Рішення № 35827923, 05.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-12519 Головуючий у1-й інстанції - Гуменюк А.І.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 грудня 2013 року. Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

Крижанівської Г.В.

при секретарі Телятник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року відмовлено у задоволені позовних вимог Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі: КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу ( а.с.29-31).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", через свого представника - ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі ( а.с.35-38).

В суд апеляційної інстанції відповідачі не з'явилися. Судові повістки, які були чотири рази направлені відповідачам у період з 22 серпня 2013 року по 1 грудня 2013 року, повернулися без вручення із завіреною штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а також із актом та відміткою житлово-експлуатаційної організації про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з відсутністю відповідачів за місцем проживання ( а.с. 56-57; 61-65), що, враховуючи відсутність заяви відповідачів про зміну місця проживання та положення ч.1 ст. 77 ЦПК, також є належним повідомленням указаних осіб. суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" - ХижниченкоН.С., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити,з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не надало жодного доказу на підтвердження договірних правовідносин з відповідачами, а тому відсутні правові підстави для покладення на відповідачів обов'язку по сплаті заборгованості з квартплати та оплати комунальних послуг станом на 1 вересня 2012 року у розмірі 8 120 грн. 41 коп. та інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Так суд першої інстанції всупереч обставинам справи щодо правовідносин сторін та вимогам статті 68 ЖК України, статей 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відмовив у задоволенні позову фактично звільнивши відповідачів від сплати за отримані послуги, хоча законодавство не передбачає такого звільнення навіть у випадку ненадання окремих житлово-комунальних послуг.

Вказані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.

Статтями 20 та 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідних територіальних громад; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів, відповідачі зареєстровані у АДРЕСА_1 (а.с. 10). За період з 1 березня 2004 року по 1 вересня 2012 року по указаній квартирі позивачем були надані житлово-комунальні послуги, на оплату яких позивачем були виставлені відповідні рахунки. Ці рахунки не були сплачені відповідачами у повному обсязі (а.с. 8), внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8 120 грн. 41 коп.

При сплаті виставлених рахунків та частковій сплаті боргу, що мала місце, зокрема, у березні 2007 року, у березні 2008 року, у серпні 2010 року, у жовтні 2010 року (а.с. 7-8), відповідачі визнавали, що користуються наданими позивачем послугами, та вчинили дії, що свідчать про визнання відповідачами обов'язку по оплаті житлово-комунальних послуг та визнання боргу за цими платежами.

За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох зобов'язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов'язку, та правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до статей 524, 533-535, 625 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 510 ЦК грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити грошові кошти на користь кредитора, зокрема, й договір про надання послуг, в якому установлена ціна договору - абонентська плата.

Ст. 625 розміщена в розд. І кн. 5 ЦК «Загальні положення про зобов'язання», у зв'язку з чим поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах.

У зв'язку з цим на правовідносини, що виникли із зазначеного договору про надання послуг, поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Позивачем на підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості з квартплати та оплати комунальних послуг станом на 1 вересня 2012 року у розмірі 8 120 грн. 41 коп. та інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України наданий повний розгорнутий розрахунок із розшифровкою кожної позиції (а.с. 7-9), правильність якого відповідачами не спростована.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рахунок КП ГІОЦ 2603000018106 в ВАТ КБ "Хрещатик" МФО 300670 код ЄДРПОУ 04013755 (1057 особовий рахунок № 78440, призначення платежу: сплата боргу за житлово-комунальні послуги) 8 120 грн. 41 коп. (Вісім тисяч сто двадцять грн. 41 коп.) в рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 1 березня 2004 року по 1 вересня 2012 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рахунок Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 260031398001 в ПАТ "Міський комерційний банк" МФО 339339 код ЄДРПОУ 31731838, 3 128 грн. 40 коп. інфляційних втрат, три проценти річних у сумі 645 грн. 82 коп. та 214 грн. 60 коп. на відшкодування судових витрат, а всього: 3 988 грн. 82 коп. (Три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 82 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Г.В. Крижанівська