Постанова № 35828318, 06.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2013 року № 826/5590/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 лютого 2013 року № 0000052201 та № 0000062201.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, закони України "Про податок на додану вартість", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" протиправно зроблений висновок про неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" амортизаційних відрахувань за наслідками проведеної переоцінки об'єктів основних засобів. Також представник позивача вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у зв'язку з придбанням товару (бензину), оскільки придбаний товар використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" у власній господарській діяльності.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість" та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесені податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2013 року № 0000052201 та № 0000062201, оскільки під час проведення перевірки встановлено неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" амортизаційних відрахувань та неправомірність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у зв'язку з придбанням товару (бензину).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 14 січня 2013 року по 25 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлень від 14 січня 2013 року № 15/22-10/31669236, № 16/22-70/31669236, № 17/17-40/31669236, № 18/22-20/31669236, від 23 січня 2013 року № 52/22-30/31669236, № 53/22-30/31669236, згідно підпункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та наказу від 28 грудня 2012 року № 1763 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, вимог валютного законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 1 лютого 2013 року № 183/22-1/31669236, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр":

- пункту 146.21 статті 146, пункту 152.10 статті 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 473 275 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 року в сумі 82 465 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 82 465 грн., ІV квартал 2011 року в сумі 82 464 грн., І квартал 2012 року в сумі 75 294 грн., ІІ квартал 2012 року в сумі 75 294 грн., ІІІ квартал 2012 року в сумі 75 293 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 40 100 грн., у тому числі: за січень 2010 року - 1 222 грн., лютий 2010 року - 1 310 грн., березень 2010 року - 1 310 грн., квітень 2010 року - 2 660 грн., травень 2010 року - 1 338 грн., червень 2010 року - 1 272 грн., липень 2010 року - 1 272 грн., серпень 2010 року - 1 275 грн., жовтень 2010 року - 2 508 грн., листопад 2010 року - 654 грн., січень 2011 року - 1 408 грн., лютий 2011 року - 1 450 грн., березень 2011 року - 1 600 грн., квітень 2011 року - 1 286 грн., травень 2011 року - 1 692 грн., червень 2011 року - 2 560 грн., липень 2011 року - 3 192 грн., серпень 2011 року - 3 350 грн., вересень 2011 року - 3 133 грн., жовтень 2011 року - 2 192 грн., листопад 2011 року - 1 708 грн., грудень 2011 року - 1 708 грн.;

- підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.3 статті 164, статті 168, статті 171 Податкового кодексу України, в результаті чого нараховано податок на доходи фізичних осіб з суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, в перевіряємому періоді, в сумі 1 895 грн.;

- пункту 250.2 статті 250 та пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України, а саме: встановлено неподання податкових декларацій з екологічного податку за І-ІІ квартали 2011 року та заниження всього в сумі 428,40 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року в сумі 428,40 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 18 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000062201, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" суму грошового зобов'язання в розмірі 47 626 грн., з якої: за основним платежем - 40 100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 526 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу - 3014010100;

- № 0000052201, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" суму грошового зобов'язання в розмірі 529 745 грн., з якої: за основним платежем - 473 275 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56 470 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу - 3011021000.

Під час розгляду справи встановлено, що Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" амортизаційних відрахувань в зв'язку з порушенням порядку проведення переоцінки об'єктів основних засобів та про неправомірність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у зв'язку з придбанням товару (бензину) з підстав відсутності доказів використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Відносно висновків податкового органу щодо неправомірності формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" податкового кредиту за період з січня 2010 року по грудень 2011 року, суд зазначає про наступне.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. У пункті 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7, підпунктом 7.4.1, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" протягом січня 2010 року - грудень 2011 року придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кло-Карта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" пальне та включено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у зв'язку з його придбанням.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кло-Карта" на виконання умов договору поставки від 21 червня 2011 року № 2779 виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 1542 від 21 червня 2011 року на загальну суму 4 949,50 грн., в тому числі ПДВ - 824,91 грн.,

- № 1666 від 4 липня 2011 року на загальну суму 1 000 грн., в тому числі ПДВ - 166,66 грн.,

- № 1671 від 11 липня 2011 року на загальну суму 1 952 грн., в тому числі ПДВ - 325,33 грн.,

- № 1667 від 20 липня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,33 грн.,

- № 1669 від 26 липня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,34 грн.,

- № 1670 від 29 липня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,33 грн.,

- № 1562 від 1 серпня 2011 року на загальну суму 4 000 грн., в тому числі ПДВ - 666,66 грн.,

- № 1563 від 8 серпня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,33 грн.,

- № 1564 від 18 серпня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,33 грн.,

- № 1745 від 1 вересня 2011 року на загальну суму 1 600 грн., в тому числі ПДВ - 266,67 грн.,

- № 1746 від 9 вересня 2011 року на загальну суму 1 000 грн., в тому числі ПДВ - 166,66 грн.,

- № 1747 від 12 вересня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,33 грн.,

- № 1750 від 27 вересня 2011 року на загальну суму 1 200 грн., в тому числі ПДВ - 200 грн.,

- № 1752 від 28 вересня 2011 року на загальну суму 800 грн., в тому числі ПДВ - 133,33 грн.,

- № 1751 від 6 жовтня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,34 грн.,

- № 1752 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,34 грн.,

- № 1753 від 20 жовтня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,34 грн.,

- № 1754 від 28 жовтня 2011 року на загальну суму 2 000 грн., в тому числі ПДВ - 333,34 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" на виконання умов договору купівлі-продажу від 10 січня 2011 року № 01022Т виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 209 від 12 січня 2010 року на загальну суму 7 330 грн., в тому числі ПДВ - 1 221,67 грн.,

- № 16844 від 10 лютого 2010 року на загальну суму 7 860 грн., в тому числі ПДВ - 1 310 грн.,

- № 17934 від 3 березня 2010 року на загальну суму 7 860 грн., в тому числі ПДВ - 1 310 грн.,

- № 1019670 від 2 квітня 2010 року на загальну суму 7 980 грн., в тому числі ПДВ - 1 330 грн.,

- № 1020743 від 26 квітня 2010 року на загальну суму 7 980 грн., в тому числі ПДВ - 1 330 грн.,

- № 1022372 від 28 травня 2010 року на загальну суму 8 030 грн., в тому числі ПДВ - 1 338,33 грн.,

- № 1023993 від 30 червня 2010 року на загальну суму 7 630 грн., в тому числі ПДВ - 1 271,67 грн.,

- № 1025374 від 26 липня 2010 року на загальну суму 7 630 грн., в тому числі ПДВ - 1 271,67 грн.,

- № 1027065 від 31 серпня 2010 року на загальну суму 7 650 грн., в тому числі ПДВ - 1 275 грн.,

- № 1028722 від 1 жовтня 2010 року на загальну суму 7 500 грн., в тому числі ПДВ - 1 250 грн.,

- № 1029891 від 26 жовтня 2010 року на загальну суму 7 550 грн., в тому числі ПДВ - 1 258,33 грн.,

- № 1031249 від 24 листопада 2010 року на загальну суму 3 925 грн., в тому числі ПДВ - 654,17 грн.,

- № 691 від 24 січня 2011 року на загальну суму 8 450 грн., в тому числі ПДВ - 1 408,33 грн.,

- № 1923 від 21 лютого 2011 року на загальну суму 8 700 грн., в тому числі ПДВ - 1 450 грн.,

- № 3387 від 25 березня 2011 року на загальну суму 9 600 грн., в тому числі ПДВ - 1 600 грн.,

- № 4540 від 15 квітня 2011 року на загальну суму 7 714,20 грн., в тому числі ПДВ - 1 285,70 грн.,

- № 5593 від 11 травня 2011 року на загальну суму 5 050 грн., в тому числі ПДВ - 841,67 грн.,

- № 6074 від 20 травня 2011 року на загальну суму 5 100 грн., в тому числі ПДВ - 850 грн.,

- № 7195 від 8 червня 2011 року на загальну суму 5 150 грн., в тому числі ПДВ - 858,33 грн.,

- № 7768 від 21 червня 2011 року на загальну суму 5 150 грн., в тому числі ПДВ - 858,33 грн.,

- № 8555 від 6 липня 2011 року на загальну суму 5 100 грн., в тому числі ПДВ - 850 грн.,

- № 9079 від 18 липня 2011 року на загальну суму 5 100 грн., в тому числі ПДВ - 850 грн.,

- № 10018 від 3 серпня 2011 року на загальну суму 5 050 грн., в тому числі ПДВ - 841,67 грн.,

- № 10803 від 22 серпня 2011 року на загальну суму 5 050 грн., в тому числі ПДВ - 841,67 грн.,

- № 11742 від 7 вересня 2011 року на загальну суму 5 050 грн., в тому числі ПДВ - 841,67 грн.,

- № 12443 від 23 вересня 2011 року на загальну суму 5 150 грн., в тому числі ПДВ - 858,33 грн.,

- № 13460 від 13 жовтня 2011 року на загальну суму 5 150 грн., в тому числі ПДВ - 858,33 грн.,

- № 14422 від 2 листопада 2011 року на загальну суму 5 125 грн., в тому числі ПДВ - 854,17 грн.,

- № 15176 від 17 листопада 2011 року на загальну суму 5 125 грн., в тому числі ПДВ - 854,17 грн.,

- № 15906 від 1 грудня 2011 року на загальну суму 10 250 грн., в тому числі ПДВ - 1 708,33 грн.

На підтвердження отримання пального (бензину на скрапленого газу) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кло-Карта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" позивачем надано накладні від 13 січня 2010 року № 29267, від 11 лютого 2010 року № 30750, від 4 березня 2010 року № 31883, від 8 квітня 2010 року № 1033660, від 27 квітня 2010 року № 1034763, від 31 травня 2010 року № 1036448, від 30 червня 2010 року № 1038298, від 27 липня 2010 року № 1039815, від 1 вересня 2010 року № 1041709, від 5 жовтня 2010 року № 1043388, від 26 жовтня 2010 року № 1044581, від 25 листопада 2010 року № 1045953, від 21 грудня 2010 року № 1047173, від 21 грудня 2010 року № 1047172, від 29 грудня 2010 року № 1047505, від 25 січня 2011 року № 1048397, від 22 лютого 2011 року № 1049638, від 28 березня 2011 року № 1051145, від 18 квітня 2011 року № 1052329, від 12 травня 2011 року № 1053419, від 23 травня 2011 року № 1053908, від 9 червня 2011 року № 1055057, від 22 червня 2011 року № ЦБКК-О012504, від 22 червня 2011 року № ЦБКК-О011342, від 1 липня 2011 року № ЦБКК-О014726, від 7 липня 2011 року № 1056436, від 19 липня 2011 року № 1056967, від 4 серпня 2011 року № 1057912, від 23 серпня 2011 року № 1058711, від 1 вересня 2011 року № ЦБКК-О019422, від 8 вересня 2011 року № 1059651, від 26 вересня 2011 року № 1060349, від 1 жовтня 2011 року № ЦБКК-О022276, від 14 жовтня 2011 року № 1061374, від 1 листопада 2011 року № ЦБКК-О024508, від 3 листопада 2011 року № 1062332, від 21 листопада 2011 року № 1063087, від 1 грудня 2011 року № ЦБКК-О026455, від 2 грудня 2011 року № 1063816.

На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано виписки по рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві та копії платіжних доручень.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кло-Карта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" товар (бензин, скраплений газ) в зв'язку з використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" автомобілів для виробничих потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр - Троєщина", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр", як орендарем, укладено договір оренди автомобіля № 9, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування наступні автомобілі: ВАЗ-21083, реєстраційний номер АА2947АР, ГАЗ АС3512, реєстраційний номер АА2943АР, ГАЗ 221700, реєстраційний номер АА 2948АР, НУ1ЮА1Н150, реєстраційний номер АА2945АР. Пунктом 2.1 договору визначено, що орендовані автомобілі будуть використовуватись орендарем для службових поїздок персоналу.

18 липня 2005 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі транспортних засобів.

1 травня 2011 року між ОСОБА_2, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр", як орендарем, укладено договір оренди автомобіля, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і користування легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_8. Пунктом 2.1 договору визначено, що орендований автомобіль буде використовуватись орендарем для службових поїздок персоналу.

1 травня 2011 року між сторонами підписаний акт здачі-приймання легкового автомобіля марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_8.

Між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2011 року, від 30 червня 2011 року, від 31 липня 2011 року, від 31 серпня 2011 року, від 30 вересня 2011 року, від 31 жовтня 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 31 грудня 2011 року, від 31 січня 2012 року, від 29 лютого 2012 року, від 31 березня 2012 року, від 30 квітня 2012 року, від 31 травня 2012 року, від 30 червня 2012 року, від 31 липня 2012 року, від 31 серпня 2012 року, від 30 вересня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 30 листопада 2012 року, від 31 грудня 2012 року, від 31 січня 2013 року, від 28 лютого 2013 року, згідно яких орендодавцем надані послуги по наданню в тимчасове володіння і користування автомобіля по договору від 1 травня 2011 року.

1 травня 2011 року між ОСОБА_3, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр", як орендарем, укладено договір оренди автомобіля, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і користування легковий автомобіль марки Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_9. Пунктом 2.1 договору визначено, що орендований автомобіль буде використовуватись орендарем для службових поїздок персоналу.

1 травня 2011 року між сторонами підписаний акт здачі-приймання легкового автомобіля марки Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_9.

Між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2011 року, від 30 червня 2011 року, від 31 липня 2011 року, від 31 серпня 2011 року, від 30 вересня 2011 року, від 31 жовтня 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 31 грудня 2011 року, від 31 січня 2012 року, від 29 лютого 2012 року, від 31 березня 2012 року, від 30 квітня 2012 року, від 31 травня 2012 року, від 30 червня 2012 року, від 31 липня 2012 року, від 31 серпня 2012 року, від 30 вересня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 30 листопада 2012 року, від 31 грудня 2012 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" автомобільного транспорту, який використовується товариством для службових поїздок персоналу.

За таких обставин, суд зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" автомобільного чи іншого транспорту, необхідного для здійснення діяльності підприємства.

При цьому, аудиторським звітом від 8 квітня 2013 року № 08/04 про результати виконання аудиту щодо правильності відображення результатів фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" в обліку та у фінансовій звітності за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2012 року підтверджено використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" автомобільного транспорту у господарській діяльності товариства.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідач не навів обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що придбання пального позивачем було здійснено в рамках його господарської діяльності.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у зв'язку з придбання пального у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кло-Карта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард", тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 лютого 2013 року № 0000062201 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відносно висновків податкового органу щодо неправомірності формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" амортизаційних відрахувань в зв'язку з порушенням порядку проведення переоцінки об'єктів основних засобів, суд зазначає про наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, первинні документі, які складені за результатами проведеної реконструкції будівлі в місті Києві по вулиці Братиславській, 52 знищені, що підтверджується складеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" актами про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду № 2 від 4 грудня 2009 року, № 3 від 10 листопада 2010 року, № 4 від 8 грудня 2011 року.

Ухвалою суду від 4 липня 2013 року призначено судово-бухгалтерську експертизу.

На вирішення експерта було поставлено наступні запитання:

1. Чи відповідає податковий облік Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" бухгалтерському обліку під час проведення у 2010 році інвентаризації основних фондів із урахуванням збільшення вартості основних фондів (переоцінки об'єктів основних засобів) на 67 714 000 грн. за наслідками реконструкції у 2004 році об'єкта нерухомості Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" (приміщень по вул. Братиславській, 52 у м. Києві)?

2. Чи повинно було Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" застосовувати щорічну інвентаризацію вартості основних засобів, що амортизуються, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт під час проведення у 2011 році інвентаризації основних фондів з урахуванням дооцінки таких основних засобів, що була здійснена у 2004 році?

3. Чи підтверджується документально встановлені за висновками акту Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби № 183/22-1/31669236 від 1 лютого 2013 року про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, дотримання вимог валютного законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року порушення:

- пункту 146.21 статті 146, пункту 152.10 статті 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 473 275 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 82 465 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 82 465 грн., ІV квартал 2011 року в сумі 82 464 грн., І квартал 2012 року в сумі 75 294 грн., ІІ квартал 2012 року в сумі 75 294 грн., ІІІ квартал 2012 року в сумі 75 293 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 40 100 грн., у тому числі за січень 2010 року в сумі 1 222 грн., лютий 2010 року в сумі 1 310 грн., березень 2010 року в сумі 1 310 грн., квітень 2010 року в сумі 2 660 грн., травень 2010 року в сумі 1 338 грн., червень 2010 року в сумі 1 272 грн., липень 2010 року в сумі 1 272 грн., серпень 2010 року в сумі 1 275 грн., жовтень 2010 року в сумі 2 508 грн., листопад 2010 року в сумі 654 грн., січень 2011 року в сумі 1 408 грн., лютий 2011 року в сумі 1 450 грн., березень 2011 року в сумі 1 600 грн., квітень 2011 року в сумі 1 286 грн., травень 2011 року в сумі 1 692 грн., червень 2011 року в сумі 2 560 грн., липень 2011 року в сумі 3 192 грн., серпень 2011 року в сумі 3 350 грн., вересень 2011 року в сумі 3 133 грн., жовтень 2011 року в сумі 2 192 грн., листопад 2011 року в сумі 1 708 грн., грудень 2011 року в сумі 1 708 грн.?

Проте, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз не надано суду висновок експерта в зв'язку з не здійсненням попередньої оплати вартості експертизи та не наданням відповіді на клопотання.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність первинних документів, складених за результатами проведеної реконструкції будівлі в місті Києві по вулиці Братиславській, 52 та на підставі яких проведено дооцінку будівлі в 2004 році, а також необхідністю спеціальних знань з обліку та аудиту, суд при наданні оцінки спірним правовідносинам виходить з даних акту перевірки та звіту аудитора.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив та прийняв 1 пусковий комплекс (перша черга) багатоповерхового гаражу ГБК "Братиславський-1", який розташований в місті Києві по вулиці Братиславській, 52.

13 березня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив та прийняв 1 пусковий комплекс (друга черга) багатоповерхового гаражу ГБК "Братиславський-1", який розташований в місті Києві по вулиці Братиславській, 52.

28 березня 2003 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" реєстраційні посвідчення № 006538 та № 006541 на право колективної власності на І пусковий комплекс (перша та друга черги) багатоповерхового гаражу ГБК "Братиславський-1".

27 грудня 2007 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД", як орендарями, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі пункту 67 рішення Київської міської ради від 15 липня 2004 року за № 419/1829 та рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.05.2007р. за № 687/1348" та на підставі рішення Київської міської ради від 08.11.2007 р. за № 1205/4038 "Про подовження терміну дії рішень Київської міської ради", за актом приймання-передачі передає, а орендарі приймають в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: вул. Братиславська, 52 у Деснянському районі м. Києва, розміром - 1,4126 га (зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" 988/1000 земельної ділянки, Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" - 12/1000 земельної ділянки) для реконструкції багатоповерхового гаража під автомобільний центр, його подальших експлуатації та обслуговування.

Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 23 січня 2008 року за № 62-6-00460 у книзі записів державної реєстрації договорів.

23 січня 2008 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки за адресою: вул. Братиславська, 52 у Деснянському районі м. Києва, розміром - 1,4126 га (зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Центр" 988/1000 земельної ділянки, Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" - 12/1000 земельної ділянки) для реконструкції багатоповерхового гаража під автомобільний центр, його подальших експлуатації та обслуговування.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що об'єкт необоротних активів "Нежиле приміщення, вул. Братиславська, 52" введено в експлуатацію та оприбутковано на баланс товариства 1 березня 2003 року за первинною вартістю 8 416 666,66 грн.

1 жовтня 2004 року на підставі протоколу зборів засновників та з урахуванням висновків та звітів про оцінку майна ПП "Гарант-Експерти" проведено дооцінку будівлі на загальну суму 67 713 687,39 грн.

Протягом 2003 - 2008 років Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" здійснено реконструкцію будівлі на загальну суму 32 328 402,06 грн. в зв'язку з чим 27 травня 2008 року балансова вартість будівлі збільшена на 32 328 402,06 грн.

31 березня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" виданий наказ № 176/1 про проведення інвентаризації основних засобів.

Згідно відомості інвентаризації основних засобів станом на 31 березня 2011 року, затвердженої генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр", первинна вартість необоротних активів складає 111 912 822,59 грн., знос - 11 003 153,10 грн., залишкова вартість - 100 909 669,49 грн.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби встановлено, що станом на 30 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" здійснило переоцінку (індексацію) у податковому обліку, відобразивши при цьому результати бухгалтерської переоцінки основних засобів у податковому обліку в сумі 67 713 687 грн.

30 листопада 2012 року на підставі наказу від 30 листопада 2012 року № 211 про проведення річної інвентаризації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" проведено інвентаризацію необоротних активів.

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів від 30 листопада 2012 року на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" обліковуються наступні оборотні активи: нежиле приміщення по вул. Братиславській, 52 - 111 142 287,04 грн., реконструкція ТП - 595 394,67 грн.

При наданні оцінки спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Порядок оподаткування податком на прибуток визначено розділом ІІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Спеціальними нормами розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено особливості оподаткування податком на прибуток. Зокрема, відповідно до пункту 6 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом ІІІ Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що у разі, якщо дооцінка здійснена у 2004 році у порядку, визначеному у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", то застосовуючи положення Податкового кодексу України така дооцінка може бути включена при проведенні інвентаризації до вартості основних засобів, які підлягають амортизації станом на 1 квітня 2011 року.

При цьому, Податковий кодекс України не містить положення щодо відображення переоцінки вартості основних засобів у разі проведення дооцінки до 1 січня 2010 року.

У відповідності до пункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України . податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна за змістом норма викладена в пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, згідно якого разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем проведено дооцінку майна до 1 січня 2010 року та застосовано дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року, суд приходить до висновку про необгрунтованість висновків податкового органу щодо неправомірності формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" амортизаційних відрахувань в зв'язку з порушенням порядку проведення переоцінки об'єктів основних засобів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 473 275 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій.

З огляду на встановлене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 лютого 2013 року № 0000052201 визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 лютого 2013 року № 0000052201.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 18 лютого 2013 року № 0000062201.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева