Постанова № 35825854, 13.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 р. Справа № 804/13478/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняБринзі О.В. за участю представників сторін: від прокурора: від позивача: від відповідача: Матісова О.В. Постольник О.С. Зелена О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ДРРМЗ» про стягнення 157208,21 грн. -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013р. Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ДРРМЗ» та просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «ДРРМЗ» на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 157 208,21 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має борг з податку по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 157094, 45 грн. за декларацією № 118 від 18.01.2013 р. за березень-липень 2013 р. та борг по залишку несплаченої пені в розмірі 113,76 грн., всього на загальну суму 157208,21 грн. яка несплачена відповідачем. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога № 469 від 01.04.2013 р., яка отримана була 16.04.2013 р. Однак, відповідачем не було сплачено вказану суму податкового боргу, а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку, посилаючись на ст.ст. 20, 59, 95, 269, 270, 286 Податкового кодексу України.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнає, посилаючись на те, що підприємство знаходиться в складному фінансовому становищі, що зумовлено несплатою контрагентами - бюджетними установами за послуги та роботи, які виконані відповідачем, в зв'язку з чим заявив клопотання в судовому засіданні в якому просить суд відстрочення виконання судового рішення по справі до 01.02.2014 р. та розстрочення з 01.02.2014 р. по 31.12.2015 р. включно шляхом здійснення щомісячних платежів.

При цьому, зі змісту відзиву на позов, наданого представником відповідача в судовому засіданні видно, що фактично відповідач не заперечує проти наявної заборгованості згідно поданої ним самостійно декларації № 18 від 18.01.2013 р. (а.с. 32-33).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, які приймали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство «ДРРМЗ» зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 3-б та перебуває на обліку як платник орендної плати за земельні ділянки в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ та довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 8, 14-16).

18.01.2013 р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація № 118 з плати за землю за 2013 р. на загальну суму 377026,70 грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2013 р. в розмірі 31418,89 грн. (а.с. 9-10)

Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного періоду.

Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за вказаною податковою декларацією за березень 2013 р. - у строк до 30.04.2013 р., податковий борг виник з 03.05.2013 р.; за квітень 2013 р. - у строк до 30.05.2013 р., податковий борг виник з 31.05.2013 р.; за травень 2013 р. - у строк до 30.06.2013 р.; податковий борг виник з 01.07.2013 р.; за червень 2013 р. - у строк до 30.07.2013 р. податковий борг виник з 31.07.2013 р.; за липень 2013 р. - у строк до 30.08.2013 р.; податковий борг податковий борг виник - 02.09.2013 р.

Також, 29.04.2013 р. позивачем була нарахована пеня в зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання за період з 01.04.2013 р. по 28.04.2013 р. на суму боргу 31418,89 грн., яка була сплачена за платіжним дорученням № 600 від 29.04.2013 р. за лютий 2013 р. в розмірі 216,21 грн. Частина вказаної пені в розмірі 102,45 грн. погашена за рахунок надмірно сплачених коштів, залишок несплаченої пені на час звернення до суду становить 113,76 грн. (а.с. 30)

Згідно даних довідки та сальдовки платника податків, відповідач має недоїмку по податковому боргу з орендної плати за земельні ділянки за період з березня по липень 2013р. по вищевказаній податковій декларації в загальній сумі 157094,45 грн. та залишок несплаченої пені в розмірі 113,76 грн., загальна сума податкового боргу становить 157 208,21 грн. (а.с. 11-12)

Зазначений податковий борг не був погашений відповідачем у встановлені строки.

В подальшому, податковим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога № 469 від 01.04.2013 р. на суму 3131,00грн., яка була вручена відповідачеві 16.04.2013 р., що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 13).

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання доказів сплати податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 157094,45грн. за податковою декларацією №118 від 18.01.2013 р. за березень-липень 2013 р. та сплати по залишку пені не надав, відсутні також і докази на спростування вищевикладених обставин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність своїх позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 157208,21 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

При цьому, розглядаючи також і заяву відповідача щодо відстрочення та розстрочення виконання рішення у цій справі, судом враховується відсутність винесеного судового рішення у цій справі на час звернення відповідача з таким клопотанням, що виключає можливість його задоволення.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З аналізу наведеної норми видно, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є наявність рішення суду, яке набрало законної сили та обставини, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Приватним підприємством «ДРРМЗ» не надані докази, що безпосередньо підтверджують наявність обставин із якими ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує можливість відстрочки виконання судового рішення, а також враховуючи передчасність заявленого клопотання, суд не вбачає обгрунтованих підстав, які б ускладнювали виконання рішення, прийнятого у даній справі, а тому клопотання відповідача про відстрочення і розстрочення рішення не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 55, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ДРРМЗ» про стягнення 157208,21 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «ДРРМЗ» (49051, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, буд.3-Б код ЄДРПОУ 30534420) на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за березень-липень 2013 р. в розмірі 157208,21 грн. ( сто п'ятдесят сім тисяч двісті вісім грн. 21 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 18.11.2013 р.

Суддя С.О. Конєва