Ухвала суду № 35828039, 22.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"22" липня 2013 р. Справа № Б911/96/08/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б911/96/08/13-г

за спільною заявою:

ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ УКРРІЧФЛОТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51 (Кредитор 1),

ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВОДНИХ ШЛЯХІВ «УКРВОДШЛЯХ», ідентифікаційний код юридичної особи: 03150102, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 12 (Кредитор 2),

ПРИВАТНО-ОРЕНДНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 02779234, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Дерев'янка, буд. 26 (Кредитор 3),

ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК», ідентифікаційний код юридичної особи: 01125206, місцезнаходження: 68355, Одеська обл., Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2 (Кредитор 4),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33447231, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Заявник 1 - Вишгородський районний центр зайнятості, ідентифікаційний код юридичної особи: 22204996, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 6А («Заявник 1);

розпорядник майна Боржника: арбітражний керуючий Коптєва А.Є., яка діє на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 743, виданого Міністерством юстиції України 11 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року справі № Б911/96/08/13-г;

за участю представників учасників судового провадження у справі про банкрутство:

від Кредитора 1: Грицак О.В., яка діє на підставі довіреності № 01-02/228 від 17 грудня 2012 року;

від Кредиторів 2- 4, Боржник: не з'явились;

від Заявника 1: Дорогань В.І., яка діє на підставі доручення від 15 січня 2013 року №7/02;

розпорядник майна Боржника Коптєва А.Є. особисто, яка діє на підставі посвідчення арбітражного керуючого № 743 від 11 квітня 2013 року, Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 743, виданого Міністерством юстиції України 11 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року справі № Б911/96/08/13-г, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за спільною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ УКРРІЧФЛОТ» (ідентифікаційний код: 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51) (Кредитор 1), ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВОДНИХ ШЛЯХІВ «УКРВОДШЛЯХ» (ідентифікаційний код: 03150102, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 12) (Кредитор 2), ПРИВАТНО-ОРЕНДНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» (ідентифікаційний код: 02779234, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Дерев'янка, буд. 26) (Кредитор 3), ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ УСТЬ-ДУНАЙСЬК» (ідентифікаційний код: 01125206, місцезнаходження: 68355, Одеська обл., Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2) (Кредитор 4) до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код: 33447231, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17) (Боржник), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 08 січня 2013 року, якою розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 18 січня 2013 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»); вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року визнано безспірними грошові вимоги до Боржника Кредиторів 1-4; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Коптєву А.Є. розпорядником майна Боржника; зобов'язано розпорядника майна Боржника здійснити публікацію оголошення про порушення судом справи про банкрутство Боржника, про що надати суду відповідні докази, примірник газети після публікації подати до господарського суду; зобов'язано розпорядника майна Боржника разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв; зобов'язано розпорядника майна Боржника до 25 березня 2013 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 15 квітня 2013 року; призначено на 17 червня 2013 року засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі. Факт направлення ухвали господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року учасникам провадження у справі підтверджено відбитком печатки відділу діловодства господарського суду Київської області № 115 від 07 лютого 2013 року на зворотному боці останньої сторінки ухвали господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року.

01 березня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Вишгородського районного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 22204996, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 6А) (Заявник 1) надійшла заява № 77/02 від 27 лютого 2013 року (вх. № 3795 від 01 березня 2013 року) про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 11 березня 2013 року призначена до розгляду в судовому засіданні на 15 квітня 2013 року та якою зобов'язано Заявника 1 надати документальні докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року продовжено строки, встановлені абз. абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на три місяці; відкладено попереднє засідання у справі на 22 липня 2013 року; відкладено судове засідання для розгляду заяви Заявника 1 - Вишгородського районного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 22204996) № 77/02 від 27 лютого 2013 року (вх. № 3795 від 01 березня 2013 року) про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника на 22 липня 2013 року; відсторонено керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» або будь-яких інших осіб, які виконують обов'язки керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» від посади керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ»; покладено виконання обов'язків керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» на розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Коптєву А.Є.; призначено судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 19 серпня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

22 липня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшло клопотання від 22 липня 2013 року №403 (вх. №15739 від 22 липня 2013 року) з доданими документами, в якому розпорядника майна Боржника просить суд відкласти попереднє засідання; продовжити строк процедури розпорядження майном Боржника та повноваження розпорядника майна Боржника строком на два місяці.

Згідно матеріалів справи, публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника здійснена в газеті «Голос України» № 32 (5532) від 16 лютого 2013 року.

22 липня 2013 року в судові засідання з'явились Заявник 1, Кредитор 1 та розпорядник майна Боржника, які надали пояснення по справі. Інші учасники провадження в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Розпорядник майна Боржника в своїх поясненнях зазначив, що станом на поточну дату відстороненим керівником Боржника не передано розпоряднику майна Боржника у повному обсязі бухгалтерську та іншу документацію Боржника, що унеможливлює проведення розпорядником майна Боржника аналізу фінансового стану Боржника та подання до суду відомостей про фінансове становище боржника та звіту і аналізу фінансово-економічного положення Боржника; підтримав клопотання від 22 липня 2013 року №403 та просив його задовольнити.

Провадження у справі № Б911/96/08/13-г перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, в якій на 22 липня 2013 року призначено попереднє засідання та судове засідання для розгляду заяви Заявника 1 про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника від 27 лютого 2013 року № 77/02.

Згідно ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 08 січня 2013 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19.01.13 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни набули чинності 04.11.12 р.).

Провадження знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання. На дану дату призначено розгляд заяви Заявника 1 з вимогами до Боржника.

Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 вказаного Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» (надалі за текстом «Постанова № 15») встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом «Рекомендації»), передбачено, що боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Розглядаючи вимоги Заявника 1 до Боржника судом встановлено наступне.

Заявником 1 подано заяву про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника від 27 лютого 2013 року № 77/02 в строки, встановлені Законом про банкрутство.

В ході детального, об'єктивного дослідження вимог Заявника 1, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 1 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

В заяві про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника від 27 лютого 2013 року № 77/02, Заявником 1 заявлено вимоги до Боржника, зокрема Заявник 1 просить: визнати кредитором Заявника 1; визнати грошові вимоги Заявника 1 до Боржника у розмірі 15,40 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Згідно повідомлення розпорядника майна Боржника від 20 березня 2013 року №155, адресованого Заявнику 1, копія якого знаходиться в матеріалах справи, розпорядник майна Боржника заперечень по вимогам, заявленим Заявником 1 у заяві про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника від 27 лютого 2013 року № 77/02, не має та вважає за можливе включити вимоги Заявника 1 до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Вимоги Заявника 1 вмотивовані тим, що у Боржника є заборгованість щодо сплати страхових внесків, що підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 15,40 грн.

Згідно довідки Заявника 1 від 27 лютого 2013 року №76/02, Боржник зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 25 грудня 2012 року за №105904059, про що свідчить запис в книзі реєстрації платників збору.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», джерелами формування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що самостійне нарахування Боржником зобов'язань зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підтверджено Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 року, що підписана керівником та головним бухгалтером Боржника, підписи яких засвідчено печаткою Боржника, згідно якої Боржником самостійно нараховане зобов'язання по страхових внесках до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 15,40 грн.

Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості Заявника 1.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 1 є обґрунтованими, доведеними належними доказами, такими, які підтверджуються матеріалами справи №Б911/96/08/13-г та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 15,40 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що відносяться до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, керуючись ст. 31 Закону про банкрутство, при затвердженні реєстру вимог кредиторів Боржника вимоги Заявника 1 в сумі 15,40 грн. підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 14 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмір. Ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

Виходячи з того, що спір виник внаслідок неправильних дій Боржника, керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір у сумі 1 147,00 грн. за розгляд заяви Заявника 1 з вимогами до Боржника покласти на Боржника.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на поточну дату (22 липня 2013 року), в силу того, що відстороненим керівником Боржника не виконано вимоги ухвали суду від 15 квітня 2013 року та не передано розпоряднику майна Боржника бухгалтерську та іншу документацію Боржника, в матеріалах справи відсутні звіт розпорядника майна Боржника про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, документи, що їх підтверджують, а також звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

В зв'язку з відсутністю документів Боржника, необхідних для проведення аналізу фінансового стану Боржника, в зв'язку з неявкою в судове засідання Кредиторів 2-4 та Боржника, - що унеможливлює проведення попереднього засідання у справі у призначену дату, суд дійшов висновку про необхідність відкладення попереднього засідання у справі на іншу дату.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Відповідно до п. 2.6. Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Відповідно до статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Оскільки ця норма застосовується і у провадженні у справах про банкрутство, господарські суди, керуючись нею, можуть відновити пропущений процесуальний строк, встановлений Законом для вчинення певної дії, наприклад, встановлений частиною 6 статті 18 Закону строк подання плану санації. Відновлення встановлених Законом строків конкретних процедур не допускається, але ці строки можуть бути продовжені судом у випадках, передбачених самим Законом. Наприклад, за правилами частини 1 статті 17 та частини 2 статті 22 Закону можуть бути продовжені судом строки санації боржника та ліквідації банкрута. Строки, призначені господарським судом у справі про банкрутство, можуть бути ним продовжені, наприклад, строки проведення процесуальних дій, які визначені за правилами частини 11 статті 11 Закону, але не більше, ніж передбачено Законом.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 22 липня 2013 року Кредиторів 2-4 та Боржника, в зв'язку з неможливістю проведення попереднього засідання у справі у встановлену дату в зв'язку з встановленими вище обставинами, суд вказані обставини визнає поважними для продовження строків, передбачених абз. абз. 4-6 ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство на три місяці та продовжує строки, передбачені абз. абз. 4-6 ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство у справі № Б911/96/08/13-г на три місяці.

Керуючись ст.ст. 3№, 11-15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 53, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, Рекомендаціями Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 04-5/1193 від 04 червня 2004 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строки, встановлені абз. абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на три місяці від раніше продовжених.

Продовжити строк повноважень розпорядника майна Боржника, встановлений ч. 7 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на три місяці.

Клопотання розпорядника майна Боржника від 22 липня 2013 року №403 (вх. №15739 від 22 липня 2013 року) задовольнити.

2. Відкласти попереднє засідання у справі на 19 серпня 2013 року на 14 год. 30 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 16, зал судових засідань № 2).

3. Заяву Вишгородського районного центру зайнятості про визнання кредитором по справі про банкрутство Боржника від 27 лютого 2013 року № 77/02 (вх. № 3795 від 01 березня 2013 року), - задовольнити.

Визнати вимоги Вишгородського районного центру зайнятості (ідентифікаційний код юридичної особи: 22204996, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 6А) у вигляді заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 15,40 грн. (п'ятнадцять гривень 40 коп.), що відносяться до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Стягнути з Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33447231, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, в доход Державного бюджету 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору, який належить до першої черги задоволення вимог кредиторів.

4. Зобов'язати учасників провадження виконати вимоги абз.абз. 2, 3 п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року у справі №Б911/96/08/13-г в невиконаній частині.

5. Зобов'язати розпорядника майна Боржника виконати вимоги п. 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 18 січня 2013 року у справі №Б911/96/08/13-г в невиконаній частині.

6. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.