Ухвала суду № 3582830, 25.03.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

25.03.2009 Справа № 5020-4/064

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Єланської О.Е. , Ілюхіної Г.П. при секретарі судового засіданняКолб Т.П. за участю представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" - Вохмяніна А.М.,

представників відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - Булат К.М., Луговської Г.В., Шевеніонової Л.В.,

представника третьої особи - Миколаївської митниці Державної митної служби України - Ніколенко Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Остапова К.А. ) від 12.11.08 у справі №5020-4/064

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" (проспект Генерала Острякова, 15, м. Севастополь, 99029)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011),

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Миколаївська митниця (вул. Московська, 57-А, місто Миколаїв, 54017),

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" звернувся до Господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №000020235/0 від 15.08.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 649491,00 грн. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що приймаючи спірне рішення, відповідач в акті перевірки посилається на висновки іншого акту планової документальної перевірки № 69/232/16328694/11332/10 від 18.06.2007, по якому ніякого рішення відповідачем не було прийнято, в якому зазначено, що у порушення підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", Товариство з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" при відсутності митного оформлення матеріальної складової собівартості виконаних ремонтних робіт, неправомірно застосувало нульову ставку податку на додану вартість у період липень - грудень 2006 року на суму 1107612,04 грн.

На думку позивача, відповідач, не відрізняє поставку послуг й поставку товарів, що не відповідає вимогам у 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час судового розгляду, відповідно до вимог статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, до участі у справи вступив прокурор.

Ухвалою суду від 02.07.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, була залучена Миколаївська митниця Державної митної служби України.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 12 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 000020235/0 від 15.08.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 649491 грн.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане судове рішення у звязку з порушенням судом норм матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а також на порушення вимог Митного кодексу України. На думку відповідача, застосування нульової ставки по ПДВ на матеріальну складову собівартості виконаних судоремонтних робіт для нерезидентів України правомірно лише у разі оформлення ВМД. Підставою для митного оформлення є зовнішньоекономічний контракт про виконання ремонтних робіт на судні і ремонтні відомості, в яких перераховані ремонтні матеріали, використані в процесі ремонту. У випадку відсутності документального підтвердження факту вивезення товарно матеріальних цінностей поза митну територію України операції з такого ремонту оподатковуються за ставкою 20 %, а податкові зобовязання визначаються на дату першої з подій, визначеної підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представники Державної податкової інспекції у Ленінському районі, прокурор підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з підстав, зазначених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи вважає доводи відповідача необґрунтованими з тих підстав, що Митним кодексом України, іншими законодавчими та нормативно правовими актами з митної справи не передбачено механізму декларування товарів українського походження, використаних при наданні послуг із ремонту іноземних суден, які заявлені при ввезені на територію України в режимі «тимчасове ввезення».

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, вислухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 649491, 00 грн., а тому податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 000020235/0 від 15.08.2007 підлягає визнанню нечинним.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що в період з 20.07.2007 по 27.07.2007 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя (далі - ДШ у Ленінському районі м. Севастополя) проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за травень 2007 року, за результатами якої складений акт № 93/23-5/16328694/13683/10 від 03.08.2008.

В акті перевіряючими зроблений висновок про завищення позивачем бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 649491,00 грн. за даними декларації з податку на додану вартість за травень 2007 року, а також про заниження податкового зобов'язання на суму 612725, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя винесені податкові повідомлення-рішення № 000020235/0 від 15.08.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 649491,00 грн., №000021235/0 від 15.08.2007 на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 612725,00 грн., штрафні санкції - 183817,50 грн.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя зі скаргою.

Рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя за результатами розгляду скарги у задоволенні скарги позивача відмовлено, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погодившись з результатами розгляду первинної скарги та податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі з повторною скаргою, за результатами розгляду якої ДПА у місті Севастополі прийнято рішення № 1712/10/25-020 від 16.11.2007, яким податкове повідомлення-рішення №000021235/0 від 15.08.2007 (№000021235/1 від 20.09.2007) на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 612725,00 грн. і штрафних санкцій на суму 183817,50 грн. - скасовано.

Податкове повідомлення-рішення № 000020235/0 від 15.08.2007 (№ 000020235/1 від 39.2007) про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 649491,00 грн. Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі залишено без змін.

Як вбачається з акту позапланової виїзної перевірки від 03.08.2008 № 93/23-5/16328694/13683/10, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №000020235/0 від 15.08.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 649491,00грн., перевіряючими встановлено наступне. :

Позивач спеціалізується на виконанні комплексу ремонтних робіт на замовленнях комерційного судноремонту. Основними видами робіт, що виконуються позивачем, є роботи по захисту сталевих поверхонь від корозії (очищення, пофарбування корпусів суден), заміна корпусних конструкцій, конструкцій вантажних та баластних танків.

В пункті 2.13.7 вказаного акту зазначено, що провести аналіз цін придбання та реалізації товарів (послуг) не представляється можливим, оскільки товари, що придбаваються (металопрокат, комплектуючі) йдуть у виробництво (ремонт суден).

Відповідно до наданої ТОВ "Добриня та Ко" до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя податкової декларації по податку на додану вартість за травень 2007 року (вх. № 31312 від 06.2007), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (віх. № 32852 від 02.07.2007) та рахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунковий рахунок платника, складає 649491,00 грн.

В розділі 3.2.4 вищевказаного акту перевірки зазначено, що в ході проведення комплексної документальної перевірки (акт від 18.06.2007 № 9/232/16328694/11332/10) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, позапланових виїзних документальних перевірок достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства (акти від 16.04.2007 № 51/23-5/16328694/6630/10, від 18.05.2007 № 59/23-5/16528694/8075/10, від 25.05.2007 № 66/23-3/16328694/9303/10) за грудень 2006 року - січень 2007 року, березень, квітень 2007 року встановлено порушення підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість" в частині необґрунтованого застосування нульової ставки до операцій з ремонту суден нерезидентів при відсутності митного оформлення матеріальної складової собівартості виконаних ремонтних робіт, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків, що в свою чергу призвело до завищення сум податкового кредиту, що належать до складу податкового кредиту наступних податкових періодів (ряд. 26 декларації по ПДВ) в розмірі 1107612,00 грн.

В ході проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2007 року та з врахуванням вищевикладеного, перевіряючи прийшли висновку, що змінені показники Розділу 111 "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації з ПДВ за травень 2007 року.

В розділі 3.3 Акту перевірки № 93/23-5/16328694/13683/10 від 03.08.2008 зазначено, що відповідно до даних податкової декларації по ПДВ, уточнюючого розрахунку платника за травень 2007 року та додатку 3 до декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" ТОВ "Добриня та Ко" відображено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) - 649491,00 грн.

З врахуванням даних, відображених в пункті 3.2.4 Акта, перевіряючими зроблений висновок про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування, що заявлена на рахунковий рахунок за травень 2007 року в розмірі 649491,00 грн.

З такими доводами відповідача не погоджується колегія суддів, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства.

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. При цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції: з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати і переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу дій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

У матеріалах справи містяться копії контрактів та договорів, укладених позивачем з нерезидентами:

№ 12/390-325М від 05.04.2006 на переобладнання т/х "Волго-Дон 213";

№ 12/390-349-1 від 26.06.2006 на ремонт т/х "Наутилус";

№ 12/390-357 від 04.08.2006 на ремонт т/х "Віаскзтіг";

№ 12/390-347 від 17.05.2006 на ремонт т/х "Капитан Корчин";

№ 12/390-348 від 07.06.2006 на ремонт т/х "8еа Ііоп";

№ 24/08-2006 від 31.08.2006 на ремонт т/х "Агсйс зку";

№ 12/390-535 від 20.06.2006 на ремонт т/х "Нефтевоз-3 ЇМ";

№ 12/390-252 від 11.07.2006 на ремонт т/х "МоЬіе";

№ 8-16-02 від 16.02.2007 на ремонт т/х "Антарес";

№ В-Б-242-06 від 24.05.2006 на ремонт т/х "Волго-Балт 242";

№ 8/26-03 від 29.03.2007 на ремонт т/х "Амур 2523";

№ 2906 МА8 від 29.06.2006 на ремонт т/х Сормовский-122";

№ 12/390-358 від 21.08.2006 на ремонт т/х "Сормовский-28";

Предметом вказаних контрактів та договорів є переобладнання або ремонт суден із використанням матеріалів та комплектуючих виконавця або замовника.

Судна, ремонт яких є предметом контрактів, ввезені на митну територію України, що підтверджується наявними у справі вантажно-митними деклараціями.

Як випливає з наданих позивачем вантажних митних декларацій, тип декларацій щодо ввезення суден - IМ 51, з яких код IМ відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 N307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 N 443/2247 - "увезення в Україну", - код митного режиму "Тимчасове ввезення (вивезення)" (Класифікатор процедур переміщення товарів через митний кордон України, Додаток 1 до наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 N 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 1002 N 207).

Згідно з пунктом 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до статті 185 Митного кодексу України експорт та тимчасове ввезення (вивезення) є окремими видами митного режиму.

Експорт - це самостійний митний режим, умови здійснення якого передбачені статтями 95 Митного кодексу України. Відповідно до цього митного режиму товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Умови митного режиму тимчасового ввезення встановлені статтями 204-211 Митного кодексу України. Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (стаття 204 вказаного Кодексу).

Відповідно до статті 206 Митного кодексу України дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту.

Судом зроблений правильний висновок, що механізм декларування товарів українського походження, що використані при наданні послуг з ремонту іноземних суден, які заявлені при ввезенні на територію України в режимі "тимчасове ввезення", діючим законодавством не передбачений.

Відповідно до статті 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 N 80 затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, згідно з яким обов'язковими для подання є наступні документи:

1.Митна декларація;

2.Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна, авіаційна накладна, коносамент (Вill of Lading) тощо;

3.Зовнішньоекономічний договір;

4.Рахунок (Іnvоісе) або інший документ, який визначає вартість товару.

Судова колегія погоджується з висновками суду, що оформлення у митному режимі експорту товарів можливе тільки за умови укладення окремого зовнішньоекономічного контракту на продаж цих товарів українським підприємством замовнику-нерезиденту, оформлення належним чином перевізних документів на товар, документів, підтверджуючих вартість товару, в звязку з чим доводи податкової інспекції про необхідність оформлення вантажних митних декларації на матеріальну складову, використану при ремонті суден, що ввезені на територію України з метою ремонту, не ґрунтуються на законі.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, складений відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за 1205 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.Так, відповідно до пункту 2.4.1 Порядку, у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно -правових актів.

Висновок акту перевірки не містить посилання на підпункти, пункти, статті нормативно - правового акту, в той час як у оспорюваному рішенні зазначено на те, що на підставі акту перевірки №93/23-5/16328694/13683/10 від 03.08.2008 встановлено порушення підпунктів 7.7.1, пункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Висновок акту перевірки про завищення бюджетного відшкодування зроблений з врахуванням даних, відображених у пункті 3.2.4 даного Акту. Однак, у цьому пункті перевіряючи посилаються на те, що в актах перевірок за попередні періоди було встановлено необґрунтоване застосування нульової ставки до операцій по ремонту суден нерезидентів.

При викладених обставинах податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, не можна вважати прийнятим обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Посилання відповідача в апеляційної скарзі на порушення вимог Митного кодексу України, судова колегія вважає безпідставними. При розгляди справи відповідачем не надано жодного доказу порушення митних правил з боку ТОВ «Добриня та Ко». Ці обставини прямо підтверджуються поясненнями третьої особи представника Миколаївської митниці, яка безпосередньо відповідала за дотримання митних правил. Крім того, посилаючись на порушення вимог статей 204 і 206 Митного кодексу України, відповідач не враховує, що частиною 10 статті 206 Митного кодексу України прямо визначено, що дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України з умовним повним звільненням від оподаткування під зобовязання про зворотне вивезення допускається щодо морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту.

Крім того, відповідач не зміг обґрунтовано пояснити як саме він нарахував податкове зобовязання по податку на додану вартість, не маючи точних відомостей про їх договірну ( контрактну) вартість. Ця обставина визнана самим відповідачем в п.2.13.7 акту перевірки, де зазначено, що провести аналіз цін придбання та реалізації товарів ( послуг) не представляється можливим, оскільки товари, що придбавалися (металопрокат, комплектуючи) йдуть у виробництво ( ремонт суден).

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195, 196, п.1 частини першої ст.198, ст.200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 12.11.08 у справі №5020-4/064 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяМ.А.Санакоєва

Судді О.Е.Єланська Г.П.Ілюхіна