Ухвала суду № 35831917, 10.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р.Справа № 820/118/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Марченко Ірини Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2013р. по справі № 820/118/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом - ОМДПІ м Харкова), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0020840172 від 19.12.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0020840172 від 19.12.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992р., п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова було проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 та складено акт №3022/172/НОМЕР_1 від 29.11.2012 року про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 року. За результатами перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги позивача, ДПС у Харківській області було зобов'язано ОМДПІ м. Харкова провести позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 з питання правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та правомірності застосування штрафних санкцій.

На виконання вказаного рішення ОМДПІ м. Харкова була проведена позапланова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питання правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та правомірності застосування штрафних санкцій та складено акт від 29.11.12 року № 4379/172/НОМЕР_1.

Відповідно до акту перевірки зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_2 занижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевіряється в розмірі 73 026,09 гри, в тому числі: IV квартал 2009 року -16 208,23 грн., 2010 рік - 23 424,17 грн., 2011 рік - 33 393,69 грн.

За результатами перевірки, висновки якої оскаржуються, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0020840172 від 19.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 81374, 51 грн. в тому числі 73026,09 грн. за основним платежем та 8348,42 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновок податкового органу щодо порушення ст.ст. 13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України відбулося у зв'язку з неправомірним включенням до складу валових доходів відсотків на загальну суму 120857,01 грн., нарахованих установою банку на залишки по депозитним рахункам, які надходили ФОП ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

За змістом до пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889-IV) до загального річного оподатковуваного доходу включається, зокрема дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів).

У пункті 7.2 ст. 7 цього Закону наведено перелік об'єктів оподаткування, ставка податку для яких становить 5 відсотків, зокрема для процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок).

При цьому, згідно з п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону N 889-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу, зокрема доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» «оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) іі документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу».

Колегія суддів також зазначає, що згідно з п. 5.2. Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення,при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, - із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів; які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Між тим, посилаючись на порушення вимог податкового законодавства податковим органом в акті перевірки не було зазначено первинні документи, якими відповідач обґрунтовує встановлені порушення.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_2 вимог податкового законодавства в частині включення до валового доходу відсотків, нарахованих установою банку на залишки по депозитним рахункам.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставності донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині неправомірного завищення витрат, пов'язаних із закупівлею та реалізацією товару на суму 628076, 69 грн., з огляду на наступне.

Відповідно статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» «оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) іі документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу».

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 334/94-ВР), з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Склад валових витрат наведено у пункті 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР. Згідно з цим пунктом до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням певних обмежень.

З матеріалів справи вбачається, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 віднесено витрати на закупівлю товару, дизпалива, оплату послуг електроенергії, розрахунково-касового обслуговування, експлуатування приміщення, вивіз відходів, оплату внесків до Пенсійного фонду, витрати, пов'язані із оплатою праці найманих працівників, що підтверджується угодами, податковими накладними, платіжними документами, актами виконаних робіт (послуг) та платіжні документи, відомості нарахування та виплати заробітної плати. Усі необхідні первинні документи позивачем надавались податковому органу під час проведення перевірки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що податковим органом в акті перевірки не наведено в чому саме полягає порушення вимог податкового законодавства, яким встановлено порядок формування витрат платників податків.

Отже, позивачем підтверджено належними доказами правомірність формування витрат.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0020840172 від 19.12.2012 року суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2013р. по справі № 820/118/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2013 р.