудні 2003 року, повернутої в січні 2004 року, включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 269 705 грн. в той час, як фактично сума ПДВ була ним сплачена 16 666,67 грн.

В судовому засіданні відповідачем було проведено перерахунок зведених даних по визначенню чистої суми податкових зобов'язань у відповідності до декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2004 року щодо розміру податкового кредиту, однак з урахуванням даної помилки відхилення залишилося +273 278. Тобто, встановлені розбіжності згідно акту перевірки від 12.07.2004 № 198/230/32633064 не вплинули на суму, визначену до сплати спірним податковим повідомленням-рішенням № 0004102340/3 від 07.02.2005.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача експерт ОСОБА_5(свідоцтво № 976, рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 07.04.2006 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю - дослідження документів бухгалтерського податкового обліку та звітності) пояснила, що проведення судово-економічних експертиз було доручено ухвалами суду у цивільних справах № 2-3389/2004 та № 2-3394/2004. Висновки судово-економічної експертизи були надані в межах поставлених судом питань та стосувалися господарсько-фінансової діяльності ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», при цьому для надання експертного висновку для експерта не мало значення у якій справі, цивільній, господарській чи адміністративній, була призначена експертиза.

Заслухавши пояснення сторін, експерта та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

 В судовому засіданні встановлено, що Центральною МДПІ у м. Кривому Розі за результатами проведеної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період з 02.10.2003 по 31.03.2004 складений акт за № 198/230/32633064 від 12.07.2004.

Згідно висновків даної перевірки позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 240 683 грн., чим порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки від 12.07.2004 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 004102340/3 на загальну суму 361 024,50 грн., в тому числі: основний платіж - 240 683 грн., фінансові санкції - 120 341,50 грн.

Фінансові санкції у сумі 120 341,50 грн. нараховані відповідачем згідно пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до акту перевірки від 12.07.2004№ 198/230/32633064 між ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8. існували договірні відносини з купівлі-продажу металопродукції , на підставі чого згідно договорів купівлі-продажу № 26 від 25.11.2003, № 30а від 10.12.2003, № 29 від 05.12.2003 була передбачена поетапна сплата ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» за товар: 6% суми протягом 7-и банківських днів з моменту відвантаження товару, 94% - протягом 30-и календарних днів.

В результаті перевірки відповідачем було встановлено, що за вказаними договорами купівлі-продажу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» не було проведено своєчасну оплату поставленого товару згідно платіжних доручень та видаткових накладних за договором № 26 від 25.11.2003, та придбана за договорами № 30а від 10.12.2003 і № 29 від 05.12.2003 металопродукція була частково повернута у січні 2004 року. На момент придбання у грудні 2003 року металопродукції, яка була повернута у січні 2004 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі, який не відповідав фактично сплаченому ПДВ, а саме включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 269705,0 грн., фактично сплачено ПДВ - 16 666,67 грн. Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» «податковий кредит» складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг). В грудні 2003 року підприємством було заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ в розмірі 32 595 грн. Вказані в акті дані збігаються із зведеними даними по визначенню чистої суми податкових зобов'язань, перевірених відповідачем згідно податкових декларацій та видаткових накладних, відображених в акті перевірки.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають поставці, а в разі поставки товарів за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів.

За вищевказаними договорами купівлі-продажу оплата товару мала проводитися після його відвантаження.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , який діяв на час проведення перевірки, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (відповідно до абз.1 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 в редакції Закону від 30.11.2006, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, яку не сплачено і за товаром, який повернутий продавцю. Дана сума також заявлена до відшкодування з бюджету ПДВ при декларуванні ПДВ в податковій декларації за грудень 2003 року, що за підсумками місяця склало 32 595 грн.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положення п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачають права на податковий кредит за товарами, які повертаються покупцем.

Оскільки продавцям не сплачувалася сума ПДВ при придбанні товарів - не було надмірної сплати податку, тому не може існувати бюджетної заборгованості перед платником. Тобто право на фактичне відшкодування виникає при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ з ціни товару , який платником товару не оплачений.

Як встановлено п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

В даному випадку продавцями податок покупцеві не сплачувався, тому останній й не має права вимагати бюджетне відшкодування.

Таким чином, повернення позивачем металопродукції призвело до виникнення позитивного значення податку на додану вартість у грудні 2003 року, в зв'язку з чим був занижений податок на додану вартість у розмірі 240 683 грн.

Що стосується посилання позивача на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11.05.2005 та 16.05.2005 № 2-513/2005 та № 2-512/2005, то даними рішеннями задоволені скарги ОСОБА_4 на постанови заступника начальника Центральної МДПІ про притягнення до адміністративної відповідальності та встановлено, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, скасовано постанови заступника начальника Центральної МДПІ від 27.07.2004 серіїНОМЕР_1 про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_4 та від 30.07.2004 серії НОМЕР_2 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_4 закрито.

Однак висновків суду про те, що не підтверджені (спростовані) встановлені Центральною МДПІ згідно акту за № 198/230/32633064 від 12.07.2004 порушення з боку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому числі й зі заниження податку на додану вартість вказані рішення не містять (ар. с. 54, 55).

Посилання позивача на висновки експерта, які досліджувалися Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу у справах № № 2-513/2005 та № 2-512/2005 не можуть братися до уваги судом при розгляді даної адміністративної справи, оскільки судово-економічні експертизи були призначені та проведені для з'ясування обставин в інших справах, предметом розгляду яких було встановлення наявності чи відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Тобто при розгляді даної адміністративної справи такий доказ, як експертний висновок стосовно обставин вищевказаних цивільних справ суд не може розцінювати як належний, оскільки це суперечить ст. 81 КАС України, відповідно до якої експертиза призначається судом для з'ясування певних обставин, що мають значення у справі (клопотання про призначення експертизти у даній адміністративній справі позивачем не заявлено), а також ст. 70 КАС України, відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, тобто суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Та крім цього обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім цього, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2005 у справі № 37/62 за позовом ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0004112340/3 від 07.02.2005 у задоволенні позову позивачеві відмовлено. Предмет розгляду у даній справі стосувався правомірності дій позивача при віднесенні витрат до валових витрат підприємства за договором № 87-22 від 03.11.2003 з ІНФОРМАЦІЯ_2» на надання маркетингових послуг, а також укладених у листопаді-грудні 2003 року договорів із суб'єктами підприємницької діяльності-фізиними особами ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. з купівлі-продажу металопродукції від 25.11.2003 № 26, від 10.12.2003 № 30а, від 05.12.2003 № 29. Постановою Дніпропетровского апеляційного господарського суду від 05.07.2005 дане рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 72 КАСУкраїни, підставами для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. При цьому, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи обґрунтоване рішення, чи використані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та ін.

Враховуючи обґрунтованість виявлених Центральною МДПІ у м. Кривому Розі порушень з боку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», судом не встановлено законних та обґрунтованих підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Таким чином, суд вважає, що орган державної податкової служби діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 24, 71, 72, 81, 86, 94, 122, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заявлених позовних вимог приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

В повному обсязі постанова суду викладена 25.11.2008.

Головуючий суддя С.В.Чабаненко

Судді О.В. Головко Р.А.Барановський