Рішення № 35828020, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19044/13 25.11.13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-

Страхування»

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

Про стягнення 27 509, 70 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Пилипенко Я.М. - представник (дов. № 29/12-12_П від 29.12.2012 р.)

від відповідача Чала І.М. - представник (дов. № 08-03-29/248-13 від 02.10.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU № 0498 від 20.02.2013 р. в розмірі 28 019, 70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU № 0498 від 20.02.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Nissan», державний номер AA 4530 KK - Турбаністу В.В., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ-2106» державний номер АA 2093 НВ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Устименко К.С. визнаний винним у її скоєнні, застрахований у ВАТ НАСК «ОРАНТА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1255116, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 28 019, 70 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2013 р. порушено провадження у справі №910/19044/13, та призначено справу до розгляду на 04.11.2013 р.

21.10.2013 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.10.2013 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АС/1255116 застраховано цивільно-правову відповідальність Устименко К.С. в страховій компанії ВАТ НАСК «ОРАНТА» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ-2106» державний номер АA 2093 НВ, ліміт по майну 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Крім цього, 01.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві. Зокрема, відповідач зазначає, що НАСК «Оранта» не порушувала, не невизнавала і не заперечувала право позивача. Позивач не виявив бажання реалізовувати своє право на отримання коштів у визначеному законом порядку (п.35.1 ст 35 Закону України «про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), оскільки, до подачі позову до господарського суду, не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Таким чином, між сторонами відсутній спір у даній справі.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, з урахуванням франшизи за полісом АС/1255116, а саме у розмірі 27 509, 70 грн.

Розглянувши у судовому засіданні 04.11.2013 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК відклав розгляд справи на 25.11.2013 р., про що було винесено відповідну ухвалу.

11.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення на відзив.

У судовому засіданні 25.11.2013 р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач частково заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, а також просить вважати відкликаним відзив №08-03-12/24112 від 31.10.2013 р.

Зокрема, відповідач зазначає, що згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 316 від 29.07.2013 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 25 131,91 грн., враховуючи цей звіт, як належний доказ суми відшкодування, та франшизу за полісом АС/1255116 в розмірі - 510,00 грн., відповідач не заперечує проти стягнення страхового відшкодування в розмірі - 24 621,91 грн.

Після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 25.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» та громадянином України Турбаністом Віктором Володимировичем був укладений Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU № 0498 від 20.02.2013 р., предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем "Nissan Qashqai", державний номер АА 4530 КК.

Згідно з довідкою ВДАІ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області № 9230121 від 16.07.2013 р. на дорозі С Районна дорога місцевого значення 1 км. 100 м. прив'язка на трасі: Вільно - Юрівка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Nissan Qashqai", державний номер АА 4530 КК, що належить Турбаністу В.В. та знаходився під його керуванням, та автомобіля "ВАЗ-2106", державний номер АА 2093 НВ, що на момент ДТП перебував під керуванням Устименка К.С.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Устименком К.С. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Макарівського районного суду Київської області від 27.08.2013 р.

05.08.2013 до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернувся Турбаніст Віктор Володимирович із Заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9.01/2335.13 від 08.08.13 р. в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 316 від 29.07.13 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ "Nissan Qashqai", державний номер АА 4530 КК, становить 25 131,91 грн.

02.09.2013 року ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» на підставі Страхового акту № АС-006624 від 22.08.2013 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку № СНзС -0007569 від 23.07.13 р., Заявки на переказ готівкою від 19.07.13 р., Акту виконаних робіт № СНЗСА-005475 від 19.07.2013 р., та враховуючи Звіт про визначення вартості матеріального збитку № 316 від 29.07.13р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 28 019,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11333 від 02.09.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ-2106", державний номер АА 2093 НВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Nissan Qashqai", державний номер АА 4530 КК, належить Устименко К.С.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "ВАЗ-2106", державний номер АА 2093 НВ, підтверджується постановою Макарівського районного суду Київської області від 27.08.2013 р.

Однак, цивільно-правова відповідальність Устименко К.С. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ-2106", державний номер АА 2093 НВ, була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АС/1255116).

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Nissan Qashqai", державний номер АА 4530 КК відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС/1255116), а до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU №0498 від 20.02.2013 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Устименко К.С. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку № 316 від 29.07.2013 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Qashqai", державний номер АА 4530 КК з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 25 131,91 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АС/1255116) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно зі звітом експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи визначені полісом АС/1255116 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 621,91 грн. (25 131,91 грн. (оцінена шкода) - 510,00 грн. (франшиза) = 24 621,91 грн.), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо відзиву відповідача на позовну заяву № 08-03-12/24112 від 31.10.20013 р., поданого 01.11.2013 р., суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що оскільки позивач не звернувся до нього із заявою про страхове відшкодування у порядку, визначеному п.35.1 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то право позивача не порушено і правових підстав для задоволення позову немає.

Проте, суд зазначає, що спір у даній справі виник у зв'язку із стягненням виплаченого страхового відшкодування, тобто із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Таким чином останній регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, а приписи п. 35.1 статті 35 цього Закону, до даних правовідносин не застосовуються, тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, та не є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок 56; ідентифікаційний код 35429675) шкоду в розмірі 24 621 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять одна) грн. 91 коп. та судовий збір у розмірі 1 539 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 89 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 02.12.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева