Ухвала суду № 35824682, 23.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

0

Головуючий I інстанції Леміщенко О.О.

Доповідач суддя Бугрим Л.М.

Категорія 34

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Халаджи О.В., Мірути О.А.,

при секретарі Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Український Бекон» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2013 року були задоволені позовні вимоги приватного акціонерного товариства « Український бекон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству.

З ОСОБА_1 на користь підприємства було стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 18451 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн.

Задовольняючі позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що ОСОБА_1 було спричинено підприємству матеріальну шкоду унаслідок винних дій і тому він як матеріально - відповідальна особа на підставі укладеного договору про повну матеріальну відповідальність повинен відшкодувати спричинену шкоду у повному обсязі.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та постановлення нового рішення , яким у позові слід відмовити , або зменшити розмір суми у відшкодування матеріальної шкоди до розміру середнього заробітку . В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що у судовому засіданні не було доведено факту того , що він своїми діями порушив будь - які приписи інструкції , не було доведено факту того ,що сировина була дійсно зіпсована унаслідок попадання у неї скла. Розбите скло впало на підлогу , а не на сировину. Підприємство не вчинило жодної дії на виявлення у продукції скла та залишків плафону , а одразу її утилізувало. Судом дана неправильна оцінка його показанням у якості свідка та показанням свідка ОСОБА_2 Також на думку апелянта судом першої інстанції не було враховано , що з ним як з водієм навантажувача не можна було укладати договір про повну матеріальну відповідальність , оскільки він переміщував вантажі лише від в'їзду в камеру № 8 по коридору біля м'ясопресу і ніде їх не зберігав. Його не було ознайомлено з інструкцією водія навантажувача.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив справу розглянути у його відсутність.

Представник підприємства ОСОБА_3 просив рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що робота водія навантажувача безпосередньо пов'язана з обслуговуванням товаро -матеріальних цінностей , а тому з відповідачем на законних підставах було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. . Після того, як відповідач розбив лампу разом з плафоном, він нікого про це не повідомив та одразу відвіз вантаж з курячими каркасами до м'ясопресу , працівників м'ясопресу не повідомив про те . що розбив плафон з лампою і можливо скло та уламки плафону попали на вантаж з курячими каркасами ,а розвозив продукцію по іншим маршрутам і лише після спливу 20 - 25 хвилин повідомив про цей факт диспетчера . Оскільки відповідач укрив факт розбиття лампи та плафону та своєчасно не повідомив про це адміністрацію підприємства підвезені ним курячи каркаси були перемелені та змішались з іншою сировино. , яка вже була раніше перемелена . Вироби з вказаної сировини небезпечні для вживання не лише для людей . але й для тварин і тому така сировина підлягала лише утилізації.

Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає відхиленню . а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав .

Розглядаючи справу . суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи , надані докази . яким дав належну правову оцінку , вірно застосував матеріальний закон.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, працював з 03.07.2012 року на ПрАТ «Український Бекон» на посаді комірника - водія навантажувача, з 25.12.2013 року був переведений на посаду водія навантажувача.

Наказом по підприємству з 13.02.2013 року його було звільнено з посади водія навантажувача на підставі ч. 4 ст. 40 КЗпП України.

У період роботи відповідача 25.12.2012 року між ПрАТ «Український бекон» та ОСОБА_1, було укладено договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. 11.09.2012 року ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією водія навантажувача складського господарства.

З 27.08.2012 року ОСОБА_1 пройшов стажування з питань охорони праці на робочому місці, в т.ч. був ознайомлений з Інструкцією по охороні праці водія навантажувача №297-12, згідно з п 5.3 якою при нещасному та/або аварійному випадку необхідно негайно припинити роботу, звернутися до диспетчера або керівника підприємства. Окрім того , з 28.09.2012 року ОСОБА_1 пройшов навчання за темами :« 1. Навчання за вимогами інтегрованої системи керування , політика підприємства, цілі підприємства. 2.Інструкція И-13-01. Політика по дотриманню вимог до особистої гігієни персоналу та відвідувачів. 3. И-13-13 Інструкція по поводженню з предметами , що б'ються « . Відповідно до вимог п. 2.7 вказаної інструкції « будь-який працівник , який виявить розбитий предмет скла або крихкого пластику , невідкладно повідомляє про це свого безпосереднього керівника»

У процесі розгляду справи судом першої інстанції було встановлено ,що 25.12.2012 року близько о 21 годині ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов'язків, а саме - перевезення м»ясної сировини навантажувачем з камери № 8 на ділянку входу в цех з виробництва фаршу на ПрАТ «Український бекон», під час руху напроти камери №3 випадково увімкнув важіль та підняв вила навантажувача, на яких знаходилися піддони з сировиною - передньою частиною курячого каркасу, та пошкодив верхнім ящиком з сировиною лампу денного освітлення. Уламки скла та плафону потрапили на сировину, яку перевозив відповідач до цеху подальшої переробки до м'ясопресу.

Вказаний факт підтверджується пояснювальною запискою ОСОБА_1 від 26.12.2012 року так і його поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків.

Разом з тим . в порушення вимог Інструкції И-13-13 по поводженню з предметами , що б'ються « відповідач негайно не зупинив навантажувач та не повідомив одразу керівника для прийняття відповідних мір . а укрив цей факт , перевіз ящики до цеху подальшої переробки сировини до м'ясопресу та продовжував виконувати інші роботи по навантаженню та перевезенню .

Свідок ОСОБА_13, який на той час працював водієм навантажувача почув хлопок після чого погасла лампа у коридорі і побачив , що піддон з ящиками на навантажувачу знаходиться під самою стелею , лампи видно не було , тому він зрозумів що вона розбита , а уламки скла попали на сировину . яку перевозив ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 начальник складського господарства також показала суду про те. що 25.12.2012 року приблизно 0 21.30 її додому зателефонував диспетчер підприємства та повідомив про те. що трапилася надзвичайна ситуація з ОСОБА_1 ним була розбита лампа денного освітлення ящиками з сировиною на навантажувачеві, а сировина у яку можливо попали уламки скла вже потрапила до м'ясопресу та перероблена на фарш. Вона у свою чергу надала розпорядження майстру цеху з виробництва фаршу негайно припинити роботу цеху та повідомила директора підприємства. Після припинення роботи цеху вся перероблена продукція була визначена як непридатною для подальшої переробки та поміщена до холодильної камери як брак.

Свідок ОСОБА_6, ,який працює лікарем державної ветеринарної служби в Костянтинівському районі 26 грудня 2012 року прийшовши на роботу дізнався про надзвичайну подію на підприємстві позивача. Попадання скла на сировину є грубим порушенням санітарних правил і таку сировину неможливо було у подальшому використовувати навіть на корм тваринам , про що упослідуючому було складно відповідний акт про утилізацію продукції

Зазначені факти . окрім вказаних свідків було доведено також і показанням інших свідків ОСОБА_7,ОСОБА_8ОСОБА_9,ОСОБА_2, ОСОБА_10ОСОБА_11

Відповідно до акту на списання ТМЦ ( товаро- матеріальних цінностей ) № 193 від 26.12.2012 року, комісія у складі начальника підрозділу ОСОБА_5 ветеринарного лікаря ОСОБА_6, бухгалтера ОСОБА_12, списано з подальшою утилізацією наступну продукцію: фарш курячий крупного помолу 1 сорту вагою 581 кг на суму 7840, 01 грн., фарш курячий 2 сорту вагою 1120 кг на суму 10611,27 грн., всього на суму 18451,28 грн.

Відповідно до наданих представником позивача пояснень, на підприємстві ПрАТ «Український бекон» облік руху товарно-матеріальних цінностей ( далі-ТМЦ) проводиться в електронному вигляді за допомогою програми «ІТ-підприємство». Кількість і якість списаної продукції підтверджується показаннями свідків та витягами з інформаційної системи «ІТ-підприємство», якою обладнанні виробничі комплекси підприємства ПрАТ «Український бекон», про переміщення вантажів до цеху виробництва фаршу 25.12.2012 року, відповідно до яких в період часу з 20-51 год. по 21-04 год. 25.12.2012 року до дільниці входу до цеху з виробництва фаршу було поставлено 2366,10 кг м'ясної сировини ( каркасу передньої частини курей -бройлерів охолоджений та брак сировини птиці), враховуюче те, що відходи у вигляді кісток при виробництві фаршу складають 20-25% від початкової ваги сировини що було враховано .

Встановивши вказані обставини , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що з вини відповідача ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків підприємству було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 18451 грн.

Обговорюючи питання про розмір матеріальної відповідальності суд першої інстанції враховував , що з ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність , про те. що він порушив вимоги Інструкції И-13-13 по поводженню з предметами , що б'ються « те , що відповідач негайно не зупинив навантажувач і одразу не повідомив керівника про факт попадання уламків розбитої лампи та плафону на сировину, намагався укрити цей факт і ящики з сировиною підвіз та вивантажив до цеху переробки фаршу , не повідомив про це майстра цеху у зв'язку з чим сировина попала на переробку у загальну вже перероблену масу фаршу , а тому на підставі ст.134 КЗпП України стягнув суму збитків у повному обсязі.

Такий висновок суду є правильним та обґрунтованим .

Подальші дії відповідача ОСОБА_1 після попадання скла на сировину, підвезення та вивантаження ящиків з такою сировиною безпосередньо для реалізації в цех з виробництва фаршу , не попередження одразу ні керівництво , ні працівників цеху про факт попадання скла на сировину, продовження ним виконання іншої роботи свідчать про намагання відповідача укрити цей факт . Оскільки сировина із склом була перероблена на фарш та потрапила до загальної маси фаршу .яка вже раніше була перероблена , то це збільшило розмір матеріальної шкоди, оскільки було забраковано весь м'ясний фарш.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про застосування до спірних правовідносин положень ст. 132 КЗпП України та стягнення у відшкодування матеріальної шкоди середнього місячного заробітку є непереконливими .

Також не можна погодитись з доводами апелянта про те. що адміністрація з ним незаконно уклала договір про повну матеріальну відповідальність , оскільки він є особою , яка виконує роботу з приймання і доставлення товаро- матеріальних цінностей, а не з її схлроністю.. Згідно з положеннями посадової інструкції ОСОБА_1 водій навантажувача зобов'язаний зберігати товаро - матеріальні цінності, що складуються, дотримувати режим зберігання, приймання( у тому числі перевезення, переміщення, або доставку ) . У процесі перевезення вантажу водій діє самостійно , без нагляду , контролю та супроводження інших осіб за вантажем.

Укладений договір про повну матеріальну відповідальність підприємства позивача з відповідачем ОСОБА_1 відповідає положенням абзацу шостого розділу другого « Переліку посад та робіт, які можуть заміщатись та виконуватись робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробку, продажу ( відпуску)., перевезення, або застосування у процесі виробництва» затвердженого постановою Державного комітету ради Міністрів СРСР по труду та соціальним питанням та секретаріату ВЦРПС № 447/ 24 від 28. 12. 1997 року .

Посилання апелянта на те, що скло з розбитої лампи та плафону не попали на ящики з сировиною, які він перевозив є безпідставним , оскільки у всякому випадку відповідач зобов'язаний був припинити роботу та одразу повідомити керівництво , що не було ним виконано, а напроти - ящики з сировиною були відвезені ним та вивантажені до м'ясопресу для подальшої переробки на фарш, що унеможливило перегляд цієї сировини до її переробки та прийняття відповідного рішення адміністрацією позивача.

Повідомлення диспетчера -логіста ОСОБА_8 ОСОБА_1 про факт розбиття ним лампи та плафону у процесі перевезення сировини сталося вже після переробки сировини , що вбачається з показань цього свідка . яка одразу ж оглянула це місце події та намагалась оглянути сировину . однак з'ясувалось . що вона вже перероблена на фарш , а тому доводи апеляційної скарги , про те. що суд не врахував . що відповідач повідомив адміністрацію про факт розбиття лампи та плафону не впливають на висновки суду . Відповідачем повідомлення було зроблено не негайно . а через деякий час у порушення вимог п. 5.3 Інструкції № 297-12 з охорони праці водія навантажувача та п.2.7 Інструкції щодо поводження з предметами , що б'ються.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те. що позивачем не доведено факт спричинення матеріальної шкоди з його вини, оскільки вказані факти були встановлені у судовому засіданні та їм дана відповідна оцінка з якою погоджується апеляційний суд.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування не вбачається

Згідно з положенням статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308,, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецькох області від 02 вересня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: